1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 10
|
Глава́ і҃
|
|
1
|
1
|
|
Обридло душі моїй життя моє; віддамся суму моєму; буду говорити в скорботі душі моєї.
|
Трꙋжда́юсѧ дꙋше́ю мое́ю, стенѧ̀ и҆спꙋщꙋ̀ на мѧ̀ глаго́лы моѧ̑, возглаго́лю го́рестїю дꙋшѝ моеѧ̀ ѡ҆держи́мь
|
|
2
|
2
|
|
Скажу Богу: не звинувачуй мене; оголоси мені, за що Ти зі мною борешся?
|
и҆ рекꙋ̀ ко гдⷭ҇еви: не оу҆чи́ мѧ нече́ствовати, и҆ почто́ ми си́це сꙋди́лъ є҆сѝ;
|
|
3
|
3
|
|
Чи добре для Тебе, що Ти пригнічуєш, що зневажаєш діла рук Твоїх, а на раду нечестивих посилаєш світло?
|
и҆лѝ добро́ ти є҆́сть, а҆́ще вознепра́вдꙋю, ꙗ҆́кѡ презрѣ́лъ є҆сѝ дѣла̀ рꙋкꙋ̀ твоє́ю, совѣ́тꙋ же нечести́выхъ внѧ́лъ є҆сѝ;
|
|
4
|
4
|
|
Хіба у Тебе плотські очі, і Ти дивишся, як дивиться людина?
|
и҆лѝ ꙗ҆́коже человѣ́къ ви́дитъ, ви́диши; и҆лѝ ꙗ҆́коже зри́тъ человѣ́къ, оу҆́зриши;
|
|
5
|
5
|
|
Хіба дні Твої, як дні людини, або літа Твої, як дні чоловіка,
|
и҆лѝ житїѐ твоѐ человѣ́ческо є҆́сть; и҆лѝ лѣ̑та твоѧ̑ ꙗ҆́кѡ дні́е мꙋ́жа;
|
|
6
|
6
|
|
чому Ти шукаєш пороку в мені і допитуєшся гріха в мені,
|
ꙗ҆́кѡ и҆стѧза́лъ є҆сѝ беззако́нїе моѐ и҆ грѣхѝ моѧ̑ и҆зслѣ́дилъ є҆сѝ.
|
|
7
|
7
|
|
хоча знаєш, що я не беззаконник, і що нема кому визволити мене від руки Твоєї?
|
Вѣ́си бо, ꙗ҆́кѡ не нече́ствовахъ: но кто̀ є҆́сть и҆з̾има́ѧй и҆з̾ рꙋкꙋ̀ твоє́ю;
|
|
8
|
8
|
|
Твої руки трудилися наді мною й створили всього мене цілком, — і Ти губиш мене?
|
Рꙋ́цѣ твоѝ сотвори́стѣ мѧ̀ и҆ созда́стѣ мѧ̀: пото́мъ же преложи́въ, порази́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
|
9
|
9
|
|
Згадай, що Ти, як глину, обробив мене, і в порох повертаєш мене?
|
Помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ бре́нїе мѧ̀ созда́лъ є҆сѝ, въ зе́млю же па́ки возвраща́еши мѧ̀.
|
|
10
|
10
|
|
Чи не Ти вилив мене, як молоко, і, як сир, згустив мене,
|
И҆лѝ не ꙗ҆́коже млеко̀ и҆змелзи́лъ мѧ̀ є҆сѝ, оу҆сыри́лъ же мѧ̀ є҆сѝ ра́внѡ сы́рꙋ;
|
|
11
|
11
|
|
шкірою і плоттю одяг мене, кістками і жилами скріпив мене,
|
Ко́жею же и҆ пло́тїю мѧ̀ ѡ҆бле́клъ є҆сѝ, костьми́ же и҆ жи́лами сши́лъ мѧ̀ є҆сѝ:
|
|
12
|
12
|
|
життя і милість дарував мені, і піклування Твоє зберігало дух мій?
