|
Глава 3
|
Глvа, г~”
|
|
1
|
1
|
|
Діти, послухайте мене, батька, і чиніть так, щоб вам спастися,
|
Мене эTц~а послђша'ите ча'да и^ сице твори'те да сп~сетеся.
|
|
2
|
2
|
|
бо Господь підняв батька над дітьми й утвердив суд матері над синами.
|
г~ь бо просла'ви эTц~а на ча'деX, и^ сђдъ мт~рнь ё^тверди на сн~њхъ”
|
|
3
|
3
|
|
Хто шанує батька, той очиститься від гріхів,
|
Чтыи эTц~а ѓ^цыстиT грњхи,
|
|
4
|
4
|
|
і хто поважає матір свою — як той, хто знаходить скарб.
|
и^ ја%ко сокровњщђя'и прославля'яи ма'терь свою.
|
|
5
|
5
|
|
Хто поважає батька, той буде мати радість від дітей своїх і у день молитви своєї буде почутий.
|
чты'и эTц~а въꙁвесели'тся ѓ^ чадњхъ, и^ въ дн~ь мо'льбы е^го послђшанъ бђдетъ”
|
|
6
|
6
|
|
Хто поважає батька, буде довгоденствувати, і слухняний Господу заспокоїть матір свою.
|
Прославля'яи эTц~а долгодн~ьствовати бђдеT, и^ послђша'я г~а поко'иT мт~рь свою.
|
|
7
|
7
|
|
Хто боїться Господа, той вшанує батька і, як владикам, послужить тим, що народили його.
|
ја%коже влDкама послђжитъ рождьшима е^го”
|
|
8
|
8
|
|
Ділом і словом шануй батька твого і матір, щоб прийшло на тебе благословення від них,
|
дњломъ и^ словомъ чт^и эTц~а твое^го, да наи'деT т^и блsве'нїе эT него`.
|
|
9
|
9
|
|
бо благословення батька утверджує доми дітей, а клятва матері руйнує дощенту.
|
блsвенїе б^о эTч~е ё^твръжаетъ до'мы чаD, кля'тва же матерня и^скоренева'етъ ѓ^снова'нїя”
|
|
10
|
10
|
|
Не шукай слави у нечесті батька твого, бо не слава тобі нечестя батька.
|
Не сла'вися въ бесчестїи эTц~а твое^го, нњсть бо т^и слава въ бесчестїи.
|
|
11
|
11
|
|
Слава людини — від чести батька її, і ганьба дітям — мати у неславі.
|
сла'ва б^о чл~кђ эT чести эTц~а е^го, и^ поношенїе ча'домъ ма'ти въ беZславїи”
|
|
12
|
12
|
|
Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його.
|
Ча'до ꙁастђпи въ старости эTц~а своеh и не ѓ^скорби е^го въ животᲇ е^го”
|
|
13
|
13
|
|
Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї,
|
а'ще и^ раꙁђмомъ ѓ^скђдњвае`тъ прощенїе и^мњи, и^ не ѓ^без#чести е^го все'ю крњпостїю свое'ю”
|
|
14
|
14
|
|
бо милосердя до батька не забуте; незважаючи на гріхи твої, добробут твій примножиться.
|
Млsть б^о эTч~а не ꙁабвена бђдетъ, и^ въ грњхъ мњсто приѕиждетъ т^и ся.
|
|
15
|
15
|
|
У день скорботи твоєї згадається про тебе: як лід від теплоти, розв’яжуться гріхи твої.
|
въ дн~ь скобри ᲄвоея въспомянеT т^и ся. ја%ко таеT леD эT зноя, сице растаюT ти ся грњхи”
|
|
16
|
16
|
|
Хто залишає батька, той — те саме, що богохульник, і проклятий від Господа той, хто дратує матір свою.
|
Ко'ль хђленъ ѓ^сᲄавля'яи эTц~а, и^ прокляT гм~ъ раꙁдража'яи мт~рь свою”
|
|
17
|
17
|
|
Сину мій! веди діла твої з лагідністю, і буде любити тебе богоугодна людина.
|
Чадо дњ'ла своа съ кротостїю препроважда'и, и^ чл~коM прїя'тном# въꙁлю'бленъ бђдеши”
|
|
18
|
18
|
|
Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа.
|
Є$лма великъ е^си ᲄолма смиря'ися, и^ преD гм~ъ ѓ^бря'щеши блгDть”
|
|
19
|
19
|
|
Багато високих і славних, але таємниці відкриваються смиренним,
|
|
|
20
|
20
|
|
бо велика могутність Господа, і Він смиренними прославляється.
|
ЈА/ко ве'лїя си'ла гн~я, и^ смиренными сла'вится”
|
|
21
|
21
|
|
Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй.
|
Вы'ш#ше себе не и^щи, и^ крњпша себе не и^спыта'и.
|
|
22
|
22
|
|
Що заповідано тобі, про те розмірковуй; бо не потрібно тобі те, що приховано.
|
ја%же т^и повелњва'ютᲆ сїя разђмњва'и, нњсть б^о ти` потреба та'иных#”
|
|
23
|
23
|
|
При багатьох заняттях твоїх, про зайве не піклуйся: тобі відкрито дуже багато з людського знання;
|
Въ и^ꙁбытцњ дњлъ своиX не распыта'и, вяще б^о ра'зђма чл~ческаго покаꙁа'но ти бысть”
|
|
24
|
24
|
|
тому що багатьох ввели в оману їх припущення, і лукаві мрії похитнули розум їх.
|
Мно'ги б^о прельсти мнњнїе и^хъ, и^ мнњнїе лђка'вно погђби со'вњсть и^хъ”
|
|
25
|
25
|
|
Хто любить небезпеку, той впаде у неї;
|
И$ любяи бњдђ впада'етъ в ню.
|
|
26
|
26
|
|
вперте серце напослідок потерпить зло:
|
срDце жесто'ко ѓ^ꙁлоби'тся на послᲇ'дь”
|
|
27
|
27
|
|
вперте серце буде обтяжене скорботами, і грішник прикладе гріхи до гріхів.
|
СрDце жесто'ко ѓ^тяготи'тся болᲇзньми, и^ грњшникъ приложитъ грњхи на грњхи”
|
|
28
|
28
|
|
Випробування не служать лікуванням для гордого, тому що зла рослина укорінилася у ньому.
|
Наведе'нїя велича'ваго нњсть и^сцњле'нїя, са'дъ б^о лђкаvствїа въкорени'ся в немъ”
|
|
29
|
29
|
|
Серце розумного обміркує притчу, й уважне вухо є бажання мудрого.
|
СрDце разђми'ваго разђмњетъ при'тчю, и^ ё%хо послђшли'во въжелњ'нїе премDђраго”
|
|
30
|
30
|
|
Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи.
|
ѓ%гнь палящъ ё^гаситъ вода`, и^ млsтыни ѓ^чиститъ грњхи”
|
|
31
|
31
|
|
Хто відплачує за благодіяння, той помишляє про майбутнє і під час падіння знайде опору.
|
Възда'яи блгDти помни'мъ быва'етъ прsно, и^ въ врњмя паде'нїя свое^го ѓ^брящетъ ё^тверже'нїе”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.