|
Глава 32
|
|
|
1
|
|
| А Яків пішов шляхом своїм. [І, глянувши, побачив ополчення Боже, що ополчилося]. І зустріли його ангели Божі. | |
|
2
|
|
| Яків, побачивши їх, сказав: це ополчення Боже. І нарік ім’я місцю тому: Маханаїм. | |
|
3
|
|
| І послав Яків перед собою вісників до брата свого Ісава в землю Сеїр, в область Едом, | |
|
4
|
|
| і наказав їм, промовивши: так скажіть добродію моєму Ісаву: ось що говорить раб твій Яків: я жив у Лавана і прожив донині; | |
|
5
|
|
| і є в мене воли й осли і дрібна худоба, і раби й рабині; і я послав сповістити про себе добродія мого [Ісава], щоб придбати [рабу твоєму] благовоління перед очима твоїми. | |
|
6
|
|
| І повернулися вісники до Якова і сказали: ми ходили до брата твого Ісава, він іде назустріч тобі, і з ним чотириста чоловік. | |
|
7
|
|
| Яків дуже злякався і схвилювався; і розділив людей, що були з ним, і худобу дрібну й велику і верблюдів на два стани. | |
|
8
|
|
| І сказав [Яків]: якщо Ісав нападе на один стан і поб’є його, то другий стан може врятуватися. | |
|
9
|
|
| І сказав Яків: Боже отця мого Авраама і Боже отця мого Ісаака, Господи [Боже], що сказав мені: повернися в землю твою, на батьківщину твою, і Я буду благодіяти тобі! | |
|
10
|
|
| Недостойний я всіх милостей і всіх благодіянь, що Ти створив рабу Твоєму, тому що я з посохом моїм перейшов цей Йордан, а тепер у мене два стани. | |
|
11
|
|
| Визволи мене від руки брата мого, від руки Ісава, тому що я боюся його, щоб він, прийшовши, не убив мене [і] матері з дітьми. | |
|
12
|
|
| Ти сказав: Я буду благодіяти тобі і зроблю нащадків твоїх, як пісок морський, якого не порахувати від безлічі. | |
|
13
|
|
| І ночував там Яків у ту ніч. І взяв з того, що у нього було, [і послав] у подарунок Ісаву, братові своєму: | |
|
14
|
|
| двісті кіз, двадцять козлів, двісті овець, двадцять баранів, | |
|
15
|
|
| тридцять верблюдиць дійних з верблюжатами їх, сорок корів, десять волів, двадцять ослиць, десять ослів. | |
|
16
|
|
| І дав у руки рабам своїм кожне стадо окремо і сказав рабам своїм: підіть переді мною і залишайте відстань від стада до стада. | |
|
17
|
|
| І наказав першому, сказавши: коли брат мій Ісав зустрінеться тобі і запитає тебе, говорячи: чий ти? і куди йдеш? і чиє це стадо [йде] перед тобою? | |
|
18
|
|
| то скажи: раба твого Якова; це подарунок, посланий господарю моєму Ісаву; ось, і сам він за нами [йде]. | |
|
19
|
|
| Те саме [що першому] наказав він і другому, і третьому, і всім, які йшли за стадами, говорячи: так скажіть Ісаву, коли зустрінете його; | |
|
20
|
|
| і скажіть: ось, і раб твій Яків [іде] за нами. Бо він сказав сам у собі: умилостивлю його дарами, що йдуть переді мною, і потім побачу лице його; можливо, і прийме мене. | |
|
21
|
|
| І пішли дари перед ним, а він у ту ніч ночував у стані. | |
|
22
|
|
| І встав у ту ніч, і, взявши двох дружин своїх і двох рабинь своїх, і одинадцять синів своїх, перейшов через Іавок убрід; | |
|
23
|
|
| і, взявши їх, перевів через потік, і перевів усе, що в нього було. | |
|
24
|
|
| І залишився Яків один. І боровся Хтось з ним до появи зорі; | |
|
25
|
|
| і, побачивши, що не подолає його, торкнувся суглоба стегна його і пошкодив суглоб стегна у Якова, коли він боровся з Ним. | |
|
26
|
|
| І сказав [йому]: відпусти Мене, бо зійшла зоря. Яків сказав: не відпущу Тебе, доки не благословиш мене. | |
|
27
|
|
| І сказав: як ім’я твоє? Він сказав: Яків. | |
|
28
|
|
| І сказав [йому]: відтепер ім’я твоє буде не Яків, а Ізраїль, тому що ти боровся з Богом, і людей перемагати будеш. | |
|
29
|
|
| Запитав і Яків, говорячи: скажи [мені] ім’я Твоє. І Він сказав: навіщо ти запитуєш про ім’я Моє? [воно дивне.] І благословив його там. | |
|
30
|
|
| І нарік Яків ім’я місцю тому: Пенуел; тому бо, говорив він, я бачив Бога лицем до лиця, і збереглася душа моя. | |
|
31
|
|
| І зійшло сонце, коли він проходив Пенуел; і кульгав він на стегно своє. | |
|
32
|
|
| Тому і донині сини Ізраїлеві не їдять жил, що на суглобі стегна, тому що Той, Хто боровся, торкнувся жили на суглобі стегна Якова. |