|
живо́тъ же и҆ ми́лость положи́лъ є҆сѝ оу҆ менє̀, посѣще́нїе же твоѐ сохранѝ мо́й дꙋ́хъ.
|
|
13
|
13
|
|
Але і те приховував Ти в серці Своєму, — знаю, що це було в Тебе, —
|
Сїѧ̑ и҆мѣ́ѧй въ тебѣ̀, вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ всѧ̑ мо́жеши, и҆ невозмо́жно тебѣ̀ ничто́же.
|
|
14
|
14
|
|
бо якщо я згрішу, Ти помітиш і не залишиш гріха мого без покарання.
|
А҆́ще бо согрѣшꙋ̀, храни́ши мѧ̀, ѿ беззако́нїѧ же не безви́нна мѧ̀ сотвори́лъ є҆сѝ.
|
|
15
|
15
|
|
Якщо я винен, горе мені! якщо і правий, то не насмілюся підняти голови моєї. Я пересичений приниженням; глянь на страждання моє:
|
А҆́ще бо нечести́въ бꙋ́дꙋ, лю́тѣ мнѣ̀, а҆́ще же бꙋ́дꙋ пра́веденъ, не могꙋ̀ возни́кнꙋти: и҆спо́лненъ бо є҆́смь безче́стїѧ,
|
|
16
|
16
|
|
воно збільшується. Ти женешся за мною, як лев, і знову нападаєш на мене і дивним являєшся в мені.
|
лови́мь бо є҆́смь а҆́ки ле́въ на оу҆бїе́нїе: па́ки же преложи́въ, лю́тѣ оу҆бива́еши мѧ̀.
|
|
17
|
17
|
|
Виводиш нових свідків Твоїх проти мене; підсилюєш гнів Твій на мене; і біди, одні за іншими, ополчаються проти мене.
|
Ѡ҆бновлѧ́ѧй на мѧ̀ и҆спыта́нїе моѐ, гнѣ́ва бо вели́кагѡ на мѧ̀ оу҆потреби́лъ є҆сѝ и҆ наве́лъ є҆сѝ на мѧ̀ и҆скꙋшє́нїѧ.
|
|
18
|
18
|
|
І навіщо Ти вивів мене з утроби? нехай би я помер, коли ще нічиє око не бачило мене;
|
Почто̀ оу҆̀бо мѧ̀ и҆з̾ чре́ва и҆зве́лъ є҆сѝ, и҆ не оу҆мро́хъ, ѻ҆́ко же менѐ не ви́дѣло бы,
|
|
19
|
19
|
|
нехай би я, як той, що не був, з утроби перенесений був у гріб!
|
и҆ бы́хъ бы а҆́ки не бы́лъ; почто̀ оу҆̀бо и҆з̾ чре́ва во гро́бъ не снидо́хъ;
|
|
20
|
20
|
|
Чи не короткі дні мої? Залиш, відступи від мене, щоб я трохи підбадьорився,
|
и҆лѝ не ма́ло є҆́сть вре́мѧ жи́зни моеѧ̀; ѡ҆ста́ви менѐ почи́ти ма́лѡ,
|
|
21
|
21
|
|
раніше ніж відійду, — і вже не повернуся, — у країну темряви і сіні смертної,
|
пре́жде да́же ѿидꙋ̀, ѿню́дꙋже не возвращꙋ́сѧ, въ зе́млю те́мнꙋ и҆ мра́чнꙋ,
|
|
22
|
22
|
|
у країну мороку, який є морок тіні смертної, де немає упорядкування, де темно, як сама темрява.
|
въ зе́млю тмы̀ вѣ́чныѧ, и҆дѣ́же нѣ́сть свѣ́та, нижѐ ви́дѣти живота̀ человѣ́ческагѡ.
|
