|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі. | |
|
2
|
|
| Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією. | |
|
3
|
|
| І всі йшли записатися, кожен до свого міста. | |
|
4
|
|
| Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового, | |
|
5
|
|
| записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна. | |
|
6
|
|
| Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй; | |
|
7
|
|
| І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці. | |
|
8
|
|
| У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою. | |
|
9
|
|
| Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим. | |
|
10
|
|
| І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. | |
|
11
|
|
| Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. | |
|
12
|
|
| І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах. | |
|
13
|
|
| І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало: | |
|
14
|
|
| слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління! | |
|
15
|
|
| І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь. | |
|
16
|
|
| І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах. | |
|
17
|
|
| Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це. | |
|
18
|
|
| І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи. | |
|
19
|
|
| А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм. | |
|
20
|
|
| Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм. | |
|
21
|
|
| А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі. | |
|
22
|
|
| І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом, | |
|
23
|
|
| як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві. | |
|
24
|
|
| І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят. | |
|
25
|
|
| Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому. | |
|
26
|
|
| Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього. | |
|
27
|
|
| І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм, | |
|
28
|
|
| він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав: | |
|
29
|
|
| нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, | |
|
30
|
|
| бо бачили очі мої спасіння Твоє, | |
|
31
|
|
| яке Ти приготував перед лицем усіх народів, | |
|
32
|
|
| світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля. | |
|
33
|
|
| Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього. | |
|
34
|
|
| І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, — | |
|
35
|
|
| і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець. | |
|
36
|
|
| Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого; | |
|
37
|
|
| вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч. | |
|
38
|
|
| Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі. | |
|
39
|
|
| І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета. | |
|
40
|
|
| Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому. | |
|
41
|
|
| Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи. | |
|
42
|
|
| І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято. | |
|
43
|
|
| Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його. | |
|
44
|
|
| Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих. | |
|
45
|
|
| І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його. | |
|
46
|
|
| Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував; | |
|
47
|
|
| усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його. | |
|
48
|
|
| І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе. | |
|
49
|
|
| Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму? | |
|
50
|
|
| Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів. | |
|
51
|
|
| І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму. | |
|
52
|
|
| Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей. |
