1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
|
Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє».
|
Не ўповaй на и3мBніz тво‰ и3 не и3 рцы2: довHлна ми2 сyть.
|
|
2
|
2
|
|
Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого,
|
Не послёдуй души2 твоeй и3 крёпости твоeй, є4же ходи1ти въ п0хотехъ сeрдца твоегw2,
|
|
3
|
3
|
|
і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою.
|
и3 не рцы2: кт0 мz прем0жетъ; гDь бо мстsй tмсти1тъ ти2.
|
|
4
|
4
|
|
Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий.
|
Не рцы2: согрэши1хъ, и3 чт0 ми бhсть; гDь бо є4сть долготерпэли1въ.
|
|
5
|
5
|
|
При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів
|
Њ њчищeніи безстрaшенъ не бyди, прилагaти грэхи2 на грэхи2,
|
|
6
|
6
|
|
і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»;
|
не рцы2: щедр0та є3гw2 мн0га є4сть, мн0жество грэхHвъ мои1хъ њчcтитъ:
|
|
7
|
7
|
|
бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його.
|
млcть бо и3 гнёвъ ў негw2, и3 на грёшницэхъ почjетъ ћрость є3гw2.
|
|
8
|
8
|
|
Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день:
|
Не мeдли њбрати1тисz ко гDу и3 не tлагaй дeнь t днE:
|
|
9
|
9
|
|
бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти.
|
внезaпу бо и3зhдетъ гнёвъ гDень, и3 во врeмz мє1сти поги1бнеши.
|
|
10
|
10
|
|
Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування.
|
Не ўповaй на и3мBніz непрaвєдна: ни чи1мже бо ўп0льзуютъ въ дeнь наведeніz.
|
|
11
|
11
|
|
Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник.
|
Не вёй себE всsкимъ вётромъ и3 не ходи2 всsкимъ путeмъ: си1це грёшникъ двоzзhченъ.
|
|
12
|
12
|
|
Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово.
|
Бyди ўтверждeнъ въ рaзумэ твоeмъ, и3 є3ди1но бyди сл0во твоE.
|
|
13
|
13
|
|
Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь.
|
Бyди ск0ръ въ слyшаніи твоeмъ, и3 съ долготерпёніемъ tвэщавaй tвётъ.
|
|
14
|
14
|
|
Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх.
|
Ѓще є4сть въ тебЁ рaзумъ, tвэщaй и4скреннему: ѓще же ни2, то2 бyди рукA твоS на ўстёхъ твои1хъ.
|
|
15
|
15
|
|
У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її.
|
Слaва и3 безчeстіе въ бесёдэ и3 љзhкъ человёчь падeніе є3мY.
|
|
16
|
16
|
|
Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм:
|
Не слови2 шепотни1къ и3 љзhкомъ твои1мъ не ўловлsй:
|
|
17
|
17
|
|
бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження.
|
на тaти бо стyдъ є4сть и3 заз0ръ лукaвъ над8 двоzзhчнымъ.
|
|
18
|
18
|
|
Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому.
|
Њ вели1цэ и3 њ мaлэ не неразумэвaй.
|
