1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Так були створені небо і земля і все воїнство їх. | І соверши́шася не́бо і земля́, і все украше́ніє їх. |
|
2
|
2
|
| І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив. | І соверши́ Бог в день шести́й діла́ Своя́, я́же сотвори́; і почи́ в день седьми́й от всіх діл Свої́х, я́же сотвори́. |
|
3
|
3
|
| І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював. | І благослови́ Бог день седьми́й, і освяти́ єго́; я́ко в той почи́ от всіх діл Свої́х, я́же нача́т Бог твори́ти. |
|
4
|
4
|
| Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо, | Сія́ кни́га битія́ небесе́ і землі́, єгда́ бисть, в о́ньже день сотвори́ Госпо́дь Бог не́бо і зе́млю, |
|
5
|
5
|
| і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі, | і вся́кий злак се́льний, пре́жде да́же би́ти на землі́, і вся́кую траву́ се́лную, пре́жде да́же прозя́бнути; не бо одожди́ Госпо́дь Бог на зе́млю, і челові́к не бя́ше ді́лати ю; |
|
6
|
6
|
| але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі. | істо́чник же ісхожда́ше із землі́ і напая́ше все лице́ землі́. |
|
7
|
7
|
| І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою. | І созда́ Бог челові́ка, персть (взем) от землі́ і вду́ну в лице́ єго́ диха́ніє жи́зні; і бисть челові́к в ду́шу жи́ву. |
|
8
|
8
|
| І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив. | І насади́ Госпо́дь Бог рай во Еде́мі на восто́ціх і введе́ та́мо челові́ка, єго́же созда́. |
|
9
|
9
|
| І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла. | І прозябе́ Бог єще́ от землі́ вся́коє дре́во кра́сноє в виді́ніє і до́броє в снідь; і дре́во жи́зні посреді́ рая́, і дре́во є́же ві́діти разумі́тельноє до́браго і лука́ваго. |
|
10
|
10
|
| З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки. | Ріка́ же ісхо́дить із Еде́ма напая́ти рай; отту́ду разлуча́ється в чети́ри нача́ла. |
|
11
|
11
|
| Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото; | І́м'я єди́ній Фисо́н; сія́ окружа́ющая всю зе́млю Євила́тськую; та́мо у́бо єсть зла́то. |
|
12
|
12
|
| і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс. | Зла́то же о́ния землі́ до́броє; і та́мо єсть а́нфраx і ка́мень зеле́ний. |
|
13
|
13
|
| Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш. | І і́м'я ріці́ вторі́й Гео́н; сія́ окружа́ющая всю зе́млю Ефіо́пськую. |
|
14
|
|
| Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат. | |
|
15
|
|
| І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його. | |
|
16
|
|
| І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти, | |
|
17
|
|
| а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш. | |
|
18
|
|
| І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою. | |
|
19
|
|
| Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй. | |
|
20
|
|
| І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього. | |
|
21
|
|
| І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. | |
|
22
|
|
| І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка. | |
|
23
|
|
| І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого]. | |
|
24
|
|
| Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю. | |
|
25
|
|
| І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися. |
