|
Глава 18
|
Глvа. и~і”
|
|
1
|
1
|
|
Усе взагалі створив Той, Хто живе повіки; Господь один праведний.
|
Живы'и въ вњки създа все` ѓ'бще” Гь~ е^ді'нъ ѓ^правдиTся, не сътвори`
|
|
2
|
2
|
|
Нікому не надав Він пояснювати Його.
|
никомђже и^сповњда'ти дњлъ е^го”
|
|
3
|
3
|
|
І хто може дослідити великі Його?
|
Кт^о и^слњдитъ дњла е^го
|
|
4
|
4
|
|
Хто може виміряти силу величі Його? і хто може також проректи милості Його?
|
и^ дръжа'вђ вели'чесᲄва е^го кᲄо и^щетеT, и^ кт^о прило'жиT и^сповњда'ти млsть е^го”
|
|
5
|
5
|
|
Неможливо ні применшити, ні збільшити, і неможливо дослідити дивні діла Господа.
|
Нњсть ни ё^ма'лити ни ё^мно'жити, и^ нњсть и^слњди'ти чюдесъ гн~ихъ.
|
|
6
|
6
|
|
Коли людина закінчила б, тоді вона тільки починає, і коли перестане, прийде у здивування.
|
е^гда сконча'етъ чл~къ тогDа начина'етъ, и^ е^гда` преста'нетъ тогда ё^кры'ется”
|
|
7
|
7
|
|
Що є людина і що користь її? що благо її і що зло її?
|
Чт^о е^сть чл~кᲆ и^ чт^о е^сть добродњтель е^го, и^ чт^о е^сть блгsть, и^ чт^о е^сть ѕло` е^го”
|
|
8
|
8
|
|
Число днів людини — багато, якщо сто років: як крапля води з моря або дрібка піску, так малі літа її у дні вічности.
|
число` дн~їи чл~кђ мно'го лњтъ р~, ја%ко ка'пля морскїя воды` и^ число` пњска`, та'ко мало лњтъ въ дн~ь вњка.
|
|
9
|
9
|
|
Тому Господь довготерпеливий до людей і виливає на них милість Свою.
|
сего ра'ди длъготръпњ г~ь на нихъ. и^ въꙁлїя на' ня млsть свою”
|
|
10
|
10
|
|
Він бачить і знає, що кінець їх дуже тяжкий,
|
И$ ви'дњ и^ поꙁна` раꙁъвраще'нїе и^хъ ја%ко ѕло`,
|
|
11
|
11
|
|
і тому примножує милості Свої.
|
сего ради ё^мно'жи ѓ^цњще'нїе е^го”
|
|
12
|
12
|
|
Милість людини — до ближнього її, а милість Господа — на всяку плоть.
|
Млsть чл~ча на и%скреняh свое^го, млsть же гн~я на вся'кђ плоᲄь
|
|
13
|
13
|
|
Він викриває і напоумляє, і повчає і навертає, як пастир стадо своє.
|
и^ ѓ^блича'а и^ ё^ча и^ кажа` и^ ѓ^бращAя, ја%ко па'стыръ ста'до свое.
|
|
14
|
14
|
|
Він милує тих, хто приймає напоумлення і ревно навертається до закону Його.
|
прїемлющихъ же накаꙁа'нїе ми'лђетъ, и^ т#ща'щаяся ѓ^ сђдба'хъ е^го”
|
|
15
|
15
|
|
Сину мій! при благодійності не роби докорів, і при всякому дарі не ображай словами.
|
Ча'до въ бла'ѕњ не да'ждь поро'ка, и^ въ вся'комъ да'нїи печа'ль словесъ.
|
|
16
|
16
|
|
Чи не прохолоджує роса спеки? так слово — краще, ніж дар.
|
не поко'и^тъ ли ва'ра роса`, ја%ко лђче е^сть сло'во нежели дая'нїе.
|
|
17
|
17
|
|
Тому чи не вище доброго дару слово? а у людині доброзичливій те й інше.
|
не се' ли сло'во па'че дая'нїя бл~га, и^ ѓ^бо'е ё^ мђжа блгDтна”
|
|
18
|
18
|
|
Нерозумний немилосердно докоряє, і подаяння від неприхильного висушує очі.
