1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 52
|
Глава́ н҃в
|
|
1
|
1
|
| Седекія був двадцяти одного року, коли почав царювати, і царював у Єрусалимі одинадцять років; ім’я матері його — Хамуталь, дочка Єремії з Ливни. | Сꙋ́щꙋ два́десѧти и҆ є҆ди́номꙋ лѣтꙋ̀ седекі́и, внегда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ є҆динона́десѧть лѣ́тъ: и҆ и҆́мѧ ма́тери є҆гѡ̀ а҆мїта́ль, дщѝ і҆еремі́ина, ѡ҆ ловны̀. |
|
2
|
2
|
| І він робив лихе в очах Господа, усе те, що робив Іоаким; | И҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима по всемꙋ̀, є҆ли́кѡ творѧ́ше і҆ѡакі́мъ: |
|
3
|
3
|
| тому гнів Господа був над Єрусалимом та Іудою до того, що Він відкинув їх від лиця Свого; і Седекія відійшов від царя Вавилонського. | ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́рость гдⷭ҇нѧ бы́сть на і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ на і҆ꙋ́дꙋ, до́ндеже ѿве́рже и҆̀хъ ѿ лица̀ своегѡ̀: и҆ ѿстꙋпѝ седекі́а ѿ царѧ̀ вавѷлѡ́нска. |
|
4
|
4
|
| І було, у дев’ятий рік його царювання, у десятий місяць, у десятий день місяця, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, сам і все військо його, до Єрусалима, і обложили його, і збудували навколо нього насип. | И҆ бы́сть въ девѧ́тое лѣ́то ца́рства є҆гѡ̀, въ десѧ́тый мцⷭ҇ъ, въ десѧ́тый де́нь мцⷭ҇а, прїи́де навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй и҆ всѧ̀ си́ла є҆гѡ̀ на і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ ѡ҆блего́ша є҆го̀ и҆ сотвори́ша ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ ѻ҆стро́гъ ѿ четвероꙋго́лныхъ ка́менїй. |
|
5
|
5
|
| І знаходилося місто в облозі до одинадцятого року царя Седекії. | И҆ бы́сть во ѡ҆блеже́нїи гра́дъ да́же до первагѡна́десѧте лѣ́та ца́рства седекі́ина. |
|
6
|
6
|
| У четвертому місяці, у дев’ятий день місяця, голод у місті посилився, і не було хліба у народу землі. | Мцⷭ҇а же четве́ртагѡ въ девѧ́тый де́нь, оу҆тверди́сѧ гла́дъ во гра́дѣ, и҆ не бѧ́ше хлѣ́ба лю́демъ землѝ. |
|
7
|
7
|
| Зроблений був пролам у місто, і побігли усі військові, і вийшли з міста вночі воротами, що знаходяться між двома стінами, біля царського саду, і пішли дорогою степу; халдеї ж були навколо міста. | И҆ просѣко́ша гра́дъ, и҆ всѝ мꙋ́жїе во́инстїи и҆зыдо́ша но́щїю пꙋте́мъ вра́тъ, и҆́же є҆́сть междꙋ̀ двѣма̀ стѣна́ма, и҆́же бѧ́ше прѧ́мѡ вертогра́дꙋ царе́вꙋ, халде́є же добыва́хꙋ гра́дъ ѡ҆́крестъ лежа́ще, и҆ ѿидо́ша пꙋте́мъ въ пꙋсты́ню. |
|
8
|
8
|
| Військо халдейське погналося за царем, і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських, і все військо його розбіглося від нього. | И҆ погна̀ си́ла халде́йска в̾слѣ́дъ царѧ̀ и҆ пости́же є҆го̀ ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ і҆ерїхѡ́на, и҆ всѝ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ разсы́пашасѧ ѿ негѡ̀. |
|
9
|
9
|
| І взяли царя, і привели його до царя Вавилонського, у Ривлу, у землю Емаф, де він промовив над ним суд. | И҆ ꙗ҆́ша царѧ̀ и҆ приведо́ша и҆̀ ко царю̀ вавѷлѡ́нскомꙋ въ девла́ѳъ, и҆́же є҆́сть въ землѝ є҆ма́ѳъ, и҆ глаго́ла є҆мꙋ̀ съ сꙋдо́мъ. |
|
10
|
10
|
| І заколов цар Вавилонський синів Седекії перед очима його, і всіх князів юдейських заколов у Ривлі. | И҆ и҆зсѣчѐ ца́рь вавѷлѡ́нскїй сы́ны седекі̑ины пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀, и҆ всѧ̑ кнѧ̑зи і҆ꙋ̑дины и҆зсѣчѐ въ девла́ѳѣ. |
|
11
|
11
|
| А Седекії виколов очі і повелів закувати його мідними ланцюгами; і відвів його цар Вавилонський у Вавилон і посадив його у дім сторо́жі до дня смерти його. | Ѻ҆́чи же седекі́и и҆з̾ѧ́тъ, и҆ свѧза̀ є҆го̀ ѡ҆ко́вами, и҆ приведѐ є҆го̀ ца́рь вавѷлѡ́нскїй въ вавѷлѡ́нъ и҆ вдадѐ є҆го̀ въ до́мъ жерно́вный до днѐ, въ ѻ҆́ньже оу҆́мре. |
|
12
|
12
|
| У п’ятий місяць, у десятий день місяця, — це був дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, царя Вавилонського, — прийшов Навузардан, начальник охоронців, який стояв перед царем Вавилонським, у Єрусалим | Въ десѧ́тый же де́нь пѧ́тагѡ мцⷭ҇а (*лѣ́то сїѐ девѧтоена́десѧть навꙋходоно́сорꙋ царю̀ вавѷлѡ́нскꙋ) прїи́де навꙋзарда́нъ а҆рхїмагі́ръ, стоѧ́щь пред̾ лице́мъ царѧ̀ вавѷлѡ́нска, во і҆ерⷭ҇ли́мъ, |
|
13
|
13
|
| і спалив дім Господній, і дім царя, і всі доми в Єрусалимі, і всі доми великі спалив вогнем. | и҆ сожжѐ хра́мъ гдⷭ҇ень и҆ до́мъ царе́въ, и҆ всѧ̑ до́мы гра̑дскїѧ и҆ всѧ́къ до́мъ вели́къ сожжѐ ѻ҆гне́мъ, |
|
14
|
14
|
| І все військо халдейське, яке було з начальником охоронців, зруйнувало усі стіни навколо Єрусалима. | и҆ всѧ́кꙋ стѣ́нꙋ і҆ерⷭ҇ли́млю ѡ҆́крестъ разорѝ си́ла халде́йска, ꙗ҆́же бѧ́ше сїѧ̑ а҆рхїмагі́ромъ. |
|
15
|
15
|
| Бідних з народу та інший народ, який залишався у місті, і перебіжчиків, які перейшли до царя Вавилонського, і взагалі залишок простого народу Навузардан, начальник охоронців, виселив. | И҆ ѿ оу҆бо́гихъ люді́й, и҆ ѡ҆ста́нокъ люді́й, и҆ ѡ҆ста́вшихсѧ во гра́дѣ и҆ и҆збѣ́гшихъ, и҆̀же оу҆бѣжа́ша ко царю̀ вавѷлѡ́нскꙋ, и҆ про́чїй наро́дъ преселѝ навꙋзарда́нъ воево́да: |
|
16
|
16
|
| Тільки трохи з бідного народу землі Навузардан, начальник охоронців, залишив для виноградників і землеробства. | про́чїихъ же ѡ҆ста́ви люді́й оу҆бо́гихъ въ дѣ́латєли вїногра́да и҆ земледѣ́лцєвъ. |
|
17
|
17
|
| І стовпи мідні, які були у домі Господньому, і підстави, і мідне море, що в домі Господньому, зламали халдеї й віднесли усю мідь їх у Вавилон. | Столпы́ же мѣ̑дѧныѧ, и҆̀же во хра́мѣ гдⷭ҇ни, и҆ подста̑вы, и҆ мо́ре мѣ́дѧное, є҆́же во хра́мѣ гдⷭ҇ни, сокрꙋши́ша халде́є, и҆ взѧ́ша мѣ́дь и҆́хъ, и҆ ѿнесо́ша въ вавѷлѡ́нъ: |
|
18
|
18
|
| І тази, і лопатки, і ножі, і чаші, і ложки, і всі мідні сосуди, які вживалися при богослужінні, взяли; | и҆ вѣне́цъ и҆ ча́шы, и҆ ви̑лицы и҆ всѧ̑ сосꙋ́ды мѣ̑дѧныѧ, въ ни́хже слꙋжа́хꙋ, |
|
19
|
19
|
| і блюда, і щипці, і чаші, і казани, і лампади, і фіміамники, і кру́жки, що було золоте — золоте, і що було срібне — срібне, узяв начальник охоронців; | и҆ ѳѷмїа́мники и҆ ча́шы, и҆ оу҆мыва̑лницы и҆ свѣ́щники, и҆ кади̑лницы и҆ ча̑шицы, ꙗ҆̀же бѧ́хꙋ злата̑ѧ и҆ ꙗ҆̀же бѧ́хꙋ срє́брѧнаѧ, взѧ̀ а҆рхїмагі́ръ. |
|
20
|
20
|
| також два стовпи, одне море і дванадцять мідних волів, що служили підставами, які цар Соломон зробив у домі Господньому, — міді в усіх цих речах неможливо було зважити. | И҆ стѡлпа̀ два̀ и҆ мо́ре є҆ди́но, и҆ телцє́въ двана́десѧть мѣ́дѧныхъ под̾ мо́ремъ, ꙗ҆̀же сотворѝ ца́рь соломѡ́нъ во хра́мѣ гдⷭ҇ни, не бѣ̀ вѣ́са мѣ́ди сосꙋ̑дъ тѣ́хъ. |
|
21
|
21
|
| Стовпи ці були кожен стовп у вісімнадцять ліктів висоти, і шнурок у дванадцять ліктів обіймав його, а товщина стінок його, всередині порожнього, у чотири пальці. | Сто́лпъ же кі́йждо ѻ҆смина́десѧти лакте́й бѣ̀ въ высотꙋ̀, ве́рвь же двана́десѧти лакте́й ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ ѡ҆бдержа́ше, и҆ толстота̀ є҆гѡ̀ четы́рехъ пє́рстъ ѡ҆́крестъ, |
|
22
|
22
|
| І вінець на ньому мідний, а висота вінця п’ять ліктів; і сітка і гранатові яблука навколо були усