1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 31
|
Κεφάλαιο 31
|
|
1
|
1
|
|
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
|
ΠΕΡΙ ΤΕΚΝΩΝ.— ῾Ο ἀγαπῶν τὸν υἱὸν αὐτοῦ ἐνδελεχήσει μάστιγας αὐτῷ, ἵνα εὐφρανθῇ ἐπ᾿ ἐσχάτῳ αὐτοῦ.
|
|
2
|
2
|
|
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
|
ὁ παιδεύων τὸν υἱὸν αὐτοῦ ὀνήσεται ἐπ᾿ αὐτῷ καὶ ἀνὰ μέσον γνωρίμων ἐπ᾿ αὐτῷ καυχήσεται·
|
|
3
|
3
|
|
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.
|
ὁ διδάσκων τὸν υἱὸν αὐτοῦ παραζηλώσει τὸν ἐχθρὸν καὶ ἔναντι φίλων ἐπ᾿ αὐτῷ ἀγαλλιάσεται.
|
|
4
|
4
|
|
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.
|
ἐτελεύτησεν αὐτοῦ ὁ πατήρ, καὶ ὡς οὐκ ἀπέθανεν· ὅμοιον γὰρ αὐτῷ κατέλιπε μετ᾿ αὐτόν.
|
|
5
|
5
|
|
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
|
ἐν τῇ ζωῇ αὐτοῦ εἶδε καὶ εὐφράνθη καὶ ἐν τῇ τελευτῇ αὐτοῦ οὐκ ἐλυπήθη.
|
|
6
|
6
|
|
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
|
ἐναντίον ἐχθρῶν κατέλιπεν ἔκδικον καὶ τοῖς φίλοις ἀνταποδιδόντα χάριν.
|
|
7
|
7
|
|
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
|
περιψύχων υἱὸν καταδεσμεύσει τραύματα αὐτοῦ, καὶ ἐπὶ πάσῃ βοῇ ταραχθήσεται σπλάγχνα αὐτοῦ.
|
|
8
|
8
|
|
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
|
ἵππος ἀδάμαστος ἀποβαίνει σκληρός, καὶ υἱὸς ἀνειμένος ἐκβαίνει προαλής.
|
|
9
|
9
|
|
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
|
τιθήνησον τέκνον, καὶ ἐκθαμβήσει σε· σύμπαιξον αὐτῷ, καὶ λυπήσει σε.
|
|
10
|
10
|
|
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
|
μὴ συγγελάσῃς αὐτῷ, ἵνα μὴ συνοδυνηθῇς, καὶ ἐπ᾿ ἐσχάτῳ γομφιάσεις τοὺς ὀδόντας σου.
|
|
11
|
11
|
|
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?
|
μὴ δῷς αὐτῷ ἐξουσία ἐν νεότητι· θλάσον τὰς πλευρὰς αὐτοῦ, ὡς ἔστι νήπιος, μήποτε σκληρυνθεὶς ἀπειθήσῃ σοι. [καὶ μὴ παρίδῃς τὰς ἀγνοίας αὐτοῦ.
|
|
12
|
12
|
|
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
|
κάμψον τὸν τράχηλον αὐτοῦ ἐν νεότητι].
|
|
13
|
13
|
|
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
|
παίδευσον τὸν υἱόν σου καὶ ἔργασαι ἐν αὐτῷ, ἵνα μὴ ἐν τῇ ἀσχημοσύνῃ αὐτοῦ προσκόψῃς. ΠΕΡΙ ΥΓΙΕΙΑΣ.—
|
|
14
|
14
|
|
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.
|
Κρείσσων πτωχὸς ὑγιὴς καὶ ἰσχύων τῇ ἕξει ἢ πλούσιος μεμαστιγωμένος εἰς σῶμα αὐτοῦ.
|
|
15
|
15
|
|
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
|
ὑγίεια καὶ εὐεξία βέλτιον παντὸς χρυσίου, καὶ σῶμα εὔρωστον ἢ ὄλβος ἀμέτρητος.
|
|
16
|
16
|
|
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
|
οὐκ ἔστι πλοῦτος βελτίων ὑγιείας σώματος, καὶ οὐκ ἔστιν εὐφροσύνη ὑπὲρ χαρὰν καρδίας.
|
|
17
|
17
|
|
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
|
κρείσσων θάνατος ὑπὲρ ζωὴν πικρὰν καὶ ἀνάπαυσις αἰῶνος ἢ ἀρρώστημα ἔμμονον.
|
|
18
|
18
|
|
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
|
ἀγαθὰ ἐκκεχυμένα ἐπὶ στόματι κεκλεισμένῳ, θέματα βρωμάτων παρακείμενα ἐπὶ τάφῳ.
|
|
19
|
19
|
|
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
|
τί συμφέρει κάρπωσις εἰδώλῳ; οὔτε γὰρ ἔδεται οὔτε μὴ ὀσφρανθῇ· οὕτως ὁ ἐκδιωκόμενος ὑπὸ Κυρίου,
|
|
20
|
20
|
|
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
|
βλέπων ἐν ὀφθαλμοῖς καὶ στενάζων ὥσπερ εὐνοῦχος περιλαμβάνων παρθένον καὶ στενάζων.
|
|
21
|
21
|
|
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
|
μὴ δῷς εἰς λύπην τὴν ψυχήν σου καὶ μὴ θλίψῃς σεαυτὸν ἐν βουλῇ σου.
|
|
22
|
22
|
|
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
|
εὐφροσύνη καρδίας ζωὴ ἀνθρώπου, καὶ ἀγαλλίαμα ἀνδρὸς μακροημέρευσις.
|
|
23
|
23
|
|
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
|
ἀγάπα τὴν ψυχήν σου καὶ παρακάλει τὴν καρδίαν σου καὶ λύπην μακρὰν ἀπόστησον ἀπὸ σοῦ· πολλοὺς γὰρ ἀπώλεσεν ἡ λύπη, καὶ οὐκ ἔστιν ὠφέλεια ἐν αὐτῇ.
|
|
24
|
24
|
|
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
|
ζῆλος καὶ θυμὸς ἐλαττοῦσιν ἡμέρας, καὶ πρὸ καιροῦ γῆρας ἄγει μέριμνα.
|
|
25
|
25
|
|
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
|
λαμπρὰ καρδία καὶ ἀγαθὴ ἐπὶ ἐδέσμασι τῶν βρωμάτων αὐτῆς ἐπιμελήσεται.
|
|
26
|
|
|
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
|
|
|
27
|
|
|
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
|
|
|
28
|
|
|
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
|
|
|
29
|
|
|
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
|
|
|
30
|
|
|
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
|
|
|
31
|
|
|
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
|
|
|
32
|
|
|
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
|
|
|
33
|
|
|
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
|
|
|
34
|
|
|
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
|
|
|
35
|
|
|
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
|
|
|
36
|
|
|
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
|
|
|
37
|
|
|
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.
|