|
Бђ'и неподати'въ поно'сиT и^ дая'нїе ꙁави'дливаго мђчитъ ѓ%ко.
|
|
19
|
19
|
|
Перше, ніж почнеш говорити, обдумуй, і раніше хвороби турбуйся про себе.
|
прьвое даже не гл~еши ё^вњжDь, и^ прьвње недђга врачђ'ися”
|
|
20
|
20
|
|
Випробовуй себе раніше суду, і під час відвідування знайдеш милість.
|
прьвње сђда пыта'и ѓ^ себњ, и^ в ча'съ посещᲇнїя ѓ^бря'щеши ѓ^цњще'нїе”
|
|
21
|
21
|
|
Перше, ніж відчуєш слабкість, смиряйся, і під час гріхів покажи навернення.
|
Прьвње даже в недђгъ не впаде'ши смири'ся, и^ въ время грXњ покажи` ѓ^браще'нїе”
|
|
22
|
22
|
|
Ніщо нехай не перешкоджає тобі виконати обітницю благовчасно, і не відкладай виправдання до смерти.
|
И$ не забђди въꙁда'ти въ время молитвђ, и^ не пребђди до смр~ти ѓ^правди'тися”
|
|
23
|
23
|
|
Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа.
|
Преже да'же ся не помоли'ши ё^гото'ви себе, и^ не бђди ја%ко чл~къ и^скђша'я г~а”
|
|
24
|
24
|
|
Пригадуй про гнів у день смерти і про час помсти, коли Господь відверне лице Своє.
|
Помяни` гнњв# въ дн~ь сконча'нїя, и время мести` въ эTвраще'нїи
|
|
25
|
25
|
|
Під час ситости згадуй про час голоду, й у дні багатства — про бідність і нестатки.
|
въ время гобꙁины, нищетђ и^ ё^бо'жество въ дн~ь бога'т#ства”
|
|
26
|
26
|
|
Від ранку до вечора змінюється час, і все швидкоплинне перед Господом.
|
эT ё'тра до' вечера и^ꙁмᲇня'е^тся время, и^ все` скоро е^сть предᲆ бм~ъ”
|
|
27
|
27
|
|
Людина мудра в усьому буде обережна, й у дні гріхів утримається від безтурботности.
|
И$ чл~къ премђдръ ѓ^ все'мъ бл~гоговњенъ бђдетъ, и^ въ дн~и вне'мли ѓ^ согрњше'нїи”
|
|
28
|
28
|
|
Усякий розумний пізнає премудрість і тому, хто знайде її, воздасть хвалу.
|
Всякъ раꙁђмиv поꙁна` премђдрость, и^ ѓ^брњт#шђ и^мъ ю& да'сть и^спвњда'нїе.
|
|
29
|
29
|
|
Розважливі у словах і самі умудрюються, і виточують змістовні притчі.
|
разђми'вымъ въ словесеохъ и^ тїи ё^мђдри'шася, и^ ё^множиша при'тча и^спы'тна ё^дръжа'неи дш~и” Вᲆ
|
|
30
|
30
|
|
Не ходи услід за похотями твоїми і стримуйся від побажань твоїх.
|
слDњ по'хотїи свои^хъ не ходи`, и^ эT похотњнїи свои^хъ възбраня'ися.
|
|
31
|
31
|
|
Якщо будеш доставляти душі твоїй приємне для хтивости, то вона зробить тебе потіхою для ворогів твоїх.
|
а^ще приѓ^бря'щеши дш~и свое'и бл~говоле'нїе жела'нїя, сътвориT тя ѓ^брадова'нїе враго'мъ твои^мъ”
|
|
32
|
32
|
|
Не шукай розваги у великій розкоші і не прив’язуйся до бенкетів.
|
Не весели'ся ѓ^ мно'ꙁњи пи'щи, и^ не свяжи'ся совњтомъ ея.
|
|
33
|
33
|
|
Не зробися жебраком, бенкетуючи на позичені гроші, коли нічого немає у тебе у гаманці.
|
не бђди нищ# совњтђяи накаꙁа'нїе трђда, и^ не бђдетъ ти ничесоже въ вретищи”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.