1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 30
|
|
|
1
|
|
| І побачила Рахиль, що вона не народжує дітей Якову, і позаздрила Рахиль сестрі своїй, і сказала Якову: дай мені дітей, а якщо не так, я вмираю. | |
|
2
|
|
| Яків розгнівався на Рахиль і сказав [їй]: хіба я Бог, Який не дав тобі плоду утроби? | |
|
3
|
|
| Вона сказала: ось служниця моя Валла; увійди до неї; нехай вона народить на коліна мої, щоб і я мала дітей від неї. | |
|
4
|
|
| І дала вона Валлу, служницю свою, за дружину йому; і ввійшов до неї Яків. | |
|
5
|
|
| Валла [служниця Рахилина] зачала і народила Якову сина. | |
|
6
|
|
| І сказала Рахиль: розсудив мене Бог, і почув голос мій, і дав мені сина. Тому нарекла йому ім’я: Дан. | |
|
7
|
|
| І ще зачала і народила Валла, служниця Рахилина, другого сина Якову. | |
|
8
|
|
| І сказала Рахиль: боротьбою сильною боролась я із сестрою моєю і перемогла. І нарекла йому ім’я: Неффалим. | |
|
9
|
|
| Лія побачила, що перестала народжувати, і взяла служницю свою Зелфу, і дала її Якову за дружину, [і він увійшов до неї]. | |
|
10
|
|
| І Зелфа, служниця Ліїна, [зачала і] народила Якову сина. | |
|
11
|
|
| І сказала Лія: додалося. І нарекла йому ім’я: Гад. | |
|
12
|
|
| І [ще зачала] Зелфа, служниця Лії, [і] народила іншого сина Якову. | |
|
13
|
|
| І сказала Лія: до блага мого, тому що блаженною будуть називати мене жінки. І нарекла йому ім’я: Асир. | |
|
14
|
|
| Рувим пішов під час жнив пшениці, і знайшов мандрагорові яблука в полі, і приніс їх Лії, матері своїй. І Рахиль сказала Лії [сестрі своїй]: дай мені мандрагорів сина твого. | |
|
15
|
|
| Але [Лія] сказала їй: невже мало тобі заволодіти чоловіком моїм, що ти домагаєшся і мандрагорів сина мого? Рахиль сказала: так нехай він ляже з тобою в цю ніч, за мандрагори сина твого. | |
|
16
|
|
| Яків прийшов з поля ввечері, і Лія вийшла йому назустріч і сказала: увійди до мене [сьогодні], тому що я купила тебе за мандрагори сина мого. І ліг він з нею в ту ніч. | |
|
17
|
|
| І почув Бог Лію, і вона зачала і народила Якову п’ятого сина. | |
|
18
|
|
| І сказала Лія: Бог дав відплату мені за те, що я віддала служницю мою чоловікові моєму. І нарекла йому ім’я: Іссахар [що значить відплата]. | |
|
19
|
|
| І ще зачала Лія і народила Якову шостого сина. | |
|
20
|
|
| І сказала Лія: Бог дав мені прекрасний дарунок; тепер буде жити в мене чоловік мій, тому що я народила йому шість синів. І нарекла йому ім’я: Завулон. | |
|
21
|
|
| Потім народила дочку і нарекла їй ім’я: Діна. | |
|
22
|
|
| І згадав Бог про Рахиль, і почув її Бог, і відкрив утробу її. | |
|
23
|
|
| Вона зачала і народила [Якову] сина, і сказала [Рахиль]: зняв Бог ганьбу мою. | |
|
24
|
|
| І нарекла йому ім’я: Йосиф, сказавши: Господь дасть мені і другого сина. | |
|
25
|
|
| Після того, як Рахиль народила Йосифа, Яків сказав Лавану: відпусти мене, і піду я у своє місце, й у свою землю; | |
|
26
|
|
| віддай [мені] дружин моїх і дітей моїх, за яких я служив тобі, і я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив тобі. | |
|
27
|
|
| І сказав йому Лаван: о, якби я знайшов благовоління перед очима твоїми! я помічаю, що за тебе Господь благословив мене. | |
|
28
|
|
| І сказав: признач собі нагороду від мене, і я дам [тобі]. | |
|
29
|
|
| І сказав йому [Яків]: ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя при мені; | |
|
30
|
|
| бо мало було у тебе до мене, а стало багато; Господь благословив тебе з приходом моїм; коли ж я буду працювати для свого дому? | |
|
31
|
|
| І сказав [йому Лаван]: що дати тобі? Яків сказав [йому]: не давай мені нічого. Якщо тільки зробиш мені, що я скажу, то я знову буду пасти і стерегти овець твоїх. | |
|
32
|
|
| Я пройду сьогодні через усю отару овець твоїх; відокрем з нього всяку худобу з цятками і з плямами, усяку тварину чорну із овець, також із плямами і з цятками з кіз. Така худоба буде нагородою мені [і буде моєю]. | |
|
33
|
|
| І буде говорити за мене перед тобою справедливість моя в наступний час, коли прийдеш подивитися нагороду мою. Усяка коза не з цятками і не з плямами, і з овець не чорна, крадене це в мене. | |
|
34
|
|
| Лаван сказав [йому]: добре, нехай буде за твоїм словом. | |
|
35
|
|
| І відокремив у той день козлів строкатих і з плямами, і всіх кіз із цятками і з плямами, усіх, на яких було трохи білого, і всіх чорних овець, і віддав у руки синам своїм; | |
|
36
|
|
| і призначив відстань між собою і між Яковом на три дні путі. Яків же пас іншу дрібну худобу Лаванову. | |
|
37
|
|
| І взяв Яків свіже пруття із тополі, мигдалю та явора, і повирізував на ньому [Яків] білі смуги, знявши до білизни кору, що на прутті, | |
|
38
|
|
| і поклав пруття з нарізкою перед худобою у водопійних коритах, куди худоба приходила пити, і де, приходячи пити, зачинала перед пруттям. | |
|
39
|
|
| І зачинала худоба перед пруттям, і народжувалася худоба строката, і з цятками, і з плямами. | |
|
40
|
|
| І відокремлював Яків ягнят і ставив худобу лицем до строкатої і всієї чорної худоби Лаванової; і тримав свої отари окремо і не ставив їх разом з худобою Лавана. | |
|
41
|
|
| Кожного разу, коли зачинала худоба міцна, Яків клав пруття в коритах перед очима худоби, щоб вона зачинала перед пруттям. | |
|
42
|
|
| А коли зачинала худоба слабка, тоді він не клав. І діставалася слабка худоба Лавану, а міцна Якову. | |
|
43
|
|
| І стала ця людина дуже, дуже багатою, і було в нього безліч дрібної худоби [і великої худоби], і рабинь, і рабів, і верблюдів, і ослів. |
