Глава 13
|
|
1
|
|
У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми. | |
2
|
|
У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали? | |
3
|
|
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. | |
4
|
|
Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі? | |
5
|
|
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. | |
6
|
|
І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов. | |
7
|
|
І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає? | |
8
|
|
Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм. | |
9
|
|
Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її. | |
10
|
|
В одній із синагог Він навчав у суботу. | |
11
|
|
Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись. | |
12
|
|
Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги. | |
13
|
|
І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога. | |
14
|
|
При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній. | |
15
|
|
Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати? | |
16
|
|
А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній? | |
17
|
|
І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його. | |
18
|
|
Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його? | |
19
|
|
Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його. | |
20
|
|
Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже? | |
21
|
|
Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все. | |
22
|
|
І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима. | |
23
|
|
Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм: | |
24
|
|
намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть. | |
25
|
|
Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви. | |
26
|
|
Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав. | |
27
|
|
А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду. | |
28
|
|
Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть. | |
29
|
|
І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому. | |
30
|
|
І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми. | |
31
|
|
У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити. | |
32
|
|
І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу. | |
33
|
|
А втім, мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом. | |
34
|
|
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли! | |
35
|
|
Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє! |