|
Глава 14
|
|
|
1
|
|
| Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських спожити хліба, і вони стежили за Ним. | |
|
2
|
|
| І ось став перед Ним чоловік, який страждав на водяну хворобу. | |
|
3
|
|
| Тоді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу? | |
|
4
|
|
| Вони промовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив. | |
|
5
|
|
| При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не одразу ж витягнете його і в день суботній? | |
|
6
|
|
| І не змогли відповісти Йому на це. | |
|
7
|
|
| Помітивши ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу: | |
|
8
|
|
| коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе, | |
|
9
|
|
| і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі, щоб поступився цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце. | |
|
10
|
|
| Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав тобі: друже, пересядь вище. Тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою. | |
|
11
|
|
| Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться. | |
|
12
|
|
| Сказав же і тому, хто запросив Його: коли справляєш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили і не одержав ти відплати. | |
|
13
|
|
| Але, коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих, | |
|
14
|
|
| і блаженний будеш, бо вони не мають чим віддати тобі; віддасться ж тобі у воскресіння праведних. | |
|
15
|
|
| Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто споживатиме хліб у Царстві Божому! | |
|
16
|
|
| Він же сказав йому: один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. | |
|
17
|
|
| І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. | |
|
18
|
|
| І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. | |
|
19
|
|
| Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. | |
|
20
|
|
| Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. | |
|
21
|
|
| І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. | |
|
22
|
|
| І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. | |
|
23
|
|
| Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. | |
|
24
|
|
| Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних. | |
|
25
|
|
| З Ним ішло багато народу, і, обернувшись, Він сказав їм: | |
|
26
|
|
| коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником. | |
|
27
|
|
| І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником. | |
|
28
|
|
| Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи вистачить у нього коштів, щоб закінчити? | |
|
29
|
|
| Щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього, | |
|
30
|
|
| кажучи: як цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити. | |
|
31
|
|
| Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи під силу йому з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами? | |
|
32
|
|
| Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир. | |
|
33
|
|
| Так і кожний з вас, хто не зречеться усього свого майна, не може бути Моїм учеником. | |
|
34
|
|
| Сіль — добра річ; але якщо сіль утратить силу, то чим осолиться? | |
|
35
|
|
| Ні в землю, ні на гній не придатна; геть висипають її. Хто має вуха слухати, нехай слухає! |
