Глава 11
|
|
1
|
|
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож. | |
2
|
|
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її. | |
3
|
|
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів. | |
4
|
|
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми. | |
5
|
|
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець. | |
6
|
|
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших. | |
7
|
|
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай. | |
8
|
|
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай. | |
9
|
|
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників. | |
10
|
|
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш. | |
11
|
|
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає. | |
12
|
|
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю; | |
13
|
|
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього. | |
14
|
|
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа. | |
15
|
|
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік. | |
16
|
|
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його, | |
17
|
|
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами». | |
18
|
|
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре. | |
19
|
|
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй. | |
20
|
|
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму: | |
21
|
|
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного. | |
22
|
|
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його. | |
23
|
|
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?» | |
24
|
|
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?» | |
25
|
|
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя. | |
26
|
|
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її. | |
27
|
|
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її. | |
28
|
|
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх. | |
29
|
|
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного. | |
30
|
|
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння; | |
31
|
|
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму. | |
32
|
|
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров. | |
33
|
|
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік. | |
34
|
|
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх. |