Глава 11
|
Главa №i
|
1
|
1
|
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож. | Премyдрость смирeннагw вознесeтъ главY є3гw2 и3 посредЁ вельм0жъ посади1тъ є3го2. |
2
|
2
|
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її. | Не похвали2 человёка во красотЁ є3гw2, и3 не бyди ти2 мeрзокъ человёкъ видёніемъ свои1мъ. |
3
|
3
|
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів. | МалA є4сть въ пернaтыхъ пчелA, и3 начaтокъ слaдостей пл0дъ є3S. |
4
|
4
|
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми. | Во њдёzніи ри1зъ не похвали1сz и3 въ дeнь слaвы не превозноси1сz: ћкw ди6вна дэлA гDнz и3 т†йна дэлA є3гw2 пред8 челwвёки. |
5
|
5
|
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець. | Мн0зи мучи1теліе сэд0ша на земли2, нечaемый же ўвzзeсz вэнцeмъ. |
6
|
6
|
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших. | Мн0зи си1льніи ўкорeни бhша ѕэлw2, и3 слaвніи прeдани бhша въ рyки и3нёхъ. |
7
|
7
|
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай. | Пeрвэе нeже и3спытaеши, не порицaй, ўразумёй прeжде и3 тогдA запрещaй. |
8
|
8
|
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай. | Прeжде нeже ўслhшиши, не tвэщавaй, и3 не влагaйсz въ средY бесёды. |
9
|
9
|
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників. | Њ вeщи, ћже ти2 нёсть на потрeбу, не тzжи1сz, и3 на судЁ грёшникwвъ не сэдaй. |
10
|
10
|
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш. | Чaдо, дэ‰ніz тво‰ да не бyдутъ њ мн0зэ: ѓще ўмн0жиши, не бyдеши непови1ненъ, и3 ѓще сE г0ниши, не пости1гнеши, и3 не ўтечeши бэжaщь. |
11
|
11
|
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає. | Е$сть труждazйсz и3 потsсz и3 тщaсz, и3 толи1кw пaче лишaетсz. |
12
|
12
|
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю; | Е$сть слaбъ и3 трeбуzй заступлeніz, лишazйсz си1лы, и3 нищет0ю и3з8oби1луетъ: |
13
|
13
|
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього. | и3 џчи гDни призрёста є3мY во благ†z, и3 воздви1же и5 t смирeніz є3гw2, и3 вознесE главY є3гw2, и3 диви1шасz њ нeмъ мн0зи. |
14
|
14
|
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа. | Благ†z и3 ѕл†z, жив0тъ и3 смeрть, нищетA и3 богaтство t гDа сyть. |
15
|
15
|
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік. | Даsніе гDне пребывaетъ бlгочести6вымъ, и3 бlговолeніе є3гw2 бlгопоспэши1тсz во вёкъ. |
16
|
16
|
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його, | Е$сть богатsйсz ўдержaніемъ и3 скyпостію своeю, и3 сіS чaсть мзды2 є3гw2, |
17
|
17
|
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами». | внегдA рещи2 є3мY: њбрэт0хъ пок0й и3 нн7э ћмъ t бл†гъ мои1хъ. |
18
|
18
|
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре. | И# не вёсть, к0е врeмz пріи1детъ, и3 њстaвитъ | и3нBмъ, и3 ќмретъ. |
19
|
19
|
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй. | Ст0й въ завётэ твоeмъ и3 пребывaй въ нeмъ, и3 въ дёлэ твоeмъ њбетшaй. |
20
|
20
|
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму: | Не диви1сz дэлHмъ грёшника, вёруй же гDеви и3 пребывaй въ трудЁ твоeмъ: |
21
|
21
|
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного. | ћкw ўд0бно є4сть пред8 nчи1ма гDнима внезaпу њбогати1ти ни1щаго. |
22
|
22
|
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його. | Блгcвeніе гDне на мздЁ благочести1вагw, и3 въ чaсъ ск0ръ процвэтeтъ блгcвeніе є3гw2. |
23
|
23
|
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?» | Не рцы2: кaz ми2 потрeба є4сть, и3 к†z tнн7э бyдутъ ми2 благ†z; |
24
|
24
|
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?» | Не рцы2: довHлна ми2 сyть, и3 чи1мъ tсeлэ њѕл0бленъ бyду; |
25
|
25
|
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя. | Въ дeнь благи1хъ забвeніе ѕлhхъ, въ дeнь же ѕлhхъ не воспомzнyтсz благ†z: |
26
|
26
|
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її. | ћкw ўд0бно є4сть пред8 бGомъ, въ дeнь смeрти воздaти человёку по дэлHмъ є3гw2. |
27
|
27
|
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її. | Њѕлоблeніе врeмене забhтіе твори1тъ слaдости, и3 въ скончaніи человёка tкрhтіе дёлъ є3гw2. |
28
|
28
|
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх. | Прeжде смeрти не блажи2 ни ког0же, и3 въ чaдэхъ свои1хъ познaнъ бyдетъ мyжъ. |
29
|
29
|
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного. | Не всsкаго человёка вводи2 въ д0мъ тв0й: мнHги бо сyть кHзни льсти1вагw. |
30
|
30
|
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння; | Ћкоже рsбка ўловлeнаz въ клётцэ (њбглsдаетъ), тaкw сeрдце г0рдагw, и3 ћкоже соглsдникъ назирaетъ падeніz: |
31
|
31
|
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму. | д0брое бо на ѕло2 њбращaz, подсaду твори1тъ и3 на дHбрыz дётєли возложи1тъ пор0къ. |
32
|
32
|
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров. | T и4скры џгненныz ўмножaетсz ќгліе, и3 человёкъ грёшникъ на кр0вь присэди1тъ. |
33
|
33
|
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік. | Блюди1сz t ѕлодёz, ѕл0 бо содэвaетъ, да не когдA пор0къ дaстъ ти2 во вёкъ. |
34
|
34
|
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх. | Всели2 чуждaго въ д0мъ тв0й, и3 разврати1тъ тS мzтeжемъ и3 чyжда тS сотвори1тъ t твои1хъ ти2. |