|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Ісус же, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану і поведений був Духом у пустелю. | |
|
2
|
|
| Там сорок днів він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, і по їх закінченні наостанку зголоднів. | |
|
3
|
|
| І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом. | |
|
4
|
|
| Ісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим. | |
|
5
|
|
| І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить. | |
|
6
|
|
| І сказав Йому диявол: Тобі дам усю оцю владу над усіми цими царствами і славу їх, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її. | |
|
7
|
|
| Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє. | |
|
8
|
|
| Ісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатано; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. | |
|
9
|
|
| І повів Його до Єрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз. | |
|
10
|
|
| Бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе; | |
|
11
|
|
| і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. | |
|
12
|
|
| Ісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого. | |
|
13
|
|
| І, закінчивши всі спокушання, диявол відійшов від Нього до часу. | |
|
14
|
|
| І повернувся Ісус в силі духу до Галилеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю. | |
|
15
|
|
| Він навчав у синагогах їхніх, і всі Його славили. | |
|
16
|
|
| І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу і став, щоб читати. | |
|
17
|
|
| Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: | |
|
18
|
|
| Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, | |
|
19
|
|
| проповідувати літо Господнє сприятливе. | |
|
20
|
|
| І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх у синагозі були звернені до Нього. | |
|
21
|
|
| І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви почули. | |
|
22
|
|
| І всі свідчили Йому. І дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син? | |
|
23
|
|
| Він сказав їм: напевно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зцілися Сам, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі. | |
|
24
|
|
| І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй. | |
|
25
|
|
| По правді ж кажу вам, багато вдів було в Ізраїлі у дні Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі, | |
|
26
|
|
| і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки в Сарепту сидонську, до жінки-вдови. | |
|
27
|
|
| І багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, тільки Неєман-сирієць. | |
|
28
|
|
| І сповнились усі гнівом у синагозі, почувши це. | |
|
29
|
|
| І, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його. | |
|
30
|
|
| Він же, пройшовши серед них, відійшов. | |
|
31
|
|
| І прийшов у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх по суботах. | |
|
32
|
|
| І дивувалися вченню Його, бо слово Його мало владу. | |
|
33
|
|
| Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом: | |
|
34
|
|
| облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий. | |
|
35
|
|
| Ісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посередині синагоги, вийшов з нього, нітрохи не зашкодивши йому. | |
|
36
|
|
| І усіх охопив жах, і питали один одного, кажучи: що це за слово, що з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? | |
|
37
|
|
| І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю. | |
|
38
|
|
| Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симонів; теща ж Симонова була в сильній гарячці; і благали Його за неї. | |
|
39
|
|
| Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу ж встала і слугувала їм. | |
|
40
|
|
| Коли ж заходило сонце, всі, хто тільки мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх. | |
|
41
|
|
| Виходили також і біси з багатьох, викрикуючи і кажучи: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос. | |
|
42
|
|
| А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а люди шукали Його і, прийшовши до Нього, затримували Його, щоб не йшов від них. | |
|
43
|
|
| Він же сказав їм: і іншим містам Мені належить благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий. | |
|
44
|
|
| І проповідував у синагогах галилейських. |
