1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 21
|
Глава́ к҃а
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа, коли цар Седекія послав до нього Пасхора, сина Молхіїного, і Софонію, сина Маасеї священика, сказати йому: | Сло́во, є҆́же бы́сть ѿ гдⷭ҇а ко і҆еремі́и, є҆гда̀ посла̀ къ немꙋ̀ ца́рь седекі́а пасхѡ́ра сы́на мелхі́ина и҆ софо́нїю сы́на васаі́ева, свѧще́нника, глаго́лѧ: |
|
2
|
2
|
| «запитай про нас Господа, бо Навуходоносор, цар Вавилонський, воює проти нас; можливо, Господь сотворить з нами що-небудь таке, як усі чудеса Його, щоб той відступив від нас». | вопросѝ ѡ҆ на́съ гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй воста̀ на на́съ: сотвори́тъ ли гдⷭ҇ь съ на́ми по всѣ̑мъ чꙋдесє́мъ свои̑мъ, и҆ ѿи́детъ ѿ на́съ; |
|
3
|
3
|
| І сказав їм Єремія: так скажіть Седекії: | И҆ речѐ і҆еремі́а къ ни̑мъ: та́кѡ рцы́те седекі́и: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: |
|
4
|
4
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: ось, Я поверну назад військове знаряддя, яке у руках ваших, яким ви воюєте з царем Вавилонським і з халдеями, які беруть вас в облогу поза стіною, і зберу їх посеред міста цього; | сѐ, а҆́зъ ѡ҆браща́ю ѻ҆рꙋ̑жїѧ бра̑ннаѧ, ꙗ҆̀же сꙋ́ть въ рꙋка́хъ ва́шихъ, и҆́миже вы̀ ѡ҆полча́етесѧ на царѧ̀ вавѷлѡ́нска и҆ халде́йска, и҆̀же ѡ҆бстоѧ́тъ ва́съ ѡ҆́крестъ внѣ̀ стѣ́нъ: и҆ соберꙋ̀ та̀ посредѣ̀ гра́да сегѡ̀, |
|
5
|
5
|
| і Сам буду воювати проти вас рукою простягнутою і правицею кріпкою, у гніві й у люті й у великому обуренні; | и҆ поборю̀ а҆́зъ по ва́съ рꙋко́ю просте́ртою и҆ мы́шцею крѣ́пкою съ ꙗ҆́ростїю и҆ гнѣ́вомъ вели́кимъ, |
|
6
|
6
|
| і вражу тих, що живуть у цьому місті, — і людей і худобу; від великої моровиці помруть вони. | и҆ побїю̀ всѣ́хъ ѡ҆бита́ющихъ во гра́дѣ се́мъ, человѣ́ки и҆ скоты̀, гꙋби́телствомъ вели́кимъ, и҆ и҆́змрꙋтъ. |
|
7
|
7
|
| А після того, — говорить Господь, — Седекію, царя Юдейського, слуг його і народ, і тих, що залишилися у місті цьому після моровиці, меча і голоду, віддам до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук ворогів їхніх і до рук тих, що шукають душі їхні; і він уразить їх вістрям меча і не пощадить їх, і не пожаліє і не помилує. | И҆ по си́хъ, та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь, да́мъ седекі́ю царѧ̀ і҆ꙋ́дина и҆ рабы̑ є҆гѡ̀, и҆ лю́ди є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ста́вльшыѧсѧ во гра́дѣ се́мъ ѿ гꙋби́телства и҆ гла́да и҆ меча̀, въ рꙋкꙋ̀ навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска и҆ въ рꙋкꙋ̀ врагѡ́въ и҆́хъ и҆ въ рꙋкꙋ̀ и҆́щꙋщихъ дꙋ́шъ и҆́хъ, и҆ побїе́тъ и҆̀хъ ѻ҆́стрїемъ меча̀: и҆ не пощажꙋ̀ и҆́хъ, нижѐ млⷭ҇тивъ бꙋ́дꙋ и҆̀мъ. |
