|
Глава 24
|
|
|
1
|
|
| Першого ж дня після суботи, дуже рано, несучи наготовані пахощі, вони прийшли до гробу, і разом з ними деякі інші. | |
|
2
|
|
| Знайшли ж, що камінь був відвалений від гробу. | |
|
3
|
|
| І, увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. | |
|
4
|
|
| Коли ж вони не могли зрозуміти цього, ось два мужі стали перед ними в одежах блискучих. | |
|
5
|
|
| Налякалися вони і схилилися обличчям до землі, а ті сказали їм: чого шукаєте Живого між мертвими? | |
|
6
|
|
| Нема Його тут, Він воскрес. Згадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галилеї, | |
|
7
|
|
| кажучи, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей-грішників, і бути розп’ятим, і на третій день воскреснути. | |
|
8
|
|
| І згадали слова Його. | |
|
9
|
|
| І, повернувшись від гробу, сповістили про все те одинадцятьох і всіх інших. | |
|
10
|
|
| То були Магдалина Марія, й Іоанна, і Марія Яковова, та інші з ними, які сказали про це апостолам. | |
|
11
|
|
| І здалися їм слова їхні неправдивими, і вони не повірили їм. | |
|
12
|
|
| Петро ж, уставши, побіг до гробу і, нахилившись, побачив самі тільки ризи, що лежали, і пішов назад, дивуючися з того, що сталося. | |
|
13
|
|
| Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій* за шістдесят від Єрусалима і звалося Еммаус. | |
|
14
|
|
| І розмовляли між собою про всі ці події. | |
|
15
|
|
| І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними. | |
|
16
|
|
| Але очі їхні були стримані, так що вони не впізнали Його. | |
|
17
|
|
| Він же сказав до них: про що ви сперечаєтесь між собою, ідучи, і чим ви засмучені? | |
|
18
|
|
| Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: невже Ти, один з тих, що прийшли до Єрусалима, не знаєш, що сталося в ньому цими днями? | |
|
19
|
|
| І сказав їм: що саме? Вони відповіли Йому: про Ісуса Назарянина, Який був мужем-пророком, сильним ділом і словом перед Богом і всіма людьми. | |
|
20
|
|
| Як видали Його первосвященики і начальники наші для засудження на смерть і розіп’яли Його. | |
|
21
|
|
| Ми ж сподівалися, що Він є Той, Хто має визволити Ізраїль, до того ж сьогодні вже третій день, як усе це сталося. | |
|
22
|
|
| Та ще й налякали нас деякі жінки з наших, які вранці були біля гробу, | |
|
23
|
|
| і не знайшли тіла Його, і, прийшовши, розповідали, що вони бачили і явлення ангелів, які говорять, що Він живий. | |
|
24
|
|
| І пішли деякі з наших до гробу, і знайшли так, як жінки говорили, а Самого ж не бачили. | |
|
25
|
|
| Тоді Він сказав їм: о нерозумні і мляві серцем, щоб вірувати в усе, про що говорили пророки! | |
|
26
|
|
| Чи не так же належало постраждати Христу й увійти в славу Свою? | |
|
27
|
|
| І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, пояснював їм сказане про Нього у всьому Писанні. | |
|
28
|
|
| І наблизились вони до того села, куди йшли; і Він робив вигляд, що хоче йти далі. | |
|
29
|
|
| А вони затримували Його, кажучи: залишся з нами, бо вже вечоріє, і день закінчується. І Він увійшов і залишився з ними. | |
|
30
|
|
| І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, благословив, переломив і подав їм. | |
|
31
|
|
| У них же відкрилися очі, і вони впізнали Його. Але Він став невидимим для них. | |
|
32
|
|
| І вони казали один одному: чи ж не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам у дорозі і коли пояснював нам Писання? | |
|
33
|
|
| І, вставши тієї ж години, повернулися до Єрусалима і знайшли разом одинадцятьох і тих, що були з ними, | |
|
34
|
|
| які говорили, що Господь воістину воскрес і явився Симонові. | |
|
35
|
|
| І вони розповіли, що було в дорозі, і як вони Його впізнали у переломленні хліба. | |
|
36
|
|
| Коли вони про це говорили, Сам Ісус став посеред них і сказав їм: мир вам. | |
|
37
|
|
| Вони схвилювались і злякалися, гадаючи, що бачать духа. | |
|
38
|
|
| Але Він сказав їм: чого хвилюєтесь, чому такі думки входять до сердець ваших? | |
|
39
|
|
| Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене. | |
|
40
|
|
| І, сказавши це, показав їм руки і ноги. | |
|
41
|
|
| Коли ж вони від радости ще не вірили і дивувалися, Він сказав їм: чи маєте тут якусь їжу? | |
|
42
|
|
| Вони подали Йому частину печеної риби і стільниковий мед. | |
|
43
|
|
| І, взявши, їв перед ними. | |
|
44
|
|
| І сказав їм: ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справдитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах. | |
|
45
|
|
| Тоді розкрив їм розум до розуміння Писання. | |
|
46
|
|
| І сказав їм: так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день, | |
|
47
|
|
| і щоб проповідувалося в ім’я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. | |
|
48
|
|
| Ви ж є свідками цього. | |
|
49
|
|
| І ось Я посилаю обітницю Отця Мого на вас; ви ж лишайтесь у місті Єрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба. | |
|
50
|
|
| І вивів їх до Вифанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. | |
|
51
|
|
| І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо. | |
|
52
|
|
| Вони, поклонившись Йому, повернулися до Єрусалима з великою радістю. | |
|
53
|
|
| І перебували завжди в храмі, прославляючи і благословляючи Бога. Амінь. |
