1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 15
|
Глава́ є҃і
|
|
1
|
1
|
| І відповів Елифаз феманитянин і сказав: | Ѿвѣща́въ же є҆лїфа́зъ ѳемані́тинъ, речѐ: |
|
2
|
2
|
| чи стане мудрий відповідати знанням пустим і наповнювати утробу свою вітром палючим, | є҆да̀ премꙋ́дрый да́стъ ѿвѣ́тъ разꙋ́менъ на вѣ́тръ, и҆ напо́лни болѣ́знїю чре́во, |
|
3
|
3
|
| виправдовуватися словами марними і промовою, яка не має ніякої сили? | ѡ҆блича́ѧ глагѡ́лы, и҆́миже не подоба́етъ, и҆ словесы̀, и҆́хже ни ка́ѧ по́льза; |
|
4
|
4
|
| Так ти відклав і страх і за ніщо вважаєш слова до Бога. | Не и҆ ты́ ли ѿри́нꙋлъ є҆сѝ стра́хъ; сконча́лъ же є҆сѝ глаго́лы таковы̑ пред̾ гдⷭ҇емъ; |
|
5
|
5
|
| Нечестя твоє так налаштувало вуста твої, і ти обрав язик лукавих. | Пови́ненъ є҆сѝ глаго́лѡмъ оу҆́стъ твои́хъ, нижѐ разсꙋди́лъ є҆сѝ глаго́лы си́льныхъ. |
|
6
|
6
|
| Тебе звинувачують уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе. | Да ѡ҆блича́тъ тѧ̀ оу҆ста̀ твоѧ̑, а҆ не а҆́зъ, и҆ оу҆стнѣ̀ твоѝ на тѧ̀ возсвидѣ́телствꙋютъ. |
|
7
|
7
|
| Хіба ти першою людиною народився і раніше пагорбів створений? | Что́ бо; є҆да̀ пе́рвый ѿ человѣ̑къ рожде́нъ є҆сѝ; и҆лѝ пре́жде холмѡ́въ сгꙋсти́лсѧ є҆сѝ; |
|
8
|
8
|
| Хіба раду Божу ти чув і залучив до себе премудрість? | и҆лѝ строе́нїе гдⷭ҇не слы́шалъ є҆сѝ; и҆лѝ въ совѣ́тника тѧ̀ оу҆потребѝ бг҃ъ; и҆ на тѧ̀ (є҆ди́наго) ли прїи́де премꙋ́дрость; |
|
9
|
9
|
| Що знаєш ти, чого б не знали ми? що розумієш ти, чого не було б і у нас? | что́ бо вѣ́си, є҆гѡ́же не вѣ́мы; и҆лѝ что̀ разꙋмѣ́еши ты̀, є҆гѡ́же и҆ мы̀ (не разꙋмѣ́емъ); |
|
10
|
10
|
| І сивоволосий і старець є між нами, що днями перевищує батька твого. | И҆ ста́ръ и҆ дре́венъ є҆́сть въ на́съ, ста́ршїй ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ де́ньми. |
|
11
|
11
|
| Хіба малі для тебе утішення Божі? І це невідомо тобі? | Ма́лѡ, ѡ҆ ни́хже согрѣши́лъ є҆сѝ, оу҆ѧ́звленъ є҆сѝ, вельмѝ вы́ше мѣ́ры возглаго́лалъ є҆сѝ. |
|
12
|
12
|
| До чого закликає тебе серце твоє, і чому так гордо дивишся? | Что̀ де́рзостно бы́сть се́рдце твоѐ; и҆лѝ что̀ вознесо́стѣсѧ ѻ҆́чи твоѝ; |
|
13
|
13
|
| Навіщо спрямовуєш проти Бога дух твій і вустами твоїми промовляєш такі слова? | Ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́рость и҆зры́гнꙋлъ є҆сѝ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆зне́слъ же є҆сѝ и҆зо оу҆́стъ такѡва̀ словеса̀; |
|
14
|
14
|
| Що таке людина, щоб бути їй чистою, і щоб народженому жінкою бути праведним? | Кто́ бо сы́й человѣ́къ ꙗ҆́кѡ бꙋ́детъ непоро́ченъ; и҆лѝ а҆́ки бꙋ́дꙋщїй пра́ведникъ рожде́нъ ѿ жены̀; |
|
15
|
15
|
| Ось, Він і святим Своїм не довіряє, і небеса нечисті в очах Його: | А҆́ще во ст҃ы́хъ не вѣ́ритъ, нб҃о же нечи́сто пред̾ ни́мъ, |
|
16
|
16
|
| тим більше нечиста і розтлінна людина, яка п’є беззаконня, як воду. | кольмѝ па́че ме́рзкїй и҆ нечи́стый мꙋ́жъ, пїѧ́й непра̑вды, ꙗ҆́коже питїѐ. |
|
17
|
17
|
| Я буду говорити тобі, слухай мене; я розповім тобі, що бачив, | Возвѣщꙋ́ же тѝ, послꙋ́шай менѐ: ꙗ҆̀же нн҃ѣ ви́дѣхъ, возвѣщꙋ̀ тѝ, |
|
18
|
18
|
| що чули мудрі і не приховали того, що почули від батьків своїх, | ꙗ҆̀же премꙋ́дрїи рекꙋ́тъ, и҆ не оу҆таи́ша ѻ҆тцы̀ и҆́хъ, |
