Глава 17
|
|
1
|
|
Аврам був дев’яноста дев’яти років, і Господь явився Аврамові і сказав йому: Я Бог всемогутній; ходи переді Мною і будь непорочним; | |
2
|
|
і поставлю завіт Мій між Мною і тобою, і дуже, дуже розмножу тебе. | |
3
|
|
І упав Аврам на лице своє. Бог продовжував говорити з ним і сказав: | |
4
|
|
Я — ось завіт Мій з тобою: ти будеш отцем безлічі народів, | |
5
|
|
і не будеш ти більше називатися Аврамом, але буде тобі ім’я: Авраам, тому що я зроблю тебе отцем безлічі народів; | |
6
|
|
і дуже, дуже розмножу тебе, і народжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе; | |
7
|
|
і поставлю завіт Мій між Мною і тобою і між нащадками твоїми після тебе в роди їх, завіт вічний в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе; | |
8
|
|
і дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, по якій ти мандруєш, усю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом. | |
9
|
|
І сказав Бог Авраамові: ти ж збережи завіт Мій, ти і нащадки твої після тебе в роди їх. | |
10
|
|
Цей є завіт Мій, який ви повинні зберігати між Мною і між вами і між нащадками твоїми після тебе [в роди їхні]: нехай буде у вас обрізана уся чоловіча стать; | |
11
|
|
обрізуйте крайню плоть вашу: і це буде знаменням завіту між Мною і вами. | |
12
|
|
Восьми днів від народження нехай буде обрізане у вас в роди ваші всяке немовля чоловічої статі, народжене у домі і куплене за срібло в якого-небудь іноплемінника, який не від твого сімені. | |
13
|
|
Обов’язково нехай буде обрізаний народжений у домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде завіт Мій на тілі вашому завітом вічним. | |
14
|
|
Необрізаний же чоловічої статі, який не обріже крайньої плоті своєї [у восьмий день], знищиться душа його з народу свого, тому що він порушив завіт Мій. | |
15
|
|
І сказав Бог Аврааму: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім’я їй: Сарра; | |
16
|
|
Я благословлю її і дам тобі від неї сина; благословлю її, і народяться від неї народи, і царі народів народяться від неї. | |
17
|
|
І упав Авраам на лице своє, і розсміявся, і сказав сам у собі: невже від столітнього буде син? і Сарра, дев’яностолітня, невже народить? | |
18
|
|
І сказав Авраам Богові: о, хоч би Ізмаїл був живим перед лицем Твоїм! | |
19
|
|
Бог же сказав [Аврааму]: саме Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти наречеш йому ім’я: Ісаак; і укладу завіт Мій з ним завітом вічним [в тому, що Я буду Богом йому і] нащадкам його після нього. | |
20
|
|
І про Ізмаїла Я почув тебе: ось, Я благословлю його, і зроблю його плодовитим, і дуже, дуже розмножу; дванадцять князів народяться від нього; і Я породжу від нього великий народ. | |
21
|
|
Але завіт Мій укладу з Ісааком, якого народить тобі Сарра в цей самий час на наступний рік. | |
22
|
|
І Бог перестав говорити з Авраамом і відійшов від нього. | |
23
|
|
І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх народжених у домі своїм і всіх куплених за срібло своє, всіх чоловічої статі людей дому Авраамового; і обрізав крайню плоть їх у той самий день, як сказав йому Бог. | |
24
|
|
Авраам був дев’яноста дев’яти років, коли була обрізана крайня плоть його. | |
25
|
|
А Ізмаїл, син його, був тринадцяти років, коли була обрізана крайня плоть його. | |
26
|
|
У тот же самий день обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його, | |
27
|
|
і з ним обрізані були всі чоловічої статі дому його, народжені в домі і куплені за срібло в іноплемінників. |