|
Глава 27
|
Глvа, к~з”
|
|
1
|
1
|
|
Багато хто грішив заради маловажливих речей, і той, хто шукає багатства, відвертає очі.
|
ꙁа несытость мно'ѕи съгрњшиша, хоᲄяи ё^мно'жити эTвратиT ѓ%чи”
|
|
2
|
2
|
|
Посередині скріплень каменів вбивається цвях: так посередині продажу і купівлі входить гріх.
|
Посредњ собрана ка'менїя во'нзется колъ, и^ посредњ продаянїя и^ кђпля съвръша'ется грњх#”
|
|
3
|
3
|
|
Якщо хто не утримується старанно у страху Господньому, то швидко зруйнується дім його.
|
А$ще не дръжи'тся страха гн~я, съ тща'нїемъ въско'рњ раꙁвратиTся до'мъ е^го”
|
|
4
|
4
|
|
При трясінні решета залишається сміття: так нечистота людини — при розмірковуванні її.
|
Трясенїемъ решета` ѓ^ста'нђтъ смети, тако же ѓ^треби чл~ческїя въ помышленїи е^го”
|
|
5
|
5
|
|
Глиняний посуд випробовується у печі, а випробовування людини — у розмові її.
|
Сосђды скђделнича и^скђша'етъ пещъ, і^ и^скђшенїе чл~кеско въ помышле'нїи е^го”
|
|
6
|
6
|
|
Догляд за деревом виявляється у плоді його: так у слові — помисли серця людського.
|
Въꙁдњланое древо ја^вля'етъ плоD е^го, такоже сло'во помышленїя срDце чл~чьско”
|
|
7
|
7
|
|
Раніше бесіди не хвали людину, тому що вона є випробовуванням людей.
|
ПрежDе помышленїа не похвали мђжа, се б^о и^скђшенїе чл~чьско”
|
|
8
|
8
|
|
Якщо ти ретельно будеш шукати правду, то знайдеш її й одягнешся нею, як подиром слави.
|
А$ще го'ниши пра'вдђ постигнеши, и^ ѓ^блечешися в н^ю ја^ко в подиръ сла'вы”
|
|
9
|
9
|
|
Птахи злітаються до подібних собі, й істина навертається до тих, які вправляються у ній.
|
Птицы с подобными себњ ѓ^бита'ютъ, і^ и'стинна къ творя'щимъ ю& ѓ^братится.
|
|
10
|
10
|
|
Як лев підстерігає здобич, так і гріхи — тих, що чинять неправду.
|
левъ ло'витъ ловъ, та'коже и^ грњси дњла'ющихᲆ неправдђ”
|
|
11
|
11
|
|
Бесіда благочестивого — завжди мудрість, а безумний змінюється, як місяць.
|
По'вњсть бл~говњрнаго въи%стиннђ премђдрость, а^ беꙁђменᲆ ја%ко лђна и^ꙁмᲇня'ется”
|
|
12
|
12
|
|
Серед нерозумних не гай часу, а проводь його постійно серед розсудливих.
|
Посредњ безђмныX съблюди время, и посредњ разъмышля'ющихъ ё^частися”
|
|
13
|
13
|
|
Бесіда дурнів огидна, і сміх їх — у забаві гріхом.
|
По'вњсти бђ'ихъ мерꙁосᲄь и^ смњхъ и^хъ пита'нїе грњха.
|
|
14
|
14
|
|
Марнослів’я тих, хто багато клянеться, підніме сторчма волосся, а суперечка їх заткне вуха.
|
бесњда много клятвенаго, и^спра'витъ вла'сы, и^ сварᲆ е^го заTченїе ё^шима”
|
|
15
|
15
|
|
Сварка гордовитих — кровопролиття, і лайка їх нестерпна для слуху.
|
Пролитїе кро'ве сва'ръ гордыхᲆ, и^ клеветанїе и^хъ послђша'нїе сђе'тно”
|
|
16
|
16
|
|
Той, хто відкриває таємниці, втрачає довіру і не знайде друга до душі собі.
