1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 45
|
|
|
1
|
|
| Йосиф не міг більш утримуватися при всіх, що стояли біля нього і закричав: виведіть від мене усіх. І не залишалося при Йосифові нікого, коли він відкрився братам своїм. | |
|
2
|
|
| І голосно заридав він, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів. | |
|
3
|
|
| І сказав Йосиф братам своїм: я — Йосиф, чи живий ще батько мій? Але брати його не могли відповідати йому, тому що вони зніяковіли перед ним. | |
|
4
|
|
| І сказав Йосиф братам своїм: підійдіть до мене. Вони підійшли. Він сказав: я — Йосиф, брат ваш, якого ви продали в Єгипет; | |
|
5
|
|
| але тепер не засмучуйтеся і не шкодуйте про те, що ви продали мене сюди, тому що Бог послав мене перед вами для збереження вашого життя; | |
|
6
|
|
| тому що тепер два роки голоду на землі: [залишається] ще п’ять років, в які ні орати, ні жати не будуть; | |
|
7
|
|
| Бог послав мене перед вами, щоб залишити вас на землі і зберегти ваше життя великим визволенням. | |
|
8
|
|
| Отже, не ви послали мене сюди, але Бог, Який і поставив мене батьком фараонові і господарем в усьому домі його і владикою по всій землі Єгипетській. | |
|
9
|
|
| Йдіть швидше до батька мого і скажіть йому: так говорить син твій Йосиф: Бог поставив мене господарем над усім Єгиптом; прийди до мене, не барися; | |
|
10
|
|
| ти будеш жити в землі Гесем; і будеш біля мене, ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна і велика худоба твоя, й усе твоє; | |
|
11
|
|
| і прогодую тебе там, бо голод буде ще п’ять років, щоб не зубожів ти і дім твій і все твоє. | |
|
12
|
|
| І ось, очі ваші й очі брата мого Веніаміна бачать, що це мої уста говорять з вами; | |
|
13
|
|
| скажіть же батькові моєму про всю славу мою в Єгипті і про все, що ви бачили, і приведіть швидше батька мого сюди. | |
|
14
|
|
| Й упав він на шию Веніаміну, брату своєму, і плакав; і Веніамін плакав на шиї його. | |
|
15
|
|
| І цілував усіх братів своїх і плакав, обіймаючи їх. Потім говорили з ним брати його. | |
|
16
|
|
| Дійшла до дому фараона чутка, що прийшли брати Йосифа; і приємно було фараонові і рабам його. | |
|
17
|
|
| І сказав фараон Йосифові: скажи братам твоїм: ось що зробіть: нав’ючте худобу вашу [хлібом] і йдіть у землю Ханаанську; | |
|
18
|
|
| і візьміть батька вашого і сім’ї ваші і прийдіть до мене; я дам вам краще [місце] в землі Єгипетській, і ви будете їсти плоди землі. | |
|
19
|
|
| Тобі ж повеліваю сказати їм: зробіть це: візьміть собі з землі Єгипетської колісниці для дітей ваших і для дружин ваших, і привезіть батька вашого і прийдіть; | |
|
20
|
|
| і не шкодуйте речей ваших, бо найкраще з усієї землі Єгипетської дам вам. | |
|
21
|
|
| Так і зробили сини Ізраїлеві. І дав їм Йосиф колісниці за наказом фараона, і дав їм запас на дорогу, | |
|
22
|
|
| кожному з них він дав переміну одягу, а Веніаміну дав триста срібників і п’ять перемін одягу; | |
|
23
|
|
| також і батькові своєму послав десять ослів, нав’ючених кращими здобутками єгипетськими, і десять ослиць, нав’ючених зерном, хлібом і припасами батькові своєму на дорогу. | |
|
24
|
|
| І відпустив братів своїх, і вони пішли. І сказав їм: не сваріться на дорозі. | |
|
25
|
|
| І пішли вони з Єгипту, і прийшли в землю Ханаанську до Якова, батька свого, | |
|
26
|
|
| і сповістили його, сказавши: Йосиф [син твій] живий і тепер володарює над усією землею Єгипетською. Але серце його збентежилося, тому що він не вірив їм. | |
|
27
|
|
| Коли ж вони переказали йому всі слова Йосифа, які він говорив їм, і коли побачив колісниці, що прислав Йосиф, щоб везти його, тоді ожив дух Якова, батька їх, | |
|
28
|
|
| і сказав Ізраїль: досить [цього для мене], ще живий син мій Йосиф; піду й побачу його, поки не помру. |
