Глава 5
|
|
1
|
|
Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє». | |
2
|
|
Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого, | |
3
|
|
і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою. | |
4
|
|
Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий. | |
5
|
|
При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів | |
6
|
|
і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»; | |
7
|
|
бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його. | |
8
|
|
Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день: | |
9
|
|
бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти. | |
10
|
|
Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування. | |
11
|
|
Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник. | |
12
|
|
Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово. | |
13
|
|
Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь. | |
14
|
|
Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх. | |
15
|
|
У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її. | |
16
|
|
Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм: | |
17
|
|
бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження. | |
18
|
|
Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому. |