Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 3 з 51
Глава 3
Глvа, г~”
1
1
Діти, послухайте мене, батька, і чиніть так, щоб вам спастися,
Мене эTц~а послђша'ите ча'да и^ сице твори'те да сп~сетеся.
2
2
бо Господь підняв батька над дітьми й утвердив суд матері над синами.
г~ь бо просла'ви эTц~а на ча'деX, и^ сђдъ мт~рнь ё^тверди на сн~њхъ”
3
3
Хто шанує батька, той очиститься від гріхів,
Чтыи эTц~а ѓ^цыстиT грњхи,
4
4
і хто поважає матір свою — як той, хто знаходить скарб.
и^ ја%ко сокровњщђя'и прославля'яи ма'терь свою.
5
5
Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий.
чты'и эTц~а въꙁвесели'тся ѓ^ чадњхъ, и^ въ дн~ь мо'льбы е^го послђшанъ бђдетъ”
6
6
Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою.
Прославля'яи эTц~а долгодн~ьствовати бђдеT, и^ послђша'я г~а поко'иT мт~рь свою.
7
7
Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його.
ја%коже влDкама послђжитъ рождьшима е^го”
8
8
Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них,
дњломъ и^ словомъ чт^и эTц~а твое^го, да наи'деT т^и блsве'нїе эT него`.
9
9
бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту.
блsвенїе б^о эTч~е ё^твръжаетъ до'мы чаD, кля'тва же матерня и^скоренева'етъ ѓ^снова'нїя”
10
10
Не шукай слави у нечесті батька твого, бо не слава тобі нечестя батька.
Не сла'вися въ бесчестїи эTц~а твое^го, нњсть бо т^и слава въ бесчестїи.
11
11
Слава людини — від чести батька її, і ганьба дітям — мати у неславі.
сла'ва б^о чл~кђ эT чести эTц~а е^го, и^ поношенїе ча'домъ ма'ти въ беZславїи”
12
12
Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його.
Ча'до ꙁастђпи въ старости эTц~а своеh и не ѓ^скорби е^го въ животᲇ е^го”
13
13
Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї,
а'ще и^ раꙁђмомъ ѓ^скђдњвае`тъ прощенїе и^мњи, и^ не ѓ^без#чести е^го все'ю крњпостїю свое'ю”
14
14
бо милосердя до батька не забуте; незважаючи на гріхи твої, добробут твій примножиться.
Млsть б^о эTч~а не ꙁабвена бђдетъ, и^ въ грњхъ мњсто приѕиждетъ т^и ся.
15
15
У день скорботи твоєї згадається про тебе: як лід від теплоти, розв’яжуться гріхи твої.
въ дн~ь скобри ᲄвоея въспомянеT т^и ся. ја%ко таеT леD эT зноя, сице растаюT ти ся грњхи”
16
16
Хто залишає батька, той — те саме, що богохульник, і проклятий від Господа той, хто дратує матір свою.
Ко'ль хђленъ ѓ^сᲄавля'яи эTц~а, и^ прокляT гм~ъ раꙁдража'яи мт~рь свою”
17
17
Сину мій! веди діла твої з лагідністю, і буде любити тебе богоугодна людина.
Чадо дњ'ла своа съ кротостїю препроважда'и, и^ чл~коM прїя'тном# въꙁлю'бленъ бђдеши”
18
18
Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа.
Є$лма великъ е^си ᲄолма смиря'ися, и^ преD гм~ъ ѓ^бря'щеши блгDть”
19
19
Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним,
20
20
бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється.
ЈА/ко ве'лїя си'ла гн~я, и^ смиренными сла'вится”
21
21
Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй.
Вы'ш#ше себе не и^щи, и^ крњпша себе не и^спыта'и.
22
22
Що заповідано тобі, про те розмірковуй; бо не потрібно тобі те, що приховано.
ја%же т^и повелњва'ютᲆ сїя разђмњва'и, нњсть б^о ти` потреба та'иных#”
23
23
При багатьох заняттях твоїх, про зайве не піклуйся: тобі відкрито дуже багато з людського знання;
Въ и^ꙁбытцњ дњлъ своиX не распыта'и, вяще б^о ра'зђма чл~ческаго покаꙁа'но ти бысть”
24
24
тому що багатьох ввели в оману їх припущення, і лукаві мрії похитнули розум їх.
Мно'ги б^о прельсти мнњнїе и^хъ, и^ мнњнїе лђка'вно погђби со'вњсть и^хъ”
25
25
Хто любить небезпеку, той впаде у неї;
И$ любяи бњдђ впада'етъ в ню.
26
26
вперте серце напослідок потерпить зло:
срDце жесто'ко ѓ^ꙁлоби'тся на послᲇ'дь”
27
27
вперте серце буде обтяжене скорботами, і грішник прикладе гріхи до гріхів.
СрDце жесто'ко ѓ^тяготи'тся болᲇзньми, и^ грњшникъ приложитъ грњхи на грњхи”
28
28
Випробування не служать лікуванням для гордого, тому що зла рослина укорінилася у ньому.
Наведе'нїя велича'ваго нњсть и^сцњле'нїя, са'дъ б^о лђкаvствїа въкорени'ся в немъ”
29
29
Серце розумного обміркує притчу, й уважне вухо є бажання мудрого.
СрDце разђми'ваго разђмњетъ при'тчю, и^ ё%хо послђшли'во въжелњ'нїе премDђраго”
30
30
Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи.
ѓ%гнь палящъ ё^гаситъ вода`, и^ млsтыни ѓ^чиститъ грњхи”
31
31
Хто відплачує за благодіяння, той помишляє про майбутнє і під час падіння знайде опору.
Възда'яи блгDти помни'мъ быва'етъ прsно, и^ въ врњмя паде'нїя свое^го ѓ^брящетъ ё^тверже'нїе”

Глава 3 з 51
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.