1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
|
|
1
|
|
| І споглянув Господь на Сарру, як сказав; і зробив Господь Саррі, як говорив. | |
|
2
|
|
| Сарра зачала і народила Аврааму сина у старості його в час, про який говорив йому Бог; | |
|
3
|
|
| і нарік Авраам ім’я сину своєму, який народився від нього, якого народила йому Сарра, Ісаак; | |
|
4
|
|
| і обрізав Авраам Ісаака, сина свого, у восьмий день, як заповідав Бог. | |
|
5
|
|
| Авраам був ста років, коли народився в нього Ісаак, син його. | |
|
6
|
|
| І сказала Сарра: сміх зробив мені Бог; хто не почує про мене, розсміється. | |
|
7
|
|
| І сказала: хто сказав би Аврааму: Сарра буде годувати дітей грудьми? бо в старості його я народила сина. | |
|
8
|
|
| Дитя виросло й було відлучене від грудей; і Авраам зробив велику вечерю у той день, коли Ісаак [син його] був відлучений від грудей. | |
|
9
|
|
| І побачила Сарра, що син Агарі єгиптянки, якого вона народила Аврааму, насміхається [над її сином, Ісааком], | |
|
10
|
|
| і сказала Аврааму: вижени цю рабиню і сина її, тому що не успадкує син рабині цієї із сином моїм Ісааком. | |
|
11
|
|
| І здалося це Аврааму дуже неприємним заради сина його [Ізмаїла]. | |
|
12
|
|
| Але Бог сказав Аврааму: не засмучуйся заради отрока і рабині твоєї; в усьому, що скаже тобі Сарра, слухайся голосу її, бо в Ісаакові наречеться тобі сíм’я; | |
|
13
|
|
| і від сина рабині Я породжу [великий] народ, тому що він сíм’я твоє. | |
|
14
|
|
| Авраам встав рано-вранці, й узяв хліба і міх води, і дав Агарі, поклавши їй на плечі, й отрока, і відпустив її. Вона пішла, і заблукала у пустелі Вирсавії; | |
|
15
|
|
| і не стало води в міху, і вона залишила отрока під одним кущем | |
|
16
|
|
| і пішла, сіла віддалік на відстані одного пострілу з лука. Бо вона сказала: не хочу бачити смерти дитини. І вона сіла [на відстані] навпроти [нього], і підняла крик, і плакала; | |
|
17
|
|
| і почув Бог голос отрока [звідти, де він був]; і ангел Божий з неба воззвав до Агарі і сказав їй: що з тобою, Агар? не бійся; Бог почув голос отрока звідти, де він знаходиться; | |
|
18
|
|
| встань, підніми отрока і візьми його за руку, тому що Я породжу від нього великий народ. | |
|
19
|
|
| І Бог відкрив очі її, і вона побачила колодязь с водою [живою], і пішла, наповнила міх водою і напоїла отрока. | |
|
20
|
|
| І Бог був з отроком; і він виріс, і став жити в пустелі, і став стрільцем з лука. | |
|
21
|
|
| Він жив у пустелі Фаран; і мати його взяла із землі Єгипетської. | |
|
22
|
|
| І було в той час, Авимелех з [Ахузафом, що водив наречену, і] Фихолом, воєначальником своїм, сказав Аврааму: з тобою Бог у всьому, що ти не робив би; | |
|
23
|
|
| і тепер поклянися мені тут Богом, що ти не скривдиш ні мене, ні сина мого, ні онука мого; і як я добре чинив з тобою, так і ти будеш чинити зі мною і землею, в якій ти гостюєш. | |
|
24
|
|
| І сказав Авраам: я клянуся. | |
|
25
|
|
| І Авраам докоряв Авимелеху за колодязь з водою, що його відібрали раби Авимелехові. | |
|
26
|
|
| Авимелех же сказав [йому]: не знаю, хто це зробив, і ти не сказав мені; я навіть і не чув про те донині. | |
|
27
|
|
| І взяв Авраам дрібної і великої худоби і дав Авимелеху, і вони обидва уклали союз. | |
|
28
|
|
| І поставив Авраам сім агниць з отари дрібної худоби окремо. | |
|
29
|
|
| Авимелех же сказав Аврааму: для чого тут ці сім агниць [з отари овець], яких ти поставив окремо? | |
|
30
|
|
| [Авраам] сказав: сім агниць оцих візьми від руки моєї, щоб вони були мені свідченням, що я викопав цей колодязь. | |
|
31
|
|
| Тому і назвав він це місце: Вирсавія, тому що тут вони обоє клялися | |
|
32
|
|
| й уклали союз у Вирсавії. І встав Авимелех, і [Ахузаф, нареченопровідник його, і] Фихол, воєначальник його, і повернулися в землю Филистимську. | |
|
33
|
|
| І насадив [Авраам] біля Вирсавії гай і призвав там ім’я Господа, Бога вічного. | |
|
34
|
|
| І жив Авраам у землі Филистимській, як мандрівник, дні довгі. |
