|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
І не ставай ворогом з друга, бо погане ім’я одержує у частку сором і ганьбу; так — і грішник двоязичний.
|
И$ въ дрђга мњсто не бђди враh и^мя б^о лђка'во стђдъ и^ поноше'нїе наслњдитъ, сеи грњшникъ двоја^зы'ченъ.
|
|
2
|
2
|
|
Не піднось себе у помислах душі твоєї, щоб душа твоя не була розтерзана, як віл:
|
не възноси себе совњтомъ дш~и своея”
|
|
3
|
3
|
|
листя твоє ти знищиш і плоди твої погубиш, і залишишся, як сухе дерево.
|
Ли'ствїе свое поја^си` и^ пло'дъ свои погђби'ши, и^ ѓ^сᲄа'виши себе ја^ко древо сђхо”
|
|
4
|
4
|
|
Душа лукава погубить свого власника і зробить його посміховиськом ворогів.
|
дш~а лђка'ва погђбитъ стяжа'вшаго ю&, и^ ра'доs враго'мъ е^го сътвори'тъ”
|
|
5
|
5
|
|
Солодкі вуста примножать друзів, і добромовний язик примножить приязнь.
|
Горта'нь сла'докъ ё^мно'житъ дрђги своя, и ја^зы'къ доброгл~ивъ ё^мно'житъ добрђ бе'сњдђ”
|
|
6
|
6
|
|
Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм — один з тисячі.
|
Смиря'ющїися с тобо'ю да бђдђтъ мно'ѕи, совњтнициy твои` е^дїнъ эT ты'сящъ.
|
|
7
|
7
|
|
Якщо хочеш придбати друга, набувай його після випробування і не скоро довіряйся йому.
|
а^ще притяжа'еши дрђга въ и^скђше'нїи, стяжи` е^го и^ не ско'ро ё^вњрися е^мђ.
|
|
8
|
8
|
|
Буває друг у потрібний для нього час, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї;
|
е^сть б^о дрђгъ въ время е^го, и^ не пребђдетъ въ время ско'рби твоея”
|
|
9
|
9
|
|
і буває друг, який перетворюється на ворога і відкриє сварку на ганьбу твою.
|
И$ е^сть дрђгъ пременя'яися въ вра'га, и^ сва'ръ поноше'нїя твое^го эTкрыеT”
|
|
10
|
10
|
|
Буває другом учасник у трапезі, і не залишиться з тобою у день скорботи твоєї.
|
И$ е^сть дрђгъ ѓ^бњщникъ трапе'заM, и^ не пребђдетᲆ въ время скорби ᲄвоеа
|
|
11
|
11
|
|
У маєтку твоєму він буде як ти, і зухвало буде поводитися з домашніми твоїми;
|
и^ в добрњ` твое^мъ бђдетъ ја%ко ты`, и^ на раби` твоя дерза'етъ”
|
|
12
|
12
|
|
але якщо ти будеш принижений, він буде проти тебе і сховається від лиця твого.
|
А$ще смире'нъ бђдеши бђдетъ на' тя, эT лица` твое^го съкры'ется.
|
|
13
|
13
|
|
Віддаляйся від ворогів твоїх і будь обачний з друзями твоїми.
|
эT вра'гъ своиX эTлђчи'ся, и^ эT дрhђ своиX внима'и.
|
|
14
|
14
|
|
Вірний друг — міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб.
|
дрђгъ вњренъ кровъ крњпокᲆ, ѓ^брᲇты'и же е^го ѓ^брњте сокровище”
|
|
15
|
15
|
|
Вірному другові немає ціни, і немає міри доброті його.
|
дрђгови вњрнђ нsњ и^змњ'ны, и^ нњсть мњрила добротњ` е^го”
|
|
16
|
16
|
|
Вірний друг — лікування для життя, і ті, що бояться Господа, знайдуть його.
|
дрђгъ вњреn ё^тњ'ха е^сть жи'тїю, и^ боя'щїися г~а ѓ^бря'щђтъ е^го”
|
|
17
|
17
|
|
Хто боїться Господа, направляє дружбу свою так, що, який він сам, таким стає і друг його.
|
Боя'щїися г~а пра'вятъ дрђжбђ е^го, ја%коже б^о саM тако и%скренїи е^го”
|
|
18
|
18
|
|
Сину мій! від юности твоєї віддайся навчанню, і до сивини твоєї знайдеш мудрість.
|
Ча'до эT ю'ности свое'и и^збери накаꙁа'нїе, и^ до сњдины ѓ^бря'щеши премђдрость”
|
|
19
|
19
|
|
Приступай до неї як той, що оре і сіє, й очікуй добрих плодів її:
|
ЈА/коже ѓ^ря'и и ја%коже сњяи пристђпи` к неи, и^ пожди` бл~гихъ пло'дъ е^я.
|
|
20
|
20
|
|
бо недовгий час потрудишся в обробленні її, і скоро будеш їсти плоди її.
