Глава 49
|
|
1
|
|
Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника: | |
2
|
|
в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином. | |
3
|
|
Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня; | |
4
|
|
він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя. | |
5
|
|
Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили, | |
6
|
|
бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися, | |
7
|
|
бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові. | |
8
|
|
Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія, | |
9
|
|
якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати. | |
10
|
|
Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці; | |
11
|
|
він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої. | |
12
|
|
І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією. | |
13
|
|
Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці; | |
14
|
|
також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу. | |
15
|
|
Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші. | |
16
|
|
Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі, | |
17
|
|
і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані. | |
18
|
|
Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам. |