1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 10
|
Глава́ і҃
|
|
1
|
1
|
| Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї. | Трꙋжда́юсѧ дꙋше́ю мое́ю, стенѧ̀ и҆спꙋщꙋ̀ на мѧ̀ глаго́лы моѧ̑, возглаго́лю го́рестїю дꙋшѝ моеѧ̀ ѡ҆держи́мь |
|
2
|
2
|
| Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся? | и҆ рекꙋ̀ ко гдⷭ҇еви: не оу҆чи́ мѧ нече́ствовати, и҆ почто́ ми си́це сꙋди́лъ є҆сѝ; |
|
3
|
3
|
| Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло? | и҆лѝ добро́ ти є҆́сть, а҆́ще вознепра́вдꙋю, ꙗ҆́кѡ презрѣ́лъ є҆сѝ дѣла̀ рꙋкꙋ̀ твоє́ю, совѣ́тꙋ же нечести́выхъ внѧ́лъ є҆сѝ; |
|
4
|
4
|
| Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина? | и҆лѝ ꙗ҆́коже человѣ́къ ви́дитъ, ви́диши; и҆лѝ ꙗ҆́коже зри́тъ человѣ́къ, оу҆́зриши; |
|
5
|
5
|
| Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка, | и҆лѝ житїѐ твоѐ человѣ́ческо є҆́сть; и҆лѝ лѣ̑та твоѧ̑ ꙗ҆́кѡ дні́е мꙋ́жа; |
|
6
|
6
|
| чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені, | ꙗ҆́кѡ и҆стѧза́лъ є҆сѝ беззако́нїе моѐ и҆ грѣхѝ моѧ̑ и҆зслѣ́дилъ є҆сѝ. |
|
7
|
7
|
| хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї? | Вѣ́си бо, ꙗ҆́кѡ не нече́ствовахъ: но кто̀ є҆́сть и҆з̾има́ѧй и҆з̾ рꙋкꙋ̀ твоє́ю; |
|
8
|
8
|
| Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене? | Рꙋ́цѣ твоѝ сотвори́стѣ мѧ̀ и҆ созда́стѣ мѧ̀: пото́мъ же преложи́въ, порази́лъ мѧ̀ є҆сѝ. |
|
9
|
9
|
| Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене? | Помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ бре́нїе мѧ̀ созда́лъ є҆сѝ, въ зе́млю же па́ки возвраща́еши мѧ̀. |
|
10
|
10
|
| Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене, | И҆лѝ не ꙗ҆́коже млеко̀ и҆змелзи́лъ мѧ̀ є҆сѝ, оу҆сыри́лъ же мѧ̀ є҆сѝ ра́внѡ сы́рꙋ; |
|
11
|
11
|
| шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене, | Ко́жею же и҆ пло́тїю мѧ̀ ѡ҆бле́клъ є҆сѝ, костьми́ же и҆ жи́лами сши́лъ мѧ̀ є҆сѝ: |
|
12
|
12
|
| життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій? | живо́тъ же и҆ ми́лость положи́лъ є҆сѝ оу҆ менє̀, посѣще́нїе же твоѐ сохранѝ мо́й дꙋ́хъ. |
|
13
|
13
|
| Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, — | Сїѧ̑ и҆мѣ́ѧй въ тебѣ̀, вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ всѧ̑ мо́жеши, и҆ невозмо́жно тебѣ̀ ничто́же. |
|
14
|
14
|
| бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання. | А҆́ще бо согрѣшꙋ̀, храни́ши мѧ̀, ѿ беззако́нїѧ же не безви́нна мѧ̀ сотвори́лъ є҆сѝ. |
|
15
|
15
|
| Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє: | А҆́ще бо нечести́въ бꙋ́дꙋ, лю́тѣ мнѣ̀, а҆́ще же бꙋ́дꙋ пра́веденъ, не могꙋ̀ возни́кнꙋти: и҆спо́лненъ бо є҆́смь безче́стїѧ, |
|
16
|
16
|
| воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені. | лови́мь бо є҆́смь а҆́ки ле́въ на оу҆бїе́нїе: па́ки же преложи́въ, лю́тѣ оу҆бива́еши мѧ̀. |
|
17
|
17
|
| Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене. | Ѡ҆бновлѧ́ѧй на мѧ̀ и҆спыта́нїе моѐ, гнѣ́ва бо вели́кагѡ на мѧ̀ оу҆потреби́лъ є҆сѝ и҆ наве́лъ є҆сѝ на мѧ̀ и҆скꙋшє́нїѧ. |
|
18
|
18
|
| І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене; | Почто̀ оу҆̀бо мѧ̀ и҆з̾ чре́ва и҆зве́лъ є҆сѝ, и҆ не оу҆мро́хъ, ѻ҆́ко же менѐ не ви́дѣло бы, |
|
19
|
19
|
| нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб! | и҆ бы́хъ бы а҆́ки не бы́лъ; почто̀ оу҆̀бо и҆з̾ чре́ва во гро́бъ не снидо́хъ; |
|
20
|
20
|
| Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився, | и҆лѝ не ма́ло є҆́сть вре́мѧ жи́зни моеѧ̀; ѡ҆ста́ви менѐ почи́ти ма́лѡ, |
|
21
|
21
|
| раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної, | пре́жде да́же ѿидꙋ̀, ѿню́дꙋже не возвращꙋ́сѧ, въ зе́млю те́мнꙋ и҆ мра́чнꙋ, |
|
22
|
22
|
| у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява. | въ зе́млю тмы̀ вѣ́чныѧ, и҆дѣ́же нѣ́сть свѣ́та, нижѐ ви́дѣти живота̀ человѣ́ческагѡ. |
