1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 6
|
|
|
1
|
|
| Коли люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки, | |
|
2
|
|
| тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за дружин, яку хто обрав. | |
|
3
|
|
| І сказав Господь [Бог]: не вічно Духу Моєму бути зневаженим людьми [цими], тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять років. | |
|
4
|
|
| У той час були на землі велетні, особливо ж з тих часів, коли сини Божі стали входити до дочок людських, і вони стали народжувати їм: це сильні, спрадавна славні люди. | |
|
5
|
|
| І побачив Господь [Бог], що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно; | |
|
6
|
|
| і розкаявся Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму. | |
|
7
|
|
| І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і плазунів і птахів небесних знищу, бо Я розкаявся, що створив їх. | |
|
8
|
|
| Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога]. | |
|
9
|
|
| Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом. | |
|
10
|
|
| Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета. | |
|
11
|
|
| Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями. | |
|
12
|
|
| І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі. | |
|
13
|
|
| І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі. | |
|
14
|
|
| Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні. | |
|
15
|
|
| І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів. | |
|
16
|
|
| І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло]. | |
|
17
|
|
| І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя. | |
|
18
|
|
| Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою. | |
|
19
|
|
| Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть. | |
|
20
|
|
| З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої]. | |
|
21
|
|
| Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою. | |
|
22
|
|
| І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив. |
