1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 30
|
Κεφάλαιο 30
|
|
1
|
1
|
| Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним. | Ο ΠΟΙΩΝ ἔλεος δανειεῖ τῷ πλησίον, καὶ ὁ ἐπισχύων τῇ χειρὶ αὐτοῦ τηρεῖ ἐντολάς. |
|
2
|
2
|
| Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним. | δάνεισον τῷ πλησίον ἐν καιρῷ χρείας αὐτοῦ, καὶ πάλιν ἀπόδος τῷ πλησίον εἰς τὸν καιρόν· |
|
3
|
3
|
| Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього. | στερέωσον λόγον καὶ πιστώθητι μετ᾿ αὐτοῦ, καὶ ἐν παντὶ καιρῷ εὑρήσεις τὴν χρείαν σου. |
|
4
|
4
|
| Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе; | πολλοὶ ὡς εὕρεμα ἐνόμισαν δάνος καὶ παρέσχον πόνον τοῖς βοηθήσασιν αὐτοῖς. |
|
5
|
5
|
| за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився; | ἕως οὗ λάβῃ, καταφιλήσει χεῖρα αὐτοῦ, καὶ ἐπὶ τῶν χρημάτων τοῦ πλησίον ταπεινώσει φωνήν· καὶ ἐν καιρῷ ἀποδόσεως παρελκύσει χρόνον καὶ ἀποδώσει λόγους ἀκηδίας καὶ τὸν καιρὸν αἰτιάσεται. |
|
6
|
6
|
| для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку. | ἐὰν ἰσχύσῃ, μόλις κομίσεται τὸ ἥμισυ καὶ λογιεῖται αὐτὸ ὡς εὕρεμα· εἰ δὲ μή, ἀπεστέρησεν αὐτὸν τῶν χρημάτων αὐτοῦ, καὶ ἐκτήσατο αὐτὸν ἐχθρὸν δωρεάν· κατάρας καὶ λοιδορίας ἀποδώσει αὐτῷ καὶ ἀντὶ δόξης ἀποδώσει αὐτῷ ἀτιμίαν. |
|
7
|
7
|
| Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його. | πολλοὶ οὖν χάριν πονηρίας ἀπέστρεψαν, ἀποστερηθῆναι δωρεὰν εὐλαβήθησαν. |
|
8
|
8
|
| Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим. | πλὴν ἐπὶ ταπεινῷ μακροθύμησον καὶ ἐπ᾿ ἐλεημοσύνην μὴ παρελκύσῃς αὐτόν. |
|
9
|
9
|
| Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе. | χάριν ἐντολῆς ἀντιλαβοῦ πένητος καὶ κατὰ τὴν ἔνδειαν αὐτοῦ μὴ ἀποστρέψῃς αὐτὸν κενόν. |
|
10
|
10
|
| Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми. | ἀπόλεσον ἀργύριον δι᾿ ἀδελφὸν καὶ φίλον, καὶ μὴ ἰωθήτω ὑπὸ τὸν λίθον εἰς ἀπώλειαν. |
|
11
|
11
|
| Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його. | θὲς τὸν θησαυρόν σου κατ᾿ ἐντολὰς ῾Υψίστου, καὶ λυσιτελήσει σοι μᾶλλον ἢ τὸ χρυσίον. |
|
12
|
12
|
| Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі. | σύγκλεισον ἐλεημοσύνην ἐν τοῖς ταμείοις σου, καὶ αὕτη ἐξελεῖταί σε ἐκ πάσης κακώσεως· |
|
13
|
13
|
| Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його. | ὑπὲρ ἀσπίδα κράτους καὶ ὑπὲρ δόρυ ἀλκῆς κατέναντι ἐχθροῦ πολεμήσει ὑπὲρ σοῦ. |
|
14
|
14
|
| Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом; | ἀνὴρ ἀγαθὸς ἐγγυήσεται τὸν πλησίον, καὶ ὁ ἀπολωλεκὼς αἰσχύνην καταλήψει αὐτόν. |
|
15
|
15
|
| здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство; | Χάριτας ἐγγύου μὴ ἐπιλάθῃ, ἔδωκε γὰρ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ ὑπὲρ σοῦ. |
|
16
|
16
|
| немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну; | ἀγαθὰ ἐγγύου ἀνατρέψει ἁμαρτωλός, καὶ ἀχάριστος ἐν διανοίᾳ ἐγκαταλείψει ρυσάμενον. |
|
17
|
17
|
| краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває. | ἐγγύη πολλοὺς ἀπώλεσε κατευθύνοντας καὶ ἐσάλευσεν αὐτοὺς ὡς κῦμα θαλάσσης· ἄνδρας δυνατοὺς ἀπῴκισε καὶ ἐπλανήθησαν ἐν ἔθνεσιν ἀλλοτρίοις. |
|
18
|
|
| Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі. | |
|
19
|
19
|
| Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може: | ἁμαρτωλὸς ἐμπεσὼν εἰς ἐγγύην καὶ διώκων ἐργολαβίας ἐμπεσεῖται εἰς κρίσεις. |
|
20
|
20
|
| так переслідуваний від Господа, | ἀντιλαβοῦ τοῦ πλησίον κατὰ δύναμίν σου καὶ πρόσεχε σεαυτῷ μὴ ἐμπέσῃς.— |
|
21
|
21
|
| дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає. | ᾿Αρχὴ ζωῆς ὕδωρ καὶ ἄρτος καὶ ἱμάτιον καὶ οἶκος καλύπτων ἀσχημοσύνην. |
|
22
|
22
|
| Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю; | κρείσσων βίος πτωχοῦ ὑπὸ σκέπην δοκῶν ἢ ἐδέσματα λαμπρὰ ἐν ἀλλοτρίοις. |
|
23
|
23
|
| веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття; | ἐπὶ μικρῷ καὶ μεγάλῳ εὐδοκίαν ἔχε, καὶ ὀνειδισμὸν παροικίας οὐ μὴ ἀκούσῃς. |
|
24
|
24
|
| люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум, | ζωὴ πονηρὰ ἐξ οἰκίας εἰς οἰκίαν, καὶ οὗ παροικήσεις, οὐκ ἀνοίξει στόμα. |
|
25
|
25
|
| бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає. | ξενιεῖς καὶ ποτιεῖς εἰς ἀχάριστα καὶ πρὸς ἐπὶ τούτοις πικρὰ ἀκούσῃ· |
|
26
|
26
|
| Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість. | πάρελθε, πάροικε, κόσμησον τράπεζαν, καὶ εἴτι ἐν τῇ χειρί σου, ψώμισόν με. |
|
27
|
27
|
| Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою. | ἔξελθε, πάροικε, ἀπὸ προσώπου δόξης, ἐπεξένωταί μοι ὁ ἀδελφός, χρεία τῆς οἰκίας. |
