1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 38
|
|
|
1
|
|
| У той час Іуда відійшов від братів своїх і оселився поблизу одного одолламитянина, якому ім’я: Хира. | |
|
2
|
|
| І побачив там Іуда дочку одного хананеянина, якому ім’я: Шуа; і взяв її і ввійшов до неї. | |
|
3
|
|
| Вона зачала і народила сина; і він нарік йому ім’я: Ір. | |
|
4
|
|
| І зачала знову, і народила сина, і нарекла йому ім’я: Онан. | |
|
5
|
|
| І ще народила сина [третього] і нарекла йому ім’я: Шела. Іуда був у Хезиві, коли вона народила його. | |
|
6
|
|
| І взяв Іуда дружину Ірові, первісткові своєму; ім’я їй Фамар. | |
|
7
|
|
| Ір, первісток Іудин, був неугодний перед очима Господа, й умертвив його Господь. | |
|
8
|
|
| І сказав Іуда Онану: увійди до дружини брата твого, одружися з нею, як дівер, і віднови сíм’я братові твоєму. | |
|
9
|
|
| Онан знав, що сíм’я буде не йому, і тому, коли входив до дружини брата свого, виливав [сíм’я] на землю, щоб не дати сімені братові своєму. | |
|
10
|
|
| Злом було перед очима Господа те, що він робив; і Він умертвив його. | |
|
11
|
|
| І сказав Іуда Фамарі, невістці своїй [після смерти двох синів своїх]: живи вдовою в домі батька твого, доки підросте Шела, син мій. Тому що він сказав [у розумі своєму]: не помер би і він подібно до братів його. Фамар пішла і стала жити в домі батька свого. | |
|
12
|
|
| Минуло багато часу, і померла дочка Шуї, дружина Іудина. Іуда, утішившись, пішов у Фамну до охоронців худоби його, сам і Хира, друг його, одолламитянин. | |
|
13
|
|
| І повідомили Фамар, говорячи: ось, свекор твій іде у Фамну стригти худобу свою. | |
|
14
|
|
| І зняла вона із себе одяг удівства свого, покрила себе покривалом і, закрившись, сіла біля воріт Енаїма, що на дорозі до Фамни. Бо бачила, що Шела виріс, і вона не дана йому за дружину. | |
|
15
|
|
| І побачив її Іуда і прийняв її за блудницю, тому що вона закрила лице своє. [І не впізнав її.] | |
|
16
|
|
| Він повернув до неї і сказав: я увійду до тебе. Тому що не знав, що це невістка його. Вона сказала: що ти даси мені, якщо ввійдеш до мене? | |
|
17
|
|
| Він сказав: я надішлю тобі козеня з отари [моєї]. Вона сказала: чи даси ти мені заставу, поки пришлеш? | |
|
18
|
|
| Він сказав: яку дати тобі заставу? Вона сказала: печатку твою, і перев’язь твою, і тростину твою, що в руці твоїй. І дав він їй і ввійшов до неї; і вона зачала від нього. | |
|
19
|
|
| І, вставши, пішла, зняла з себе покривало своє й одяглася в одяг удівства свого. | |
|
20
|
|
| Іуда ж послав козеня через друга свого одолламитянина, щоб взяти заставу з руки жінки, але він не знайшов її. | |
|
21
|
|
| І запитав жителів того місця, говорячи: де блудниця, що була в Енаїмі при дорозі? Але вони сказали: тут не було блудниці. | |
|
22
|
|
| І повернувся він до Іуди і сказав: я не знайшов її; та й жителі місця того сказали: тут не було блудниці. | |
|
23
|
|
| Іуда сказав: нехай вона візьме собі, аби тільки не стали над нами сміятися; ось, я посилав це козеня, але ти не знайшов її. | |
|
24
|
|
| Минуло близько трьох місяців, і сказали Іуді, говорячи: Фамар, невістка твоя, впала у блуд, і ось, вона вагітна від блуду. Іуда сказав: виведіть її, і нехай вона буде спалена. | |
|
25
|
|
| Але коли повели її, вона послала сказати свекру своєму: я вагітна від того, чиї ці речі. І сказала: впізнавай, чия ця печатка і перев’язь і тростина. | |
|
26
|
|
| Іуда впізнав і сказав: вона правіша за мене, тому що я не дав її Шелі, синові моєму. І не пізнавав її більше. | |
|
27
|
|
| Під час пологів її виявилося, що в утробі у неї близнюки. | |
|
28
|
|
| І під час пологів її з’явилася рука [одного]; і взяла повитуха і нав’язала йому на руку червону нитку, сказавши: цей вийшов першим. | |
|
29
|
|
| Але він повернув руку свою; і ось, вийшов брат його. І вона сказала: як ти подолав собі перешкоду? І наречено йому ім’я: Фарес. | |
|
30
|
|
| Потім вийшов брат його з червоною ниткою на руці. І наречено йому ім’я: Зара. |
