1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Так були створені небо і земля і все воїнство їх.
|
І соверши́шася не́бо і земля́, і все украше́ніє їх.
|
|
2
|
2
|
|
І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.
|
І соверши́ Бог в день шести́й діла́ Своя́, я́же сотвори́; і почи́ в день седьми́й от всіх діл Свої́х, я́же сотвори́.
|
|
3
|
3
|
|
І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.
|
І благослови́ Бог день седьми́й, і освяти́ єго́; я́ко в той почи́ от всіх діл Свої́х, я́же нача́т Бог твори́ти.
|
|
4
|
4
|
|
Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
|
Сія́ кни́га битія́ небесе́ і землі́, єгда́ бисть, в о́ньже день сотвори́ Госпо́дь Бог не́бо і зе́млю,
|
|
5
|
5
|
|
і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
|
і вся́кий злак се́льний, пре́жде да́же би́ти на землі́, і вся́кую траву́ се́лную, пре́жде да́же прозя́бнути; не бо одожди́ Госпо́дь Бог на зе́млю, і челові́к не бя́ше ді́лати ю;
|
|
6
|
6
|
|
але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
|
істо́чник же ісхожда́ше із землі́ і напая́ше все лице́ землі́.
|
|
7
|
7
|
|
І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
|
І созда́ Бог челові́ка, персть (взем) от землі́ і вду́ну в лице́ єго́ диха́ніє жи́зні; і бисть челові́к в ду́шу жи́ву.
|
|
8
|
8
|
|
І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
|
І насади́ Госпо́дь Бог рай во Еде́мі на восто́ціх і введе́ та́мо челові́ка, єго́же созда́.
|
|
9
|
9
|
|
І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
|
І прозябе́ Бог єще́ от землі́ вся́коє дре́во кра́сноє в виді́ніє і до́броє в снідь; і дре́во жи́зні посреді́ рая́, і дре́во є́же ві́діти разумі́тельноє до́браго і лука́ваго.
|
|
10
|
10
|
|
З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
|
Ріка́ же ісхо́дить із Еде́ма напая́ти рай; отту́ду разлуча́ється в чети́ри нача́ла.
|
|
11
|
11
|
|
Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
|
І́м'я єди́ній Фисо́н; сія́ окружа́ющая всю зе́млю Євила́тськую; та́мо у́бо єсть зла́то.
|
|
12
|
12
|
|
і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
|
Зла́то же о́ния землі́ до́броє; і та́мо єсть а́нфраx і ка́мень зеле́ний.
|
|
13
|
13
|
|
Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
|
І і́м'я ріці́ вторі́й Гео́н; сія́ окружа́ющая всю зе́млю Ефіо́пськую.
|
|
14
|
|
|
Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
|
|
|
15
|
|
|
І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
|
|
|
16
|
|
|
І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
|
|
|
17
|
|
|
а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
|
|
|
18
|
|
|
І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
|
|
|
19
|
|
|
Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.
|
|
|
20
|
|
|
І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
|
|
|
21
|
|
|
І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
|
|
|
22
|
|
|
І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
|
|
|
23
|
|
|
І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
|
|
|
24
|
|
|
Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
|
|
|
25
|
|
|
І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.
|
