1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
|
| Так були створені небо і земля і все воїнство їх. | |
|
2
|
|
| І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив. | |
|
3
|
|
| І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював. | |
|
4
|
|
| Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо, | |
|
5
|
|
| і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі, | |
|
6
|
|
| але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі. | |
|
7
|
|
| І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою. | |
|
8
|
|
| І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив. | |
|
9
|
|
| І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла. | |
|
10
|
|
| З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки. | |
|
11
|
|
| Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото; | |
|
12
|
|
| і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс. | |
|
13
|
|
| Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш. | |
|
14
|
|
| Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат. | |
|
15
|
|
| І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його. | |
|
16
|
|
| І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти, | |
|
17
|
|
| а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш. | |
|
18
|
|
| І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою. | |
|
19
|
|
| Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй. | |
|
20
|
|
| І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього. | |
|
21
|
|
| І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. | |
|
22
|
|
| І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка. | |
|
23
|
|
| І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого]. | |
|
24
|
|
| Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю. | |
|
25
|
|
| І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися. |
