Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 11
Главa №i
1
1
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож. Премyдрость смирeннагw вознесeтъ главY є3гw2 и3 посредЁ вельм0жъ посади1тъ є3го2.
2
2
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її. Не похвали2 человёка во красотЁ є3гw2, и3 не бyди ти2 мeрзокъ человёкъ видёніемъ свои1мъ.
3
3
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів. МалA є4сть въ пернaтыхъ пчелA, и3 начaтокъ слaдостей пл0дъ є3S.
4
4
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми. Во њдёzніи ри1зъ не похвали1сz и3 въ дeнь слaвы не превозноси1сz: ћкw ди6вна дэлA гDнz и3 т†йна дэлA є3гw2 пред8 челwвёки.
5
5
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець. Мн0зи мучи1теліе сэд0ша на земли2, нечaемый же ўвzзeсz вэнцeмъ.
6
6
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших. Мн0зи си1льніи ўкорeни бhша ѕэлw2, и3 слaвніи прeдани бhша въ рyки и3нёхъ.
7
7
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай. Пeрвэе нeже и3спытaеши, не порицaй, ўразумёй прeжде и3 тогдA запрещaй.
8
8
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай. Прeжде нeже ўслhшиши, не tвэщавaй, и3 не влагaйсz въ средY бесёды.
9
9
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників. Њ вeщи, ћже ти2 нёсть на потрeбу, не тzжи1сz, и3 на судЁ грёшникwвъ не сэдaй.
10
10
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш. Чaдо, дэ‰ніz тво‰ да не бyдутъ њ мн0зэ: ѓще ўмн0жиши, не бyдеши непови1ненъ, и3 ѓще сE г0ниши, не пости1гнеши, и3 не ўтечeши бэжaщь.
11
11
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає. Е$сть труждazйсz и3 потsсz и3 тщaсz, и3 толи1кw пaче лишaетсz.
12
12
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю; Е$сть слaбъ и3 трeбуzй заступлeніz, лишazйсz си1лы, и3 нищет0ю и3з8oби1луетъ:
13
13
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього. и3 џчи гDни призрёста є3мY во благ†z, и3 воздви1же и5 t смирeніz є3гw2, и3 вознесE главY є3гw2, и3 диви1шасz њ нeмъ мн0зи.
14
14
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа. Благ†z и3 ѕл†z, жив0тъ и3 смeрть, нищетA и3 богaтство t гDа сyть.
15
15
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік. Даsніе гDне пребывaетъ бlгочести6вымъ, и3 бlговолeніе є3гw2 бlгопоспэши1тсz во вёкъ.
16
16
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його, Е$сть богатsйсz ўдержaніемъ и3 скyпостію своeю, и3 сіS чaсть мзды2 є3гw2,
17
17
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами». внегдA рещи2 є3мY: њбрэт0хъ пок0й и3 нн7э ћмъ t бл†гъ мои1хъ.
18
18
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре. И# не вёсть, к0е врeмz пріи1детъ, и3 њстaвитъ | и3нBмъ, и3 ќмретъ.
19
19
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй. Ст0й въ завётэ твоeмъ и3 пребывaй въ нeмъ, и3 въ дёлэ твоeмъ њбетшaй.
20
20
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму: Не диви1сz дэлHмъ грёшника, вёруй же гDеви и3 пребывaй въ трудЁ твоeмъ:
21
21
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного. ћкw ўд0бно є4сть пред8 nчи1ма гDнима внезaпу њбогати1ти ни1щаго.
22
22
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його. Блгcвeніе гDне на мздЁ благочести1вагw, и3 въ чaсъ ск0ръ процвэтeтъ блгcвeніе є3гw2.
23
23
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?» Не рцы2: кaz ми2 потрeба є4сть, и3 к†z tнн7э бyдутъ ми2 благ†z;
24
24
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?» Не рцы2: довHлна ми2 сyть, и3 чи1мъ tсeлэ њѕл0бленъ бyду;
25
25
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя. Въ дeнь благи1хъ забвeніе ѕлhхъ, въ дeнь же ѕлhхъ не воспомzнyтсz благ†z:
26
26
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її. ћкw ўд0бно є4сть пред8 бGомъ, въ дeнь смeрти воздaти человёку по дэлHмъ є3гw2.
27
27
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її. Њѕлоблeніе врeмене забhтіе твори1тъ слaдости, и3 въ скончaніи человёка tкрhтіе дёлъ є3гw2.
28
28
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх. Прeжде смeрти не блажи2 ни ког0же, и3 въ чaдэхъ свои1хъ познaнъ бyдетъ мyжъ.
29
29
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного. Не всsкаго человёка вводи2 въ д0мъ тв0й: мнHги бо сyть кHзни льсти1вагw.
30
30
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння; Ћкоже рsбка ўловлeнаz въ клётцэ (њбглsдаетъ), тaкw сeрдце г0рдагw, и3 ћкоже соглsдникъ назирaетъ падeніz:
31
31
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму. д0брое бо на ѕло2 њбращaz, подсaду твори1тъ и3 на дHбрыz дётєли возложи1тъ пор0къ.
32
32
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров. T и4скры џгненныz ўмножaетсz ќгліе, и3 человёкъ грёшникъ на кр0вь присэди1тъ.
33
33
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік. Блюди1сz t ѕлодёz, ѕл0 бо содэвaетъ, да не когдA пор0къ дaстъ ти2 во вёкъ.
34
34
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх. Всели2 чуждaго въ д0мъ тв0й, и3 разврати1тъ тS мzтeжемъ и3 чyжда тS сотвори1тъ t твои1хъ ти2.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.