1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних; | Чaдо, животA ни1щагw не лиши2 и3 не tвращaй nчeсъ t просsщагw, |
|
2
|
2
|
| не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості; | души2 ѓлчущіz не њскорби2 и3 не разгнёвай мyжа въ нищетЁ є3гw2, |
|
3
|
3
|
| не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному; | сeрдца раздражeнагw не превозмути2 и3 не продолжaй даsніz трeбующему, |
|
4
|
4
|
| не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого; | рабA скорбsща не tрёй и3 не tврати2 лицA твоегw2 t ни1щагw, |
|
5
|
5
|
| не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе; | t трeбующагw не tврати2 nчeсъ и3 не дaждь мёста человёку клsти тS: |
|
6
|
6
|
| бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його. | кленyщагw бо тS въ г0рести души2 своеS мольбY ўслhшитъ сотвори1вый є3го2. |
|
7
|
7
|
| У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову; | Пріsтна соб0рищу твори2 себE и3 кнsзю смирsй главY твою2, |
|
8
|
8
|
| прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю; | приклони2 ќхо твоE къ ни1щему и3 tвэщaй є3мY ми6рнаz въ кр0тости, |
|
9
|
9
|
| рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш; | и3зми2 њби1димаго и3з8 руки2 њби1дzщаго и3 не малодyшествуй, є3гдA сyдиши, |
|
10
|
10
|
| сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка: | бyди си6рымъ ћкw nтeцъ и3 вмёстw мyжа мaтери и4хъ: |
|
11
|
11
|
| і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя. | и3 бyдеши ћкw сhнъ вhшнzгw, и3 возлю1битъ тS пaче нeже мaти твоS. |
|
12
|
12
|
| Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її: | Премyдрость сhны сво‰ вознесE и3 заступaетъ и4щущихъ є3S: |
|
13
|
13
|
| хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости: | любsй ю5 лю1битъ жи1знь, и3 ќтренюющіи къ нeй и3сп0лнzтсz весeліz: |
|
14
|
14
|
| хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його; | держaйсz є3S наслёдитъ слaву, и3 и3дёже вх0дитъ, блгcви1тъ є3го2 гDь: |
|
15
|
15
|
| ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь; | служaщіи є4й послyжатъ с™0му, и3 лю1бzщихъ ю5 лю1битъ гDь: |
|
16
|
16
|
| хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно; | слyшаzй є3S суди1ти и4мать kзhки, и3 внимazй є4й всели1тсz надёzвсz. |
|
17
|
17
|
| хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею: | Ѓще ўвёруеши, наслёдиши ю5, и3 во њдержaніи бyдутъ р0ды є3гw2: |
|
18
|
18
|
| бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь | ћкw стр0потнw х0дитъ съ ни1мъ въ пeрвыхъ, боsзнь же и3 стрaхъ наведeтъ нaнь |
|
19
|
19
|
| і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами; | и3 помyчитъ є3го2 въ наказaніи своeмъ, д0ндеже вёру и4метъ души2 є3гw2 и3 и3скyситъ є3го2 во њправдaніихъ свои1хъ, |
|
20
|
20
|
| але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його | и3 пaки возврати1тсz прsмw къ немY и3 возвесели1тъ є3го2 |
|
21
|
21
|
| і відкриє йому таємниці свої. | и3 tкрhетъ є3мY т†йны сво‰: |
|
22
|
22
|
| Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його. | ѓще заблyдитъ, њстaвитъ є3го2 и3 предaстъ є3го2 въ рyцэ падeніz є3гw2. |
|
23
|
23
|
| Спостерігай час і бережи себе від зла — | Блюди2 врeмz и3 храни1сz t лукaвагw, |
|
24
|
24
|
| і не посоромишся за душу твою: | и3 њ души2 твоeй не постыди1сz: |
|
25
|
25
|
| є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать. | є4сть бо стhдъ наводsй грёхъ, и3 є4сть стhдъ слaва и3 благодaть. |
|
26
|
26
|
| Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі. | Не пріими2 лицA на дyшу твою2 и3 не срамлsйсz њ падeніи твоeмъ. |
|
27
|
27
|
| Не утримуй слова, коли воно може допомогти: | Не возбрани2 словесE во врeмz спасeніz: |
|
28
|
28
|
| бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання. | въ словеси1 бо познaна бyдетъ премyдрость, и3 наказaніе въ глаг0лэхъ љзhка. |
|
29
|
29
|
| Не супереч істині й соромся твого неуцтва. | Не прерэкaй проти1ву и4стины и3 њ ненаказaніи твоeмъ срамлsйсz: |
|
30
|
30
|
| Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки. | не стыди1сz и3сповёдати грэхи2 тво‰ и3 не воспzщaй быстрины2 рэчнhz. |
|
31
|
31
|
| Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного. | И# не подстели1сz мyжу бyю и3 не њбини1сz лицA си1льнагw. |
|
32
|
32
|
| Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе. | Дaже до смeрти подвизaйсz њ и4стинэ, и3 гDь бGъ поб0ретъ по тебЁ. |
|
33
|
33
|
| Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх. | Не бyди ск0ръ љзhкомъ твои1мъ, лэни1въ же и3 слaбъ въ дёлэхъ твои1хъ. |
|
34
|
34
|
| Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх. | Не бyди ћкw лeвъ въ домY твоeмъ и3 жестоконеи1стовъ въ рабёхъ твои1хъ. |
|
35
|
35
|
| Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі. | Не бyди рукA твоS простeрта на взsтіе, ґ на tдаsніе согбeна. |
