|
Глава 39
|
Глvа, л~џ”
|
|
1
|
1
|
|
Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах:
|
ра'ꙁвњ вдающаго дш~ђ свою, и^ раꙁмышля'ющаго в ꙁако'нњ вы'шняго” Премђдрость всњхъ древниX и^зы'щетъ, и^ въ пррoчьсᲄвїи непраꙁд#на бђдђтъ”
|
|
2
|
2
|
|
він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч;
|
Повњсть мђжїи и^менитыхᲆ съблюдетъ, и^ въ и^зви'тїе притчь вни'детъ”
|
|
3
|
3
|
|
буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч.
|
Съкровенїе при'т#чь и^зы'щетъ, и^ въ гада'нїи приTчь поживетъ”
|
|
4
|
4
|
|
Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем;
|
Посредњ вельможъ поживеT, и^ прDе старњишинђ ја^виTся”
|
|
5
|
5
|
|
буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми.
|
В землю тђждихъ ја^ꙁы'къ проидет# добро б^о и^ ѕло` въ чл~цехъ и^скђси`.
|
|
6
|
6
|
|
Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої.
|
срDце свое дасть ё^тренева'ти къ г~ђ сътвор#шемђ е^го и^ прDе вышнимъ помо'лится. и^ эTврьꙁетъ ё^ста` своа на мл~твђ, и^ ѓ^ грњсњхъ свои^хъ помо'лится”
|
|
7
|
7
|
|
Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму,
|
А$ще б^о г~ь велїи въсхо'щетъ, дх~омъ ра'ꙁђма и^сполниTся”
|
|
8
|
8
|
|
буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа;
|
То'и ѓдожди'тъ гл~ы премђдрости своея, и^ въ мл~твњ и^сповsњся гв~и”
|
|
9
|
9
|
|
благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа;
|
То'и ё^пра'витъ совњтъ е^го и^ хђдо'жество, и^ въ сокровен#ных# е^го раꙁмы'шлено вђдетъ.
|
|
10
|
10
|
|
він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього.
|
и^ то'и и^звњща'етъ накаꙁа'нїе ё^че'нїя е^го, и^ ꙁако'номъ ꙁавњта гн~я похва'лится.
|
|
11
|
11
|
|
Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік;
|
въсхва'лятъ ра'ꙁђмъ е^го мно'ѕи, и^ до' вњка не поги'бнет#”
|
|
12
|
12
|
|
пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів.
|
Не эTи'детъ па'мять е^го, і^ и'мя е^го поживе'тъ в ро'дъ и^ ро'дъ”
|
|
13
|
13
|
|
Народи будуть прославляти його мудрість, і суспільство буде звіщати хвалу його;
|
ПремDђроs е^го повњствђ'ютъ ја^зы'цы, и^ хвалђ` е^го и^сповњсть цр~ковь”
|
|
14
|
14
|
|
доки буде жити, він придбає більшу славу, ніж тисячі; а коли спочиє, збільшить її.
|
А$ще пребђдетъ и'мя, ѓ^ста'витъ нежели ты'сђщи, и^ а^ще преста'нетъ е^ді'но сътворитъ себњ”
|
|
15
|
15
|
|
Ще подумавши, розповім, бо я повний, як місяць у повноті своїй.
|
И$ е^ще раꙁмы'слив# и^сповњмъ, и^ ја%коже лђны` по'лъ наплънихся”
|
|
16
|
16
|
|
Вислухайте мене, благочестиві діти, і ростіть, як троянда, що росте на полі біля потоку;
|
Послђшаите мене прпDбнїи сн~ове, и^ проꙁябнете ја%ко ши'пка проꙁяба'ющїа на пђсᲄњ селᲇ”
|
|
17
|
17
|
|
виточуйте пахощі, як ливан;
|
И$ ја%коже лива'нъ дади'те во'ню,
|
|
18
|
18
|
|
цвітіть, як лілея, поширюйте пахощі і співайте пісню;
|
и^ процвњтеT цвTњ ја%ко кри'нᲆ. дадите воню и^ въспо'ите пњснь,
|
|
19
|
19
|
|
благословляйте Господа в усіх ділах; величайте ім’я Його і прославляйте Його хвалою Його,
|
блsвите г~а ѓ^ всеM дњлњ. дади'те и'мени е^го вели'чїе и^сповњда'итеся въ хвале'нїи е^го”
|
|
20
|
20
|
|
піснями вуст і гуслями і, прославляючи, говоріть так:
|
пњсньми ё^стенъ и^ въ гђслеX, и^ си'це речете въ и^сповњда'нїи”
|
|
21
|
21
|
|
усі діла Господа дуже доброчинні, і всяке повеління Його у свій час сповниться;
|
дњ'ла гн~я вся ја%ко добра ѕњ'ло, и^ вся'ко повелњ'нїе въ врњмя свое бђдетъ.
|
|
22
|
22
|
|
і не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе у свій час відкриється.
|
и^ нњсть рещи чт^о с^е на что` с^е. все б^о въ врњмя свое пои^ска'но бђдетъ.
|
|
23
|
23
|
|
За словом Його стала вода, як стіг, і за словами вуст Його з’явилися вмістилища вод.
|
сло'вомъ е^го бђдетъ ја%ко и^сто'чникъ воды`, и^ гл~омъ ё%стъ е^го прїя'тїя во'дная”
|
|
24
|
24
|
|
У повеліннях Його — усе Його благовоління, і ніхто не може применшити спасительність їх.
|
Повелњ'нїемъ е^го вс^е бл~говоле'нїе, и^ нњсть и^же ё^малитъ сп~сенїе е^го”
|
|
25
|
25
|
|
Перед Ним діла всякої плоті, і неможливо сховатися від очей Його.
|
дњ'ло вся'коя пло'ти преD ни'мъ, и^ нњсть ё^кры'тися эT ѓ%чїю е^го”
|
|
26
|
26
|
|
Він передбачає з віку у вік, і нічого немає дивного перед Ним.
|
эT вњкъ на вњ'къ призрњ, и^ ничтоже нњсть ди'вно преD ни'мъ”
|
|
27
|
27
|
|
Не можна сказати: «що це? для чого це?», бо усе створено для свого вжитку.
|
Нњ'сть рещи что` с^е на что` с^е, все б^о на потре'бђ е^го съꙁда'на бы'сть”
|
|
28
|
28
|
|
Благословення Його покриває, як ріка, і, як потоп, напуває сушу.
|
Блsвенїе е^го ја%ко рњка навоDни'ся, и^ ја%ко пото'пъ сђшђ напо'и.
|
|
29
|
29
|
|
Але і гніву Його зазнають народи, як колись Він перетворив води на солончаки.
|
си'це гнњ'въ е^го ја^ꙁы'цы наслњдяT, и^же ѓ^брати во'дђ на сла'нђ”
|
|
30
|
30
|
|
Путі Його для святих прямі, а для беззаконних вони — спотикання.
|
Пђти е^го прпDбныM пра'ви, та'ко беꙁако'нникомᲆ претыка'нїя”
|
|
31
|
31
|
|
Від початку для добрих створене добре, як для грішників — зле.
|
Бл~го бл~гимъ съꙁда'но быs и^спе'рва, та'коже грњшнымъ ѕл^о”
|
|
32
|
32
|
|
Головні з усіх потреб для життя людини — вода, вогонь, залізо, сіль, пшеничне борошно, мед, молоко, виноградний сік, олія й одяг:
|
Нача'тоk вся'коя поᲄребы жиᲄїа чл~ча, ѓ%гнь, и^ вода`, и^ желњ'зо, и^ со'ль, и^ крђпы, пшени'ца, и^ меD, и^ мле'ко, кро'вь гроꙁно'вђ, и^ ма'сло и^ ри'ꙁа.
|
|
33
|
33
|
|
усе це благочестивим служить на користь, а грішникам може обернутися на шкоду.
|
вс^е с^е вњ'рнымъ на бл~го, си'це и^ грњшникомъ преврати'тся на ѕл^о”
|
|
34
|
34
|
|
Є вітри, які створені для помсти й у люті своїй посилюють удари свої,
|
Є$сть дх~ъ и^же съꙁда'нъ бы'сть на ме'сть, и^ ја%ростїю свое^ю ё^тверди'ша ра'ны и^мъ”
|
|
35
|
35
|
|
під час устремління свого виливають силу і задовольняють лють Творця їх.
|
Въ врњмя конча'нїа и^ꙁлњют# крњпость, и^ ја%рость сътво'ршаго иX и^ꙁлњютъ.
|
|
36
|
36
|
|
Вогонь і град, голод і смерть — усе це створено для помсти;
|
ѓ%гнь и^ грDа и^ гла'дъ и^ смерть, вс^е се` създа'но бы'сть на ме'сть.
|
|
37
|
37
|
|
зуби звірів, і скорпіони, і змії, і меч, який мститься нечестивим загибеллю, —
|
зђ'бы ѕвњрїи, и^ скорпїи, и^ е^хи'дни, и^ ко'пїе м#стя'щее нечести'выя на па'гђбђ”
|
|
38
|
38
|
|
зрадіють повелінню Його і готові будуть на землі, коли будуть потрібні, й у свій час не переступлять слова Його.
|
в# за'повњдехъ е^го въꙁвеселя'тся, и^ по земли на потре'бђ ё^гото'вятся, и^ въ вре'мя свое не и^мTђ преити сло'ва”
|
|
39
|
39
|
|
Тому я від самого початку вирішив, обміркував і залишив у писанні,
|
Сего ради и^сперва ё^твердиXся, и^ раꙁмыслихся, и^ въ писа'нїи^х#, ѓ^ста'вихъ
|
|
40
|
40
|
|
що усі діла Господа прекрасні, і Він дарує усе потрібне у свій час;
|
вся дњла гн~я бл~га” и^ всю потребђ въ врњмя е^го пода'сть.
|
|
41
|
41
|
|
і не можна сказати: «це гірше за те», бо усе у свій час визнане буде добрим.
|
и^ нњсть рещи сїе сего ѕлње, все б^о въ время на ё^гоженїе бђдеT”
|
|
42
|
42
|
|
Отже, усім серцем і вустами оспівуйте і благословляйте ім’я Господа.
|
и^ нн~њ всMњ срDцемъ и^ ё^сты, въспо'ите и^ блsвите и^мя гн~е”
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.