1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Не покладайся на майно твоє і не говори: «вистачить на життя моє». | Не ўповaй на и3мBніz тво‰ и3 не и3 рцы2: довHлна ми2 сyть. |
|
2
|
2
|
| Не йди за потягом душі твоєї і кріпости твоєї, щоб ходити у похотях серця твого, | Не послёдуй души2 твоeй и3 крёпости твоeй, є4же ходи1ти въ п0хотехъ сeрдца твоегw2, |
|
3
|
3
|
| і не говори: «хто владний у ділах моїх?», бо Господь неодмінно помститься за зухвалість твою. | и3 не рцы2: кт0 мz прем0жетъ; гDь бо мстsй tмсти1тъ ти2. |
|
4
|
4
|
| Не говори: «я грішив, і що мені було?», бо Господь довготерпеливий. | Не рцы2: согрэши1хъ, и3 чт0 ми бhсть; гDь бо є4сть долготерпэли1въ. |
|
5
|
5
|
| При думці про умилостивлення не будь безстрашний, щоб додавати гріх до гріхів | Њ њчищeніи безстрaшенъ не бyди, прилагaти грэхи2 на грэхи2, |
|
6
|
6
|
| і не говори: «милосердя Його велике, Він простить безліч гріхів моїх»; | не рцы2: щедр0та є3гw2 мн0га є4сть, мн0жество грэхHвъ мои1хъ њчcтитъ: |
|
7
|
7
|
| бо милосердя і гнів у Нього, і на грішниках перебуває лють Його. | млcть бо и3 гнёвъ ў негw2, и3 на грёшницэхъ почjетъ ћрость є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день: | Не мeдли њбрати1тисz ко гDу и3 не tлагaй дeнь t днE: |
|
9
|
9
|
| бо раптово найде гнів Господа, і ти загинеш під час помсти. | внезaпу бо и3зhдетъ гнёвъ гDень, и3 во врeмz мє1сти поги1бнеши. |
|
10
|
10
|
| Не покладайся на майно неправедне, бо воно не принесе тобі користи у день відвідування. | Не ўповaй на и3мBніz непрaвєдна: ни чи1мже бо ўп0льзуютъ въ дeнь наведeніz. |
|
11
|
11
|
| Не вій при всякому вітрі і не ходи всякою стежкою: такий — двоязичний грішник. | Не вёй себE всsкимъ вётромъ и3 не ходи2 всsкимъ путeмъ: си1це грёшникъ двоzзhченъ. |
|
12
|
12
|
| Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово. | Бyди ўтверждeнъ въ рaзумэ твоeмъ, и3 є3ди1но бyди сл0во твоE. |
|
13
|
13
|
| Будь швидкий до слухання, й обдумано давай відповідь. | Бyди ск0ръ въ слyшаніи твоeмъ, и3 съ долготерпёніемъ tвэщавaй tвётъ. |
|
14
|
14
|
| Якщо маєш знання, то відповідай ближньому, а якщо ні, то рука твоя нехай буде на вустах твоїх. | Ѓще є4сть въ тебЁ рaзумъ, tвэщaй и4скреннему: ѓще же ни2, то2 бyди рукA твоS на ўстёхъ твои1хъ. |
|
15
|
15
|
| У словах — слава і нечестя, і язик людини буває падінням її. | Слaва и3 безчeстіе въ бесёдэ и3 љзhкъ человёчь падeніе є3мY. |
|
16
|
16
|
| Не набудь слави обмовника, і не будь підступним язиком твоїм: | Не слови2 шепотни1къ и3 љзhкомъ твои1мъ не ўловлsй: |
|
17
|
17
|
| бо на злодії — сором, і на двоязичному — зле осудження. | на тaти бо стyдъ є4сть и3 заз0ръ лукaвъ над8 двоzзhчнымъ. |
|
18
|
18
|
| Не будь нерозумним ні у великому, ні у малому. | Њ вели1цэ и3 њ мaлэ не неразумэвaй. |