|
8
|
8
|
| І народу цьому скажи: так говорить Господь: ось, Я пропоную вам путь життя і путь смерти: | И҆ къ лю́демъ си̑мъ рече́ши: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ даю̀ пред̾ ва́ми пꙋ́ть живота̀ и҆ пꙋ́ть сме́рти: |
|
9
|
9
|
| хто залишиться у цьому місті, той помре від меча і голоду і моровиці; а хто вийде і віддасться халдеям, які обложили вас, той буде живий, і душа його буде йому замість здобичі; | и҆́же ѡ҆бита́етъ во гра́дѣ се́мъ, оу҆́мретъ мече́мъ и҆ гла́домъ и҆ гꙋби́телствомъ, а҆ и҆сходѧ́й, и҆́же прибѣжи́тъ ко халде́ѡмъ ѡ҆бстоѧ́щымъ ва́съ, жи́въ бꙋ́детъ, и҆ бꙋ́детъ дꙋша̀ є҆гѡ̀ въ плѣ́нъ, и҆ жи́въ бꙋ́детъ. |
|
10
|
10
|
| бо Я повернув лице Моє проти міста цього, — говорить Господь, — на зло, а не на добро; воно буде віддане у руки царя Вавилонського, і той спалить його вогнем. | Оу҆тверди́хъ бо лицѐ моѐ на гра́дъ се́й во ѕла̑ѧ, а҆ не во блага̑ѧ, речѐ гдⷭ҇ь: въ рꙋ́ки царѧ̀ вавѷлѡ́нска преда́стсѧ, и҆ сожже́тъ є҆го̀ ѻ҆гне́мъ. |
|
11
|
11
|
| І дому царя Юдейського скажи: слухайте слово Господнє: | До́ме царѧ̀ і҆ꙋ́дина, слы́шите сло́во гдⷭ҇не: |
|
12
|
12
|
| доме Давидів! так говорить Господь: з раннього ранку чиніть суд і рятуйте того, кого скривдять, від руки кривдника, щоб лють Моя не вийшла, як вогонь, і не розгорілася через злі діла ваші до того, що ніхто не погасить. | до́ме даві́довъ, сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сꙋди́те заꙋ́тра сꙋ́дъ и҆ и҆спра́вите, и҆ и҆зба́вите си́лою оу҆гнете́наго ѿ рꙋкѝ ѡ҆би́дѧщагѡ и҆̀, да не зажже́тсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь ꙗ҆́рость моѧ̀ и҆ возгори́тсѧ, и҆ не бꙋ́детъ оу҆гаша́ющагѡ, ра́ди лꙋка́выхъ оу҆мышле́нїй ва́шихъ. |
|
13
|
13
|
| Ось, Я — проти тебе, жителько долини, скеле рівнини, — говорить Господь, — проти вас, які говорите: «хто виступить проти нас і хто ввійде у житла наші?» | Сѐ, а҆́зъ къ тебѣ̀ ѡ҆бита́ющемꙋ во крѣ́пцѣ и҆ по́льнѣ оу҆до́лїи, речѐ гдⷭ҇ь, и҆̀же глаго́лете: кто̀ побїе́тъ на́съ; и҆лѝ кто̀ вни́детъ въ до́мы на́шѧ; |
|
14
|
14
|
| Але Я відвідаю вас за плодами діл ваших, — говорить Господь, — і запалю вогонь у лісі вашому, і пожере усе навколо нього. | И҆ посѣщꙋ̀ на ва́съ по лꙋка̑вымъ начина́нїємъ ва́шымъ, речѐ гдⷭ҇ь, и҆ возжгꙋ̀ ѻ҆́гнь въ лѣ́сѣ є҆гѡ̀, и҆ поѧ́стъ всѧ̑, ꙗ҆̀же ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀. |
