1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 37
|
Глава́ л҃з
|
|
1
|
1
|
| Замість Ієхонії, сина Іоакима, царював Седекія, син Іосії, якого Навуходоносор, цар Вавилонський, поставив царем у землі Юдейській. | И҆ ца́рствова седекі́а сы́нъ і҆ѡсі́инъ вмѣ́стѡ і҆ехоні́и сы́на і҆ѡакі́мова, є҆го́же поста́ви навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй ца́рствовати во і҆ꙋде́и. |
|
2
|
2
|
| Ні він, ні слуги його, ні народ країни не слухали слів Господа, які говорив Він через Єремію пророка. | И҆ не послꙋ́ша то́й и҆ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ и҆ лю́дїе землѝ слове́съ гдⷭ҇нихъ, ꙗ҆̀же гл҃а рꙋко́ю і҆еремі́иною. |
|
3
|
3
|
| Цар Седекія послав Ієгухала, сина Селемії, і Софонію, сина Маасеї, священика, до Єремії пророка сказати: помолися за нас Господу Богу нашому. | И҆ посла̀ ца́рь седекі́а і҆ѡаха́ла сы́на селемі́ина и҆ софо́нїю сы́на массе́а жерца̀ ко і҆еремі́и прⷪ҇ро́кꙋ, глаго́лѧ: моли́сѧ за ны̀ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ. |
|
4
|
4
|
| Єремія тоді ще вільно входив і виходив серед народу, тому що не ув’язнили його у дім в’язничний. | І҆еремі́а же свобо́денъ прихожда́ше и҆ прохожда́ше средѣ̀ гра́да, не введо́ша бо є҆го̀ во хра́минꙋ темни́чнꙋю. |
|
5
|
5
|
| Тим часом військо фараонове виступило з Єгипту, і халдеї, які облягали Єрусалим, почувши звістку про те, відступили від Єрусалима. | И҆ си́ла фараѡ́нѧ и҆зы́де и҆з̾ є҆гѵ́пта, слы́шавше халде́є ѡ҆бле́гшїи і҆ерⷭ҇ли́мъ слꙋ́хъ и҆́хъ, ѿстꙋпи́ша ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма. |
|
6
|
6
|
| І було слово Господнє до Єремії пророка: | И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко і҆еремі́и гл҃ѧ: |
|
7
|
7
|
| так говорить Господь, Бог Ізраїлів: так скажіть цареві Юдейському, який послав вас до Мене запитати Мене: ось, військо фараонове, яке йшло до вас на допомогу, повернеться у землю свою, у Єгипет; | та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: та́кѡ рече́ши царю̀ і҆ꙋ́динꙋ, посла́вшемꙋ къ тебѣ̀ вопроси́ти мѧ̀: сѐ, си́ла фараѡ́нѧ, и҆зше́дшаѧ ва́мъ на по́мощь, возврати́тсѧ па́ки до землѝ є҆гѵ́петскїѧ, |
|
8
|
8
|
| а халдеї знову прийдуть і будуть воювати проти міста цього, і візьмуть його і спалять його вогнем. | и҆ возвратѧ́тсѧ халде́є и҆ повою́ютъ гра́дъ се́й, и҆ во́змꙋтъ є҆го̀ и҆ пожгꙋ́тъ є҆го̀ ѻ҆гне́мъ. |
|
9
|
9
|
| Так говорить Господь: не обманюйте себе, говорячи: «неодмінно відійдуть від нас халдеї», бо вони не відійдуть; | Ꙗ҆́кѡ та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: не прельща́йте дꙋ́шъ свои́хъ, глаго́люще: ѿходѧ́ще ѿи́дꙋтъ ѿ на́съ халде́є: ꙗ҆́кѡ не ѿи́дꙋтъ. |
|
10
|
10
|
| якби ви навіть розбили усе військо халдеїв, які воюють проти вас, і залишилися б у них тільки поранені, то і ті встали б, кожен з намету свого, і спалили б місто це вогнем. | И҆ а҆́ще побїе́те всю̀ си́лꙋ халде́євъ вою́ющихъ на вы̀, и҆ ѡ҆ста́нꙋтъ нѣ́цыи ꙗ҆́звени, кі́йждо на мѣ́стѣ свое́мъ, сі́и воста́нꙋтъ и҆ пожгꙋ́тъ гра́дъ се́й ѻ҆гне́мъ. |
|
11
|
11
|
| У той час, як військо халдейське відступило від Єрусалима, з причини війська фараонового, | И҆ бы́сть є҆гда̀ взы́де си́ла халде́йска ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма, ѿ лица̀ си́лы фарлѡ́ни, |
