1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 22
|
|
|
1
|
|
| І було, після цих подій Бог спокушав Авраама і сказав йому: Аврааме! Він сказав: ось я. | |
|
2
|
|
| Бог сказав: візьми сина твого, єдиного твого, якого ти любиш, Ісаака; і піди в землю Моріа і там принеси його у всепалення на одній з гір, про яку Я скажу тобі. | |
|
3
|
|
| Авраам устав рано-вранці, осідлав осла свого, взяв з собою двох слуг своїх та Ісаака, сина свого; наколов дров для всепалення і, вставши, пішов на місце, про яке сказав йому Бог. | |
|
4
|
|
| На третій день Авраам звів очі свої, і побачив те місце здалеку. | |
|
5
|
|
| І сказав Авраам слугам своїм: ви залиштеся тут з ослом, а я і син підемо туди і поклонимося, і повернемося до вас. | |
|
6
|
|
| І взяв Авраам дрова для всепалення, і поклав на Ісаака, сина свого; взяв у руки вогонь і ніж, і пішли обоє разом. | |
|
7
|
|
| І почав Ісаак говорити Аврааму, батькові своєму, і сказав: батьку мій! Він відповів: ось я, сину мій. Він сказав: ось вогонь і дрова, де ж агнець для всепалення? | |
|
8
|
|
| Авраам сказав: Бог угледить Собі агнця для всепалення, сину мій. І йшли далі обоє разом. | |
|
9
|
|
| І пройшли на місце, про яке сказав йому Бог; і влаштував там Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши сина свого Ісаака, поклав його на жертовник поверх дров. | |
|
10
|
|
| І простяг Авраам руку свою і взяв ніж, щоб заколоти сина свого. | |
|
11
|
|
| Але ангел Господній воззвав до нього з неба і сказав: Аврааме! Аврааме! Він сказав: ось я. | |
|
12
|
|
| Ангел сказав: не здіймай руки твоєї на отрока і не роби з ним нічого, тому що тепер Я знаю, що боїшся ти Бога і не пожалів сина твого, єдиного твого, для Мене. | |
|
13
|
|
| І підвів Авраам очі свої і побачив: і ось, позаду баран, що заплутався у гущавині рогами своїми. Авраам пішов, узяв барана і приніс його у всепалення замість [Ісаака], сина свого. | |
|
14
|
|
| І нарік Авраам ім’я місцю тому: Єгова-іре*. Тому і нині говориться: на горі Єгови угледиться. | |
|
15
|
|
| І вдруге воззвав до Авраама ангел Господній з неба | |
|
16
|
|
| і сказав: Собою клянуся, говорить Господь, що, оскільки ти зробив це діло, і не пожалів сина твого, єдиного твого, [для Мене,] | |
|
17
|
|
| то Я благословляючи благословлю тебе і примножуючи примножу сíм’я твоє, як зірки небесні і як пісок на березі моря; й оволодіє сíм’я твоє містами ворогів своїх; | |
|
18
|
|
| і благословляться у сімені твоєму всі народи землі за те, що ти послухався голосу Мого. | |
|
19
|
|
| І повернувся Авраам до слуг своїх, і встали і пішли разом у Вирсавію; і жив Авраам у Вирсавії. | |
|
20
|
|
| Після цих подій Авраама сповістили, сказавши: ось, і Милка народила Нахору, братові твоєму, синів: | |
|
21
|
|
| Уца, первістка його, Вуза, брата його, Кемуїла, батька Арамового, | |
|
22
|
|
| Кеседа, Хазо, Пилдаша, Ідлафа і Вафуїла; | |
|
23
|
|
| від Вафуїла народилася Ревекка. Вісьмох цих [синів] народила Милка Нахору, брату Авраамовому; | |
|
24
|
|
| і наложниця його, на ім’я Реума, також народила Теваха, Гахама, Тахаша і Мааху. |
