1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 50
|
|
|
1
|
|
| Йосиф упав на лице батька свого, і плакав над ним, і цілував його. | |
|
2
|
|
| І повелів Йосиф слугам своїм — лікарям, бальзамувати батька його; і лікарі набальзамували Ізраїля. | |
|
3
|
|
| І виповнилося йому сорок днів, бо стільки днів потрібно для бальзамування, і оплакували його єгиптяни сімдесят днів. | |
|
4
|
|
| Коли ж минули дні плачу по ньому, Йосиф сказав придворним фараона, говорячи: якщо я знайшов благовоління в очах ваших, то скажіть фараонові так: | |
|
5
|
|
| батько мій закляв мене, сказавши: ось, я вмираю; у гробі моєму, який я викопав собі в землі Ханаанській, там поховай мене. І тепер хотів би я піти і поховати батька мого і повернутися. [Слова Йосифа переказали фараонові.] | |
|
6
|
|
| І сказав фараон: піди і поховай батька твого, як він закляв тебе. | |
|
7
|
|
| І пішов Йосиф ховати батька свого. І пішли з ним усі слуги фараона, старійшини дому його й усі старійшини землі Єгипетської, | |
|
8
|
|
| і весь дім Йосифа, і брати його, і дім батька його. Тільки дітей своїх і дрібну й велику худобу свою залишили в землі Гесем. | |
|
9
|
|
| З ним вирушили також колісниці і вершники, так що зібрання було дуже великим. | |
|
10
|
|
| І дійшли вони до Горен-гаатада при Йордані і плакали там плачем великим і дуже сильним; і зробив Йосиф плач по батькові своєму сім днів. | |
|
11
|
|
| І бачили жителі землі тієї, хананеї, плач у Горен-гаатаді, і сказали: великий плач цей у єгиптян! Тому наречено ім’я [місцю] тому: плач єгиптян, що при Йордані. | |
|
12
|
|
| І зробили сини Яковові з ним, як він заповів їм; | |
|
13
|
|
| і віднесли його сини його в землю Ханаанську і поховали його в печері на полі Махпела, яку купив Авраам з полем у власність для поховання у Ефрона хеттеянина, перед Мамре. | |
|
14
|
|
| І повернувся Йосиф у Єгипет, сам і брати його і всі, що ходили з ним ховати батька його, після погребіння ним батька свого. | |
|
15
|
|
| І побачили брати Йосифові, що помер батько їх, і сказали: що, коли Йосиф зненавидить нас і захоче помститися нам за все зло, яке ми йому зробили? | |
|
16
|
|
| І послали вони сказати Йосифові: батько твій перед смертю своєю заповів, говорячи: | |
|
17
|
|
| так скажіть Йосифові: прости братам твоїм провину і гріх їх, оскільки вони зробили тобі зло. І нині прости провини рабів Бога батька твого. Йосиф плакав, коли йому говорили це. | |
|
18
|
|
| Прийшли і самі брати його, і упали перед лицем його, і сказали: ось, ми раби тобі. | |
|
19
|
|
| І сказав Йосиф: не бійтеся, тому що я боюся Бога; | |
|
20
|
|
| ось, ви замишляли проти мене зло; але Бог перетворив це на добро, щоб зробити те, що тепер є: зберегти життя великій кількості людей; | |
|
21
|
|
| отже, не бійтеся: я буду годувати вас і дітей ваших. І заспокоїв їх і говорив по серцю їх. | |
|
22
|
|
| І жив Йосиф у Єгипті сам і дім батька його; жив же Йосиф усього сто десять років. | |
|
23
|
|
| І бачив Йосиф дітей у Єфрема до третього роду, також і сини Махира, сина Манассіїного, народилися на коліна Йосифа. | |
|
24
|
|
| І сказав Йосиф братам своїм: я вмираю, але Бог відвідає вас і виведе вас із землі цієї у землю, про яку клявся Аврааму, Ісааку і Якову. | |
|
25
|
|
| І закляв Йосиф синів Ізраїлевих, говорячи: Бог відвідає вас, і ви винесіть кості мої звідси. | |
|
26
|
|
| І помер Йосиф ста десяти років. І набальзамували його і поклали в ковчег у Єгипті. |