|
эTкрыва'яи та'инђ погђбляеT вњрђ, и^ не и'мать ѓ^брњсти дрђга противђ дш~и свое'и”
|
|
17
|
17
|
|
Люби друга і будь вірний йому;
|
Прїими дрђга и^ ё^вњрися с ни'м#,
|
|
18
|
18
|
|
а якщо відкриєш таємниці його, не женися більше за ним:
|
а^ще л^и эTкры'еши та'ины е^го не и'маши гнати по неM”
|
|
19
|
19
|
|
бо як людина убиває свого ворога, так ти убив дружбу ближнього;
|
ЈА/коже погђбиT чл~къ вся'каго врага свое^го, та'ко и^же погђби дрђжбђ и^скреняh”
|
|
20
|
20
|
|
і як ти випустив би з рук своїх птаха, так ти упустив друга і не впіймаєш його;
|
ЈА/коже птицђ и^з рђки и^спђстиши, та'коже и^спђстилъ е^си и^скреняго и^ не ё^лови'ши е^го.
|
|
21
|
21
|
|
не женися за ним, бо він далеко пішов і втік, як сарна з сіті.
|
не жени е^го ја%ко далече эTстђпи, і^ и^ꙁбњже ја%ко серна эT сњти”
|
|
22
|
22
|
|
Рану можна перев’язати, і після сварки можливе примирення;
|
ЈА/ко е^сть стрђпъ ѓ^бяꙁати, и^ эT клеветы е^сть и^ꙁменитися, а^
|
|
23
|
23
|
|
але хто відкрив таємниці, той утратив надію на примирення.
|
эTкрывъ та'инђ не ча'ется.
|
|
24
|
24
|
|
Хто мигає оком, той будує підступи, і ніхто не втримає його від того;
|
помиꙁа'я ѓ%комъ кђе^тъ зл^о, и^ никтоже е^го ѓ^ста'виT эT е^го”
|
|
25
|
25
|
|
перед очима твоїми він буде говорити солодко і буде дивуватися словам твоїм,
|
Пря'мо ѓ^чи'ма твои'ма насладитъ ё^ста своя, и^ словесемъ твоиM подивиTся”
|
|
26
|
26
|
|
а опісля перекрутить вуста свої і у словах твоїх відкриє спокусу;
|
Послњди же раꙁвратиT ё^ста своя`, и въ словесехᲆ твоиX дасть соблаꙁнъ”
|
|
27
|
27
|
|
багато чого я ненавиджу, але не стільки, як його; і Господь зненавидить його.
|
Мно'го въꙁненави'дњхъ и^ не ѓ^брњтоX подобна е^мђ, и^ г~ь ненави'диT е^го”
|
|
28
|
28
|
|
Хто кидає камінь угору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани.
|
Ве'ргыи ка'мы на высотђ на главђ` свою` вержетъ, и ја%ꙁва льстива раꙁдњлиT стрђпы”
|
|
29
|
29
|
|
Хто риє яму, сам упаде у неї, і хто ставить сіть, сам буде уловлений нею.
|
И$скопава'яи ро'въ впадеTся во'нь, и^ по'ля ча'яи сњть ё^вязнеT в не'и.
|
|
30
|
30
|
|
Хто робить зло, на того обернеться воно, і він не довідається, звідки воно прийшло до нього;
|
творя'и ꙁл^о въва'лится в не`, и^ не раꙁђмњетᲆ эTкђдђ е^мђ прїидетъ”
|
|
31
|
31
|
|
посміяння і ганьба від гордих і помста, як лев, підстереже його.
|
поношенїе и^ порђга'нїе гордымъ и^ м#щенїе, ја%ко левъ ло'виT нань”
|
|
32
|
32
|
|
Уловлені будуть сіткою ті, що радіють від падіння благочестивих, і скорбота виснажить їх раніше смерти їх.
|
Сњтїю ё^вяꙁа'ютᲆ веселя'щеися ѓ^ паденїи бл~говњрныхъ, и^ болњꙁнь погђбиT я& преже смр~ти иX.
|
|
33
|
33
|
|
Злість і гнів — теж мерзота, і вони будуть володіти чоловіком грішним.
|
гнњвъ и^ ја%рость сїи сђть мерꙁость, и^ мђжъ грњшникъ ѓ^держанъ и%ми бђдетъ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.