|
19
|
19
|
| яким одним віддана була земля, і серед яких чужий не ходив. | и҆̀мже є҆ди̑нымъ дана̀ бы́сть землѧ̀, и҆ не на́йде и҆ноплеме́нникъ на нѧ̀. |
|
20
|
20
|
| Нечестивий мучить себе в усі дні свої, і число років закрите від гнобителя; | Всѐ житїѐ нечести́вагѡ въ попече́нїи, лѣ̑та же и҆зочтє́на дана̑ си́льномꙋ, |
|
21
|
21
|
| звук жахів у вухах його; під час миру іде на нього згубник. | стра́хъ же є҆гѡ̀ во оу҆шесѣ́хъ є҆гѡ̀: є҆гда̀ мни́тъ оу҆жѐ въ ми́рѣ бы́ти, тогда̀ прїи́детъ на́нь низвраще́нїе: |
|
22
|
22
|
| Він не сподівається врятуватися від темряви; бачить перед собою меч. | да не вѣ́рꙋетъ ѿврати́тисѧ ѿ тмы̀, ѡ҆сꙋжде́нъ бо оу҆жѐ въ рꙋ́ки желѣ́за, |
|
23
|
23
|
| Він поневіряється за шматком хліба всюди; знає, що вже готовий, в руках у нього день пітьми. | оу҆чине́нъ же є҆́сть въ бра́шно неѧ́сытємъ: вѣ́сть же въ себѣ̀, ꙗ҆́кѡ жде́тъ паде́нїѧ, де́нь же те́менъ преврати́тъ є҆го̀, |
|
24
|
24
|
| Страшать його нестатки і пригнічення; долають його, як цар, який приготувався до битви, | бѣда́ же и҆ ско́рбь ѡ҆б̾и́метъ є҆го̀, ꙗ҆́коже военача́лникъ напредѝ стоѧ́й па́даетъ, |
|
25
|
25
|
| за те, що він простягав проти Бога руку свою і противився Вседержителю, | ꙗ҆́кѡ вознесѐ рꙋ́цѣ на гдⷭ҇а, пред̾ гдⷭ҇емъ же вседержи́телемъ ѡ҆жесточѝ вы́ю, |
|
26
|
26
|
| виступав проти Нього з гордою шиєю, під товстими щитами своїми; | тече́ же проти́вꙋ є҆мꙋ̀ оу҆кори́зною въ то́лщи хребта̀ щита̀ своегѡ̀: |
|
27
|
27
|
| тому що він покрив лице своє жиром своїм і обклав жиром стегна свої. | ꙗ҆́кѡ покры̀ лицѐ своѐ тꙋ́комъ свои́мъ и҆ сотворѝ ѡ҆ме́тъ на сте́гнахъ: (хвала́ же є҆гѡ̀ оу҆кори́зна). |
|
28
|
28
|
| І він оселяється в містах зруйнованих, у домах, у яких не живуть, які приречені на руїни. | Да всели́тсѧ же во градѣ́хъ пꙋсты́хъ, вни́детъ же въ до́мы ненаселє́нныѧ: а҆ ꙗ҆̀же ѻ҆нѝ оу҆гото́ваша, и҆ні́и ѿнесꙋ́тъ. |
|
29
|
29
|
| Не стане він багатим, і не вціліє майно його, і не розповсюдиться по землі надбання його. | Нижѐ ѡ҆богати́тсѧ, нижѐ ѡ҆ста́нетъ и҆мѣ́нїе є҆гѡ̀, не и҆́мать положи́ти на зе́млю сѣ́ни, |
|
30
|
30
|
| Не втече від пітьми; паростки його висушить полум’я і подихом вуст своїх втягне його. | нижѐ и҆збѣжи́тъ тмы̀: прозѧбе́нїе є҆гѡ̀ да оу҆сꙋши́тъ вѣ́тръ, и҆ да ѿпаде́тъ цвѣ́тъ є҆гѡ̀: |
|
31
|
31
|
| Нехай не довіряє суєті заблудлий, тому що суєта буде і відплатою йому. | да не вѣ́ритъ, ꙗ҆́кѡ стерпи́тъ, тщє́тнаѧ бо сбꙋ́дꙋтсѧ є҆мꙋ̀. |
|
32
|
32
|
| Не у свій день він помре, і віття його не буде зеленіти. | Посѣче́нїе є҆гѡ̀ пре́жде часа̀ растлѣ́етъ, и҆ лѣ́торасль є҆гѡ̀ не ѡ҆бли́ственѣетъ: |
|
33
|
33
|
| Скине він, як виноградна лоза, недостиглу ягоду свою і, як олива, стряхне цвіт свій. | да ѡ҆б̾има́нъ бꙋ́детъ ꙗ҆́коже недозрѣ́лаѧ ꙗ҆́года пре́жде часа̀, да ѿпаде́тъ же ꙗ҆́кѡ цвѣ́тъ ма́сличїѧ. |
|
34
|
34
|
| Так стане порожнім дім нечестивого, і вогонь пожере намети хабарництва. | Послꙋ́шество бо нечести́вагѡ сме́рть, ѻ҆́гнь же пожже́тъ до́мы мздои́мцєвъ: |
|
35
|
35
|
| Він зачав зло і породив неправду, й утроба його готує оману. | во чре́вѣ же прїи́метъ бѡлѣ́зни, сбꙋ́детсѧ же є҆мꙋ̀ тщета̀,чре́во же є҆гѡ̀ понесе́тъ ле́сть. |
