|
Глава 11
|
|
|
1
|
|
| І сталося, коли в одному місці Він молився і перестав, один з учеників Його сказав Йому: Господи! Навчи нас молитися, як і Іоан навчив учнів своїх. | |
|
2
|
|
| Він сказав їм: коли молитесь, говоріть: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. | |
|
3
|
|
| Хліб наш насущний дай нам сьогодні; | |
|
4
|
|
| і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. | |
|
5
|
|
| І сказав їм: припустімо, що хто-небудь з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі і скаже йому: друже! Позич мені три хліби, | |
|
6
|
|
| бо друг мій зайшов до мене з дороги, і я не маю чого дати йому. | |
|
7
|
|
| А той зсередини скаже у відповідь: не турбуй мене, двері вже зачинені, і діти мої зі мною на постелі; не можу встати і дати тобі. | |
|
8
|
|
| Кажу ж вам, якщо він не встане і не дасть йому по дружбі з ним, то через невідступність його, вставши, дасть йому, скільки той просить. | |
|
9
|
|
| І я скажу вам: просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам, | |
|
10
|
|
| бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, хто стукає, тому відчиняють. | |
|
11
|
|
| Який з вас, батьків, коли син попросить у нього хліба, подасть йому камінь? Або, коли попросить риби, подасть йому змію замість риби? | |
|
12
|
|
| Або, якщо попросить яйця, подасть йому скорпіона? | |
|
13
|
|
| Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати дітям вашим, то тим більше Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього. | |
|
14
|
|
| Одного разу вигнав Він біса, який був німий; і коли біс вийшов, німий заговорив; і народ дивувався. | |
|
15
|
|
| Деякі ж з них говорили: Він виганяє бісів силою Вельзевула, князя бісівського. | |
|
16
|
|
| А інші, спокушаючи, домагалися від Нього знамення з неба. | |
|
17
|
|
| Але Він, знаючи їхні думки, сказав їм: всяке царство, що само в собі розділиться, запустіє; і дім, який розділиться сам в собі, упаде. | |
|
18
|
|
| Якщо ж сатана сам у собі розділився, то як устоїть його царство? А ви говорите, що Я силою Вельзевула виганяю бісів. | |
|
19
|
|
| Якщо ж Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють їх? Тому вони будуть вам суддями. | |
|
20
|
|
| Якщо ж Я перстом Божим виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Царство Боже. | |
|
21
|
|
| Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці; | |
|
22
|
|
| коли ж сильніший за нього нападе і переможе його, тоді візьме всю зброю його, на яку він покладався, і здобич свою роздасть. | |
|
23
|
|
| Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає. | |
|
24
|
|
| Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить місцями безводними, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: повернусь у дім свій, звідки вийшов; | |
|
25
|
|
| і, прийшовши, знаходить його виметеним і прибраним. | |
|
26
|
|
| Тоді йде і бере з собою інших сім духів, ще лютіших за себе, і, увійшовши, живуть там, — і буває для людини тієї останнє гіршим за перше. | |
|
27
|
|
| Коли ж він це говорив, одна жінка з натовпу, піднісши голос, сказала Йому: блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що годували Тебе! | |
|
28
|
|
| А Він сказав: блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його. | |
|
29
|
|
| Коли ж багато народу стало збиратися, Він почав говорити: рід цей лукавий — він знамення шукає, і знамення не дасться йому, крім знамення Іони пророка. | |
|
30
|
|
| Бо як Іона був знаменням ниневитянам, так буде і Син Людський родові цьому. | |
|
31
|
|
| Цариця південна постане на суд з людьми роду цього і осудить їх, бо вона від краю землі прийшла послухати мудрість Соломонову; а ось тут Більший від Соломона. | |
|
32
|
|
| Ниневитяни постануть на суд з родом цим і осудять його, бо вони покаялися після проповіді Іониної, а ось тут Більший від Іони. | |
|
33
|
|
| Ніхто, засвітивши світильник, не ставить його в закритому місці чи під посудину, але на свічник, щоб усі, що входять, бачили світло. | |
|
34
|
|
| Світильником тіла є око; отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; а якщо воно буде нечистим, то і тіло твоє буде темним. | |
|
35
|
|
| Отже, дивись, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою. | |
|
36
|
|
| Якщо ж тіло твоє все світле і немає жодної темної частини, то буде світле все так, ніби світильник сяйвом освітлює тебе. | |
|
37
|
|
| Коли Він говорив це, один фарисей запросив Його до себе на обід. Він прийшов і возліг. | |
|
38
|
|
| Фарисей же здивувався, побачивши, що Він не вимив рук перед обідом. | |
|
39
|
|
| Але Господь сказав йому: нині ви, фарисеї, очищаєте зовні чашу і блюдо, а нутро ваше сповнене злодійства та лукавства. | |
|
40
|
|
| Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє? | |
|
41
|
|
| Краще подавайте милостиню з того, що маєте, тоді все буде у вас чисте. | |
|
42
|
|
| Але горе вам, фарисеям, що даєте десяту частину з м’яти, рути і з усякого зілля, а не дбаєте про суд і любов Божу: і це належить робити, і того не залишати. | |
|
43
|
|
| Горе вам, фарисеям, що любите перші місця в синагогах і привітання на торжищах. | |
|
44
|
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що ви — як ті невідомі гроби, поверх яких люди ходять і не знають того. | |
|
45
|
|
| На це хтось із законників сказав Йому: Учителю, говорячи це, Ти і нас ображаєш. | |
|
46
|
|
| Але Він сказав: і вам, законникам, горе, бо накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж жодним пальцем своїм не доторкнетесь до них. | |
|
47
|
|
| Горе вам, що будуєте гробниці пророкам, яких повбивали батьки ваші: | |
|
48
|
|
| цим ви свідчите і схвалюєте діла батьків ваших, і погоджуєтеся з ними, бо ті повбивали пророків, ви ж будуєте їм гробниці. | |
|
49
|
|
| Тому і премудрість Божа сказала: пошлю до них пророків і апостолів, і декого з них уб’ють, а декого виженуть. | |
|
50
|
|
| Хай же буде покараний рід цей за кров усіх пророків, пролиту від створення світу, | |
|
51
|
|
| від крови Авеля до крови Захарії, вбитого між жертовником і храмом. Так, кажу вам, стягнеться з роду цього. | |
|
52
|
|
| Горе вам, законникам, що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли і тим, хто хотів увійти, боронили. | |
|
53
|
|
| Коли Він говорив їм це, книжники і фарисеї почали дуже нападати на Нього, запитуючи багато про що, | |
|
54
|
|
| підкопуючись під Нього і намагаючись уловити з уст Його що-небудь таке, щоб звинуватити Його. |
