1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 30
|
Chapter 30
|
|
1
|
1
|
|
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним.
|
He that loveth his son causeth him oft to feel the rod, that he may have joy of him in the end.
|
|
2
|
2
|
|
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним.
|
He that chastiseth his son shall have joy in him, and shall rejoice of him among his acquaintance.
|
|
3
|
3
|
|
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього.
|
He that teacheth his son grieveth the enemy: and before his friends he shall rejoice of him.
|
|
4
|
4
|
|
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;
|
Though his father die, yet he is as though he were not dead: for he hath left one behind him that is like himself.
|
|
5
|
5
|
|
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;
|
While he lived, he saw and rejoiced in him: and when he died, he was not sorrowful.
|
|
6
|
6
|
|
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку.
|
He left behind him an avenger against his enemies, and one that shall requite kindness to his friends.
|
|
7
|
7
|
|
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його.
|
He that maketh too much of his son shall bind up his wounds; and his bowels will be troubled at every cry.
|
|
8
|
8
|
|
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим.
|
An horse not broken becometh headstrong: and a child left to himself will be wilful.
|
|
9
|
9
|
|
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе.
|
Cocker thy child, and he shall make thee afraid: play with him, and he will bring thee to heaviness.
|
|
10
|
10
|
|
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми.
|
Laugh not with him, lest thou have sorrow with him, and lest thou gnash thy teeth in the end.
|
|
11
|
11
|
|
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його.
|
Give him not liberty in youth.
|
|
12
|
12
|
|
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі.
|
Beat his sides while he is still young, lest becoming stubborn, he disobey thee.
|
|
13
|
13
|
|
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.
|
Train up thy son, and exercise him with work, lest by thy looseness thou stumble. And overlook not his ignorance. Bow down his neck in his youth.
|
|
14
|
14
|
|
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом;
|
Better is the poor, being sound and strong of constitution, than a rich man that is afflicted in his body.
|
|
15
|
15
|
|
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство;
|
Health and good estate of body are above all gold, and a strong body above infinite wealth.
|
|
16
|
16
|
|
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну;
|
There is no riches above a sound body, and no joy above the joy of the heart.
|
|
17
|
17
|
|
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває.
|
Death is better than a bitter life or continual sickness.
|
|
18
|
18
|
|
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі.
|
Delicacies poured upon a mouth shut up are as messes of meat set upon a grave.
|
|
19
|
19
|
|
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може:
|
What good doeth the offering unto an idol? for neither can it eat nor smell: so is he that is persecuted of the Lord.
|
|
20
|
20
|
|
так переслідуваний від Господа,
|
He seeth with his eyes and groaneth, as an eunuch that embraceth a virgin and sigheth.
|
|
21
|
21
|
|
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає.
|
Give not over thy mind to heaviness, and afflict not thyself in thine own counsel.
|
|
22
|
22
|
|
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю;
|
The gladness of the heart is the life of man, and the joyfulness of a man prolongeth his days.
|
|
23
|
23
|
|
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття;
|
Love thine own soul, and comfort thy heart, remove sorrow far from thee: for sorrow hath killed many, and there is no profit therein.
|
|
24
|
24
|
|
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум,
|
Envy and wrath shorten the life, and carefulness bringeth age before the time.
|
|
25
|
25
|
|
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає.
|
I awaked up last of all, as one that gathereth after the grape-gatherers: by the blessing of the Lord I profited,
|
|
26
|
26
|
|
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість.
|
and filled my winepress like a gatherer of grapes. Consider that I laboured not for myself only, but for all them that seek learning.
|
|
27
|
27
|
|
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою.
|
Hear me, O ye great men of the people, and hearken with your ears, ye rulers of the congregation.
|
