1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| Змій був хитрішим за всіх звірів польових, яких створив Господь Бог. І сказав змій жінці: чи дійсно сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю? | |
|
2
|
|
| І сказала жінка змію: плоди з дерев ми можемо їсти, | |
|
3
|
|
| тільки плодів з дерева, яке посеред раю, сказав Бог, не їжте їх і не доторкайтеся до них, щоб вам не померти. | |
|
4
|
|
| І сказав змій жінці: ні, не вмрете, | |
|
5
|
|
| але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло. | |
|
6
|
|
| І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв. | |
|
7
|
|
| І розкрилися очі у них обох, і пізнали вони, що нагі, і зшили вони фігове листя, і зробили собі оперезання. | |
|
8
|
|
| І почули голос Господа Бога, Який ходив по раю під час прохолоди дня; і сховався Адам і жінка його від лиця Господа Бога між деревами раю. | |
|
9
|
|
| І покликав Господь Бог Адама і сказав йому: [Адаме,] де ти? | |
|
10
|
|
| Він сказав: почув я голос Твій у раю, і злякався, тому що я нагий, і сховався. | |
|
11
|
|
| І сказав [Бог]: хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти від дерева, з якого Я заборонив тобі їсти? | |
|
12
|
|
| Адам сказав: жінка, яку Ти мені дав, вона дала мені від дерева, і я їв. | |
|
13
|
|
| І сказав Господь Бог жінці: що це ти зробила? Жінка сказала: змій спокусив мене, і я їла. | |
|
14
|
|
| І сказав Господь Бог змієві: за те, що ти зробив це, проклятий ти перед усією худобою і перед усіма звірами польовими; ти будеш ходити на череві твоїм, і будеш їсти прах у всі дні життя твого; | |
|
15
|
|
| і ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту*. | |
|
16
|
|
| Жінці сказав: примножуючи примножу скорботи твої у вагітності твоїй; у болях будеш народжувати дітей; і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою. | |
|
17
|
|
| Адамові ж сказав: за те, що ти послухав голос жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши: не їж від нього, проклята земля через тебе; у скорботі будеш їсти від неї в усі дні життя твого; | |
|
18
|
|
| терня й осот буде родити вона тобі; і ти будеш їсти польову траву; | |
|
19
|
|
| у поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся. | |
|
20
|
|
| І нарік Адам ім’я жінці своїй: Єва*, бо вона стала матір’ю всіх, хто живе. | |
|
21
|
|
| І зробив Господь Бог Адаму і дружині його одяг шкіряний і одягнув їх. | |
|
22
|
|
| І сказав Господь Бог: ось, Адам став як один з Нас, знаючи добро і зло; і тепер як би не простяг він руки своєї, і не взяв також від дерева життя, і не з’їв, і не став жити вічно. | |
|
23
|
|
| І вислав його Господь Бог із саду Едемського, щоб обробляти землю, із якої він узятий. | |
|
24
|
|
| І вигнав Адама, і поставив на сході біля саду Едемського Херувима і полум’яний меч, який обертався навколо, щоб охороняти путь до дерева життя. |
