1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 30
|
Главa l
|
|
1
|
1
|
| Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним. | Любsй сhна своего2 ўчасти1тъ є3мY р†ны, да возвесели1тсz въ послBднzz сво‰. |
|
2
|
2
|
| Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним. | Наказyzй сhна своего2 наслади1тсz њ нeмъ и3 посредЁ знaемыхъ њ нeмъ похвaлитсz. |
|
3
|
3
|
| Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього. | Ўчaй сhна своего2 раздражи1тъ врагA и3 пред8 дрyги њ нeмъ возрaдуетсz. |
|
4
|
4
|
| Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе; | Ќмре nтeцъ є3гw2, и3 ѓки не ќмре: под0бна бо себЁ њстaви по себЁ. |
|
5
|
5
|
| за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився; | Во житіи2 своeмъ ви1дэ и3 возвесели1сz њ нeмъ и3 при кончи1нэ своeй не њскорби1сz: |
|
6
|
6
|
| для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку. | проти1ву врагHмъ њстaви мeстника и3 другHмъ воздаю1ща благодaть. |
|
7
|
7
|
| Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його. | Ўгождazй сhну њбsжетъ стрyпы є3гw2, и3 њ всsцэмъ в0пли возмzтeтсz ўтр0ба є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим. | К0нь неукрощeнъ свирёпъ бывaетъ, и3 сhнъ самов0льный продeрзъ бyдетъ. |
|
9
|
9
|
| Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе. | Ласкaй чaдо, и3 ўстраши1тъ тS, и3грaй съ ни1мъ, и3 њпечaлитъ тS. |
|
10
|
10
|
| Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми. | Не смёйсz съ ни1мъ, да не поболи1ши њ нeмъ и3 на послёдокъ сти1снеши зyбы тво‰. |
|
11
|
11
|
| Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його. | Не дaждь є3мY влaсти въ ю4ности и3 не прeзри невёдэніz є3гw2: |
|
12
|
12
|
| Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі. | слzцы2 вhю є3гw2 въ ю4ности и3 сокруши2 рeбра є3гw2, д0ндеже млaдъ є4сть, да не когдA њжестёвъ не покори1ттисz. |
|
13
|
13
|
| Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його. | Накажи2 сhна твоего2 и3 дёлай и4мъ, да не въ безстyдіи є3гw2 поткнeшисz. |
|
14
|
14
|
| Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом; | Лyчше ни1щь здрaвъ и3 крёпокъ въ си1лэ своeй, нeжели богaтъ ўрaненъ тёломъ свои1мъ. |
|
15
|
15
|
| здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство; | Здрaвіе и3 крёпость лyчше є4сть всsкагw злaта, и3 тёло здрaвое, нeжели богaтство безчи1сленное. |
|
16
|
16
|
| немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну; | Нёсть богaтство лyчше здрaвіz тэлeснагw, и3 нёсть весeліе пaче рaдости сердeчныz. |
|
17
|
17
|
| краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває. | Лyчше є4сть смeрть пaче животA г0рька и3ли2 недyга д0лгагw. |
|
18
|
18
|
| Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі. | Благ†z и3злі‰ннаz пред8 ўсты6 затворeнными предложє1ніz брaшенъ предлеж†щаz ў гр0ба. |
|
19
|
19
|
| Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може: | Кaz п0льза јдwлу t жeртвы; не и4мать бо ћсти, ни њбонsти: |
|
20
|
20
|
| так переслідуваний від Господа, | тaкw гони1мый t гDа, |
|
21
|
21
|
| дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає. | зрsй nчи1ма и3 стенsй, ћкоже є3vнyхъ њсzзazй дэви1цу и3 воздыхazй. |
|
22
|
22
|
| Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю; | Не вдaждь въ печaль дyшу твою2 и3 не њскорби2 себE совётомъ твои1мъ. |
|
23
|
23
|
| веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття; | Весeліе сeрдца жив0тъ человёка, и3 рaдованіе мyжа долгодeнствіе. |
|
24
|
24
|
| люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум, | Люби2 дyшу твою2 и3 ўтэшaй сeрдце твоE, и3 печaль t себє2 tри1ни далeче: |
|
25
|
25
|
| бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає. | мнHги бо печaль ўби2, и3 нёсть п0льзы въ нeй. |
|
26
|
26
|
| Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість. | Рвeніе и3 ћрость ўмалsютъ дни6, и3 печaль прeжде врeмене стaрость нав0дитъ. |
|
27
|
27
|
| Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою. | Свётло сeрдце и3 блaго њ брaшнэ и3 њ ћди своeй попечeтсz. |
