Глава 49
|
|
1
|
|
І покликав Яків синів своїх і сказав: зберіться, і я сповіщу вам, що буде з вами у грядущі дні; | |
2
|
|
зійдіться і послухайте, сини Якова, послухайте Ізраїля, батька вашого. | |
3
|
|
Рувиме, первістку мій! ти — кріпкість моя і початок сили моєї, верх достоїнства і верх могутности; | |
4
|
|
але ти бушував, як вода, — не будеш мати переваги, бо ти зійшов на ложе батька твого, ти осквернив постіль мою, [на яку] зійшов. | |
5
|
|
Симеон і Левій брати, знаряддя жорстокости мечі їхні; | |
6
|
|
в раду їх нехай не ввійде душа моя, і до зібрання їх нехай не прилучиться слава моя, бо вони у гніві своєму убили мужа і з примхи своєї перерізали жили тельця; | |
7
|
|
проклятий гнів їх, бо жорстокий, і розлюченість їх, тому що люта; розділю їх в Якові і розсію їх в Ізраїлі. | |
8
|
|
Іудо! тебе хвалитимуть брати твої. Рука твоя на хребті ворогів твоїх; поклоняться тобі сини батька твого. | |
9
|
|
Молодий лев Іуда, піднімається зі здобичі, син мій. Схилився він, ліг, як лев і як левиця: хто підніме його? | |
10
|
|
Не відійде скіпетр від Іуди і законодавець від стегон його, доки не прийде Примиритель, і Йому покірність народів. | |
11
|
|
Він прив’язує до виноградної лози осля своє і до лози кращого винограду сина ослиці своєї; миє у вині одяг свій і у крові грон убрання своє; | |
12
|
|
блискучі очі [його] від вина, і білі зуби [його] від молока. | |
13
|
|
Завулон біля берега морського буде жити і біля пристані корабельної, і межа його до Сидона. | |
14
|
|
Іссахар осел міцний, що лежить між протоками вод; | |
15
|
|
і побачив він, що спокій добрий, і що земля приємна: і схилив плечі свої для носіння тягаря і став працювати на виплату данини. | |
16
|
|
Дан буде судити народ свій, як одне з колін Ізраїля; | |
17
|
|
Дан буде змієм на дорозі, аспидом на путі, що вражає ногу коня, так що вершник його впаде назад. | |
18
|
|
На допомогу твою сподіваюся, Господи! | |
19
|
|
Гад, — натовп буде тіснити його, але він відтіснить його по п’ятах. | |
20
|
|
Для Асира — занадто ситний хліб його, і він буде постачати царські страви. | |
21
|
|
Неффалим — теревинф рослий, що розпускає прекрасні гілки*. | |
22
|
|
Йосиф — віття плодоносного дерева, віття плодоносного дерева над джерелом; гілки його простягаються над стіною; | |
23
|
|
засмучували його, і стріляли і ворогували проти нього стрільці, | |
24
|
|
але твердим залишився лук його, і міцні м’язи рук його, від рук могутнього Бога Якового. Звідти Пастир і твердиня Ізраїлева, | |
25
|
|
від Бога батька твого, Який нехай і допоможе тобі, і від Всемогутнього, Який нехай і благословить тебе благословеннями небесними звище, благословеннями безодні, що лежить долі, благословеннями сосків і утроби, | |
26
|
|
благословеннями батька твого, які перевищують благословення гір давніх і приємності пагорбів вічних; нехай будуть вони на голові Йосифа і на тімені обраного між братами своїми. | |
27
|
|
Веніамін, хижий вовк, вранці буде їсти ловитву і ввечері буде ділити здобич. | |
28
|
|
Ось усі дванадцять колін Ізраїлевих; і ось що сказав їм батько їх; і благословив їх, і дав їм благословення, кожному своє. | |
29
|
|
І заповідав він їм і сказав їм: я прилучаюся до народу мого; поховайте мене з батьками моїми в печері, яка на полі Ефрона хеттеянина, | |
30
|
|
у печері, яка на полі Махпела, що перед Мамре, у землі Ханаанській, яку [печеру] купив Авраам з полем у Ефрона хеттеянина у власність для поховання; | |
31
|
|
там поховали Авраама і Сарру, дружину його; там поховали Ісаака і Ревекку, дружину його; і там поховав я Лію; | |
32
|
|
це поле і печера, яка на ньому, куплена у синів Хеттеєвих. | |
33
|
|
І закінчив Яків заповіт синам своїм, і поклав ноги свої на постіль, і помер, і приєднався до народу свого. |