|
въ дњла'нїю бо ея ма'ло потрђди'шися, и^ ја%сᲄи бђдеши плоды ея”
|
|
21
|
21
|
|
Для невігласів вона дуже сувора, і нерозумний не залишиться з нею:
|
ја%ко стропоTна е^сть ѕњло ненака'ꙁанымъ, и^ не пребђдетъ в неи безђменᲆ.
|
|
22
|
22
|
|
вона буде на ньому як важкий камінь випробування, і він не забариться скинути її.
|
ја%ко камень и^скђше'нїя крњпокъ бђдетъ на не'м# и^ не ꙁамедлитъ эTврещи` ея`”
|
|
23
|
23
|
|
Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається.
|
Премђдрость б^о по и'мени е^я е^сть, и не многимъ е^сть ја%влена”
|
|
24
|
24
|
|
Послухай, сину мій, і прийми думку мою, і не відкинь поради моєї.
|
Слы'ши чадо и^ прїими во'лю мою, и^ не эTврьзи совњта мое^го.
|
|
25
|
25
|
|
Наклади на ноги твої пута її і на шию твою ланцюг її.
|
и^ вᲆведи` но'ѕњ свои` въ ѓ^ко'вы е^я, и^ въ гри'внђ е^я вы'ю свою.
|
|
26
|
26
|
|
Підстав їй плече твоє, і носи її і не тяготися кайданами її.
|
ПоDложи` ра'мо свое и^ носи ю&, и^ не мрьзиs ё^ꙁи'лищами ея”
|
|
27
|
27
|
|
Наблизься до неї всією душею твоєю, і всією силою твоєю дотримуйся шляхів її.
|
Всею` дш~ею свое'ю пристђпи к неи, и всею си'лою свое'ю съблюди пђти` ея”
|
|
28
|
28
|
|
Досліджуй і шукай, і вона буде пізнана тобою і, зробившись володарем її, не залишай її;
|
И$ꙁъслњди` и^ въꙁыщи` и^ поꙁнана ти бђдетъ, и^ е'м#ся ꙁа ню не ѓ^ста'ви ея.
|
|
29
|
29
|
|
бо нарешті ти знайдеш у ній заспокоєння, і вона обернеться на радість тобі.
|
напослњдокъ б^о ѓ^бря'щеши покои ея`, и^ ѓ^брати'тся тебњ на веселїе”
|
|
30
|
30
|
|
Пута її будуть тобі міцним захистом, і ланцюги її — славним одягом;
|
И$ бђдђтъ т^и пђта ея` на поко'и крњпости, и^ гри'вны ея на ѓ^дњя'нїе сла'вы
|
|
31
|
31
|
|
бо на ній прикраса золота, і пута її — гіацинтові нитки.
|
красота' бо ꙁла'та ея на не'и, и^ ё'зы ея` и^ꙁви'тїе и^а^ки'н#џово”
|
|
32
|
32
|
|
Як у одежу слави, ти облачишся в неї і покладеш її на себе як вінець радости.
|
Въ ѓ^дежDђ сла'вы ѓ^блече'шися ею`, и^ вњнецъ ра'дости въꙁложи'ши на ся”
|
|
33
|
33
|
|
Сину мій! якщо ти побажаєш її, то навчишся, і якщо віддасися їй душею твоєю, то будеш до всього здатний.
|
А$ще въсхо'щеши ча'до нака'ꙁанъ бђдеши и^ а'ще вдаси` дш~ђ свою кова'ренъ бђдеши”
|
|
34
|
34
|
|
Якщо з любов’ю будеш слухати її, то зрозумієш її, і якщо прихилиш вухо твоє, то будеш мудрий.
|
А$ще въꙁлюби'ши слђ'хати прїимеши, и^ а'ще приклониши ё'хо твое премђдръ бђдеши”
|
|
35
|
35
|
|
Бувай у зібранні старців, і хто мудрий, приліпися до того; люби слухати всяку священну повість, і притчі розумні нехай не вислизають від тебе.
|
Въ мно'жествњ старецъ става'и, и^ а'ще кто премђдръ эT нихъ томђ прилњпи'ся, Вся'кђ по'вњсть ст~ђ въсхо'щи слы'шати, и^ при'тчи ра'ꙁђма да не ё^бњжа'тъ тебе”
|
|
36
|
36
|
|
Якщо побачиш розумного, ходи до нього з раннього ранку, і нехай нога твоя стирає пороги дверей його.
|
А$ще ё'ꙁриши раꙁђми'ва ё^тренюи к не'мђ, и^ сᲄепени сте'ꙁь е^го да треT нога` твоа.
|
|
37
|
37
|
|
Розмірковуй над повеліннями Господа і завжди повчайся у заповідях Його: Він укріпить твоє серце, і бажання премудрости дасться тобі.
|
Раꙁмышля'и въ повеле'нїихᲆ гн~ихъ, и^ в ꙁа'повњдехъ е^го ё^чи'ся присно” То ё^твердитъ срDце твое и^ жела'нїе премђдрости дано т^и бђдетъ”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.