|
Глава 48
|
Глvа, м~и”
|
|
1
|
1
|
|
І повстав Ілля пророк, як вогонь, і слово його горіло, як світильник.
|
И$ въста` и^лїя прoркъ ја%ко ѓ%гнь, и^ сло'во е^го ја%ко свᲇща горя'ше.
|
|
2
|
2
|
|
Він навів на них голод і ревністю своєю зменшив число їх;
|
и^же нанесе` на' ня глаD, и^ рвенїемъ своиM ё^мали я&.
|
|
3
|
3
|
|
словом Господнім він закрив небо і тричі зводив вогонь.
|
словомъ гн~имъ ё^дръжа нб~о, и^знесе` та'ко три'щи ѓ%гнь”
|
|
4
|
4
|
|
Як прославився ти, Іллє, чудесами твоїми, і хто може зрівнятися з тобою у славі!
|
Ко'ль просла'вися чюдесы` свои^ми и^лїя, и^ кт^о подобно тебњ похва'лится.
|
|
5
|
5
|
|
Ти воскресив мертвого від смерти і з пекла словом Всевишнього;
|
и^ въздвиh мрътвеца` эT смр~ти и^з# а'да, словоM вы'шняго”
|
|
6
|
6
|
|
ти зводив у загибель царів і знатних з ложа їх;
|
сведе и^ цр~я вᲆ па'гђбђ, и^ просла'вленыя эT ѓ'дръ и^хъ”
|
|
7
|
7
|
|
ти чув на Синаї викриття їх і на Хориві суди помсти;
|
Слы'ша в сиѓ'нњ ѓ^бличе'нїе, и^ в хори'вњ сђдбы` ѓ^правда'нїя.
|
|
8
|
8
|
|
ти помазав царів на воздаяння і пророків — у спадкоємці собі;
|
помаꙁаяи цр~я на възда'нїе, и^ прoркы в нихъ мњсто по ниX.
|
|
9
|
9
|
|
ти захоплений був вогненним вихором на колісниці з вогненними конями;
|
Възявыися ви'хромъ ѓ^гненомъ, и^ колесни'цею ѓ%гньныхъ ко'нїи”
|
|
10
|
10
|
|
ти призначений був на викриття у свої часи, щоб утихомирити гнів, раніше ніж перейде він у лють, — навернути серце батька до сина і відновити коліна Якова.
|
Въпи'саны въ ѓ^бличе'нїе на времена, ё^ста'вити гнњвъ преD ја%ростїю” и ѓ^брати'ти срDце эTц~ъ на сн~ы, и^ ё^строи^ти колњна і^а'ковля”
|
|
11
|
11
|
|
Блаженні ті, що бачили тебе і прикрашені любов’ю, — і ми життям поживемо.
|
Бл~жни сђть ви'дњвше т^я, и^ любовїю ё^крашени,
|
|
12
|
12
|
|
Ілля схований був вихором, — і Єлисей сповнився духом його
|
и^бо мы` жи'тїемъ поживеM
|
|
13
|
13
|
|
й у дні свої не тремтів перед князем, і ніхто не пересилив його;
|
и^лїя и^же ви'хромъ покровенъ быs. і^елисе'и и^сполнися дх~а е^го. и^ въ дн~и своя не подвиꙁася кня'ꙁемъ, и^ не преможе е^го никтоже.
|
|
14
|
14
|
|
ніщо не здолало його, і після успіння його пророкувало тіло його.
|
всяко сло'во не превꙁы'иде е^го, и^ въ ё^спенїи прoрчествова тњло е^го.
|
|
15
|
15
|
|
І за життя свого творив він чудеса, і після смерти дивні були діла його.
|
и^ в животњ свое^мъ сътвори` чюдеса, и^ на ё^меrтвїи ди'вна дњла е^го”
|
|
16
|
16
|
|
Попри все те, народ не покаявся, і не відступили від гріхів своїх, доки не були полонені із землі своєї і розсіяні по всій землі.
|
ѓ^ всемъ сеM не раска'яшася лю'дїе, и^ не эTсᲄђпишA эT грњхъ свои^хъ. дондеже плене'ни бы'ша эT ꙁемля` своея, и^ расточе'ни бы'ша эT ꙁемли свое'и по всеи ꙁемли`.
|
|
17
|
17
|
|
І залишилося дуже мало народу і князь із дому Давидового.
|
и^ ѓ^ста` людїи ма'ло, и^ кн~ѕь в домђ дв~двњ.
|
|
18
|
18
|
|
Деякі з них робили угодне Богу, а деякі примножували гріхи.
|
нњцїи б^о эT нихъ сътвори'шA ё^годное, и^ етери ё^мно'жиша грњхи.
|
|
19
|
19
|
|
Єзекія зміцнив місто своє і провів усередину його воду, пробив залізом скелю й улаштував сховища для води.
|
е^зекїя ё^тверди` граD свои, и въведе посреди е^го во'дђ. и^скопа` желњзомъ ѓ^стромъ, и^ съꙁда` сђсњки вода'мъ.
|
|
20
|
20
|
|
У дні його зробив навалу Сеннахирим і послав до нього Рабсака, який підняв руку свою на Сион і дуже величався у гордості своїй.
|
въ дн~и е^го вꙁы'иде сенахиримъ, и^ пђсти` раўака. и^ въꙁдвиже рђкђ свою на сїѓна. и^ възвеличися гордынею свое^ю.
|
|
21
|
21
|
|
Тоді затремтіли серця і руки їх, і вони мучилися, як ті, що народжують;
|
тогда` подвиза'шася срDца и^ рђки и^хъ, и^ поболњша ја%ко ражда'ющая”
|
|
22
|
22
|
|
і воззвали вони до Господа милосердного, простягнувши до Нього руки свої,
|
и^ помоли'шася г~ђ млsтивомђ, въздњвше рђки своя к немђ,
|
|
23
|
23
|
|
і Святий скоро почув їх з неба і визволив їх рукою Ісаї;
|
и^ ст~ыи съ нб~се скоро ё^слы'ша я&. і^ и^ꙁбави я& рђкою и^са'їною”
|
|
24
|
24
|
|
Він уразив військо ассиріян, і ангел Його знищив їх,
|
Пораꙁи` полки асирїискїя, и^ съкрђши я& а^гг~лъ е^го
|
|
25
|
25
|
|
бо Єзекія робив угодне Господу і міцно тримався шляхів Давида, батька свого, як заповів пророк Ісая, великий і вірний у видіннях своїх.
|
сътвори' бо і^езекїя ё^го'дное бв~и, и^ ё^крњпися на пђтехъ дв~да эTц~а е^го. ја%же заповњда і^саїя прoркъ, ве'лїи и^ вњренъ въ прoрцњхъ”
|
|
26
|
26
|
|
У його дні сонце відступило назад, і він додав життя цареві.
|
и^ вᲆ дн~и е^го въс пяти'ся слн~це, и^ приложи` живота цр~еви.
|
|
27
|
27
|
|
Великим духом своїм він передбачив віддалене майбутнє і втішав тих, що тужили у Сионі;
|
дх~омъ ве'лїеM ви'дњ послњдняя, и^ ётњши сњтђющая въ сїѓ'нњ
|
|
28
|
28
|
|
до віку сповіщав він майбутнє і потаємне, раніше, ніж воно сповнилося.
|
до вњка. покаꙁа` бђдђщая и^ съкровеная, прежде даже не бђдетъ сїя”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.