1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 35
|
|
|
1
|
|
| Бог сказав Якову: встань, піди у Вефиль і живи там, і зроби там жертовник Богу, Який явився тобі, коли ти тікав від лиця Ісава, брата твого. | |
|
2
|
|
| І сказав Яків дому своєму і всім, хто був з ним: киньте богів чужих, що знаходяться у вас, і очистіться, і перемініть одяг ваш; | |
|
3
|
|
| встанемо і підемо у Вефиль; там влаштую я жертовник Богу, Який почув мене в день біди моєї і був зі мною [й оберігав мене] в путі, якою я ходив. | |
|
4
|
|
| І віддали Якову всіх богів чужих, що були в руках їх, і серги, що були у вухах їхніх, і закопав їх Яків під дубом, який поблизу Сихема. [І залишив їх невідомими навіть до нинішнього дня.] | |
|
5
|
|
| І вирушили вони [від Сихема]. І був жах Божий на навколишніх містах, і не переслідували синів Яковових. | |
|
6
|
|
| І прийшов Яків у Луз, що в землі Ханаанській, тобто у Вефиль, сам і всі люди, що були з ним, | |
|
7
|
|
| і влаштував там жертовник, і назвав це місце: Ел-Вефиль, бо тут явився йому Бог, коли він тікав від лиця [Ісава] брата свого. | |
|
8
|
|
| І померла Девора, годувальниця Ревеккина, і поховали її нижче Вефиля під дубом, який і назвав Яків дубом плачу. | |
|
9
|
|
| І явився Бог Якову [в Лузі] після повернення його з Месопотамії, і благословив його, | |
|
10
|
|
| і сказав йому Бог: ім’я твоє Яків; відтепер ти не будеш називатися Яковом, але буде ім’я твоє: Ізраїль. І нарік йому ім’я: Ізраїль. | |
|
11
|
|
| І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній; плодись й розмножуйся; народ і безліч народів буде від тебе, і царі народяться із лона твого; | |
|
12
|
|
| землю, яку Я дав Аврааму й Ісааку, Я дам тобі, і нащадкам твоїм після тебе дам землю цю. | |
|
13
|
|
| І відійшов від нього Бог з місця, на якому говорив йому. | |
|
14
|
|
| І поставив Яків пам’ятник на місці, на якому говорив йому [Бог], пам’ятник кам’яний, і злив на нього узливання, і злив на нього єлей; | |
|
15
|
|
| і нарік Яків ім’я місцю, на якому Бог говорив йому: Вефиль. | |
|
16
|
|
| І вирушили з Вефиля. [І розкинув він намет свій за вежею Гадер.] І коли ще залишалася деяка відстань землі до Ефрафи, Рахиль народила, і пологи її були тяжкими. | |
|
17
|
|
| Коли ж вона страждала в пологах, повитуха сказала їй: не бійся, бо і це тобі син. | |
|
18
|
|
| І коли виходила з неї душа, бо вона вмирала, то нарекла йому ім’я: Беноні. Але батько його назвав його Веніаміном. | |
|
19
|
|
| І вмерла Рахиль, і похована була по дорозі у Ефрафу, тобто Вифлеєм. | |
|
20
|
|
| Яків поставив над гробом її пам’ятник. Це надгробний пам’ятник Рахилі до цього дня. | |
|
21
|
|
| І вирушив [звідти] Ізраїль і розкинув намет свій за вежею Гадер. | |
|
22
|
|
| Під час перебування Ізраїля в тій країні, Рувим пішов і переспав з Валлою, наложницею батька свого [Якова]. І почув Ізраїль [і прийняв це зі смутком]. Синів же в Якова було дванадцять. | |
|
23
|
|
| Сини Лії: первісток Якова Рувим, після нього Симеон, Левій, Іуда, Іссахар і Завулон. | |
|
24
|
|
| Сини Рахилі: Йосиф і Веніамін. | |
|
25
|
|
| Сини Валли, служниці Рахилиної: Дан і Неффалим. | |
|
26
|
|
| Сини Зелфи, служниці Ліїної: Гад і Асир. Ці сини Якова, які народилися йому в Месопотамії. | |
|
27
|
|
| І прийшов Яків до Ісаака, батька свого, [бо він був ще живий,] у Мамре, у Кириаф-Арбу, тобто Хеврон [у землі Ханаанській,] де подорожували Авраам та Ісаак. | |
|
28
|
|
| І було днів [життя] Ісаакового сто вісімдесят років. | |
|
29
|
|
| І спустив Ісаак дух і помер, і приєднався до народу свого, будучи старим і насиченим життям; і поховали його Ісав і Яків, сини його. |