|
12
|
12
|
| Єремія пішов з Єрусалима, щоб іти у землю Веніамінову, ховаючись там серед народу. | и҆зы́де і҆еремі́а и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆тѝ въ зе́млю венїамі́ню, є҆́же кꙋпи́ти ѿтꙋ́дꙋ посредѣ̀ люді́й. |
|
13
|
13
|
| Але коли він був біля воріт Веніамінових, начальник сторожі, який був там, на ім’я Іреія, син Селемії, сина Ананієвого, затримав Єремію пророка, сказавши: ти хочеш перебігти до халдеїв? | Внегда́ же бы́ти є҆мꙋ̀ во вратѣ́хъ венїамі́нихъ, и҆ (бы́сть) та́мѡ человѣ́къ, оу҆ негѡ́же ѡ҆бита̀ сарꙋі́а сы́нъ селемі́инъ, сы́на а҆на́нїина, и҆ взѧ̀ і҆еремі́ю, глаго́лѧ: ко халде́ємъ ты̀ бѣжи́ши. |
|
14
|
14
|
| Єремія сказав: це неправда; я не хочу перебігти до халдеїв. Але він не послухав його, і взяв Іреія Єремію і привів його до князів. | И҆ речѐ і҆еремі́а: лжа̀, не ко халде́ємъ а҆́зъ бѣгꙋ̀. И҆ не послꙋ́ша є҆гѡ̀. И҆ взѧ̀ сарꙋі́а і҆еремі́ю и҆ приведѐ є҆го̀ ко кнѧзє́мъ. |
|
15
|
15
|
| Князі озлобилися на Єремію і били його, і замкнули його у в’язницю, у дім Іонафана писаря, тому що зробили його в’язницею. | И҆ разгнѣ́вашасѧ кнѧ̑зи на і҆еремі́ю и҆ би́ша є҆го̀, и҆ посла́ша є҆го̀ въ до́мъ і҆ѡнаѳа́на книго́чїѧ, ꙗ҆́кѡ то́й сотвори́ша хра́миною темни́чною. |
|
16
|
16
|
| Коли Єремія увійшов у в’язницю і підвал, і пробув там Єремія багато днів, — | И҆ прїи́де і҆еремі́а въ до́мъ рва̀ и҆ въ хере́тъ [оу҆зи́лище], и҆ сѣ́де тꙋ̀ дни̑ мнѡ́ги. |
|
17
|
17
|
| цар Седекія послав і взяв його. І запитував його цар у домі своєму таємно і сказав: чи немає слова від Господа? Єремія сказав: є; і сказав: ти будеш відданий до рук царя Вавилонського. | И҆ посла̀ седекі́а ца́рь и҆ призва̀ є҆го̀, и҆ вопроша́ше є҆го̀ ца́рь ѡ҆́тай, а҆́ще є҆́сть сло́во ѿ гдⷭ҇а; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ і҆еремі́а: є҆́сть. И҆ речѐ: въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска пре́данъ бꙋ́деши. |
|
18
|
18
|
| І сказав Єремія царю Седекії: чим я згрішив перед тобою і перед слугами твоїми, і перед народом цим, що ви посадили мене у в’язницю? | И҆ речѐ і҆еремі́а царю̀: чи́мъ преѡби́дѣхъ тѧ̀ и҆ ѻ҆́троки твоѧ̑ и҆ лю́ди сїѧ̑, ꙗ҆́кѡ ты̀ вдае́ши мѧ̀ въ до́мъ темни́чный; |
|
19
|
19
|
| і де ваші пророки, які пророкували вам, говорячи: «цар Вавилонський не піде проти вас і проти землі цієї»? | и҆ гдѣ̀ сꙋ́ть проро́цы ва́ши прорица́вшїи ва́мъ, глаго́люще, ꙗ҆́кѡ не прїи́детъ ца́рь вавѷлѡ́нскїй на ва́съ и҆ на зе́млю сїю̀; |
|
20
|
20
|
| І нині послухай, господарю мій царю, нехай упаде прохання моє перед лицем твоїм; не повертай мене у дім Іонафана писаря, щоб мені не померти там. | нн҃ѣ же послꙋ́шай, молю́тисѧ, го́споди мо́й, царю̀, да паде́тъ моле́нїе моѐ пред̾ лице́мъ твои́мъ: и҆ не посыла́й мѧ̀ па́ки въ до́мъ і҆ѡнаѳа́на книго́чїѧ, даю̀ оу҆мрꙋ̀ та́мѡ. |
|
21
|
21
|
| І дав повеління цар Седекія, щоб ув’язнили Єремію у дворі сторо́жі і давали йому по шматку хліба на день з вулиці хлібопекарів, доки не закінчився весь хліб у місті; і так залишався Єремія у дворі сторо́жі. | И҆ повелѣ̀ ца́рь, и҆ вверго́ша є҆го̀ во хра́минꙋ темни́чнꙋю, и҆ даѧ́хꙋ є҆мꙋ̀ хлѣ́бъ є҆ди́нъ на де́нь и҆звнѣ̀, и҆дѣ́же пекꙋ́тъ, до́ндеже сконча́шасѧ хлѣ́бы и҆з̾ гра́да. И҆ сѣдѧ́ше і҆еремі́а во дворѣ̀ темни́чнѣмъ. |
