1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 34
|
|
|
1
|
|
| Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла подивитися на дочок землі тієї. | |
|
2
|
|
| І побачив її Сихем, син Еммора евеянина, князя землі тієї, і взяв її, і спав з нею, і вчинив над нею насильство. | |
|
3
|
|
| І приліпилася душа його до Діни, дочки Якова, і він полюбив дівчину і говорив до серця дівочого. | |
|
4
|
|
| І сказав Сихем Еммору, батькові своєму, говорячи: візьми мені цю дівчину за дружину. | |
|
5
|
|
| Яків чув, що [син Емморів] збезчестив Діну, дочку його, але оскільки сини його були з худобою його в полі, то Яків мовчав, поки не прийшли вони. | |
|
6
|
|
| І вийшов Еммор, батько Сихемів, до Якова, поговорити з ним. | |
|
7
|
|
| Сини ж Якова прийшли з поля, і коли почули, то засмутилися мужі ті й запалали гнівом, тому що безчестя зробив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова, а так не можна робити. | |
|
8
|
|
| Еммор став говорити їм, і сказав: Сихем, син мій, приліпився душею до дочки вашої; дайте ж її за дружину йому; | |
|
9
|
|
| порідніться з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі [за синів ваших]; | |
|
10
|
|
| і живіть з нами; земля ця [простора] перед вами, живіть і промишляйте на ній і здобувайте її у володіння. | |
|
11
|
|
| Сихем же сказав батьку її і братам її: тільки б мені знайти благовоління в очах ваших, я дам, що тільки скажете мені; | |
|
12
|
|
| призначте найбільше віно й дарунки; я дам, що не скажете мені, тільки віддайте мені дівчину за дружину. | |
|
13
|
|
| І відповіли сини Якова Сихему та Еммору, батькові його, з лукавством; а говорили так тому, що він збезчестив Діну, сестру їхню; | |
|
14
|
|
| і сказали їм [Симеон і Левій, брати Діни, сини Ліїні]: не можемо цього зробити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, тому що це безчесно для нас; | |
|
15
|
|
| тільки за тієї умови ми погодимося з вами [й оселимося у вас], якщо ви будете як ми, щоб і у вас уся чоловіча стать була обрізана; | |
|
16
|
|
| і будемо віддавати за вас дочок наших і брати за себе ваших дочок, і будемо жити з вами, і складемо один народ; | |
|
17
|
|
| а якщо не послухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо дочку нашу і відійдемо. | |
|
18
|
|
| І сподобалися слова ці Еммору і Сихему, сину Еммора. | |
|
19
|
|
| Юнак не барився зробити це, тому що любив дочку Якова. А його більше за всіх поважали в домі батька його. | |
|
20
|
|
| І прийшли Еммор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і стали говорити жителям міста свого і сказали: | |
|
21
|
|
| ці люди мирні з нами; нехай вони селяться на землі і промишляють на ній; земля ж ось простора перед ними. Станемо брати дочок їхніх собі за дружин і наших дочок віддавати за них. | |
|
22
|
|
| Тільки за тієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була вся чоловіча стать, як вони обрізані. | |
|
23
|
|
| Чи не для нас отари їх, і маєтки їх, і вся худоба їх? Тільки [у тому] погодимося з ними, і будуть жити з нами. | |
|
24
|
|
| І послухалися Еммора і Сихема, сина його, всі, хто виходив з воріт міста його: і була обрізана вся чоловіча стать, — усі, що виходили з воріт міста його. | |
|
25
|
|
| На третій день, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожен свій меч, і сміливо напали на місто, й умертвили всю чоловічу стать; | |
|
26
|
|
| і самого Еммора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну з дому Сихемового і вийшли. | |
|
27
|
|
| Сини Якова прийшли до убитих і розграбували місто за те, що збезчестили [Діну] сестру їхню. | |
|
28
|
|
| Вони взяли дрібну і велику худобу їх, і ослів їх, і все, що було в місті, і що було в полі; | |
|
29
|
|
| і все багатство їх, і всіх дітей їх, і дружин їх взяли в полон, і розграбували усе, що було в [місті, й усе, що було в] домах. | |
|
30
|
|
| І сказав Яків Симеону і Левію: ви обурили мене, зробивши мене ненависним для [усіх] жителів цієї землі, для хананеїв і ферезеїв. У мене людей мало; зберуться проти мене, подолають мене, і знищений буду я і дім мій. | |
|
31
|
|
| Вони ж сказали: а хіба можна чинити з сестрою нашою, як з блудницею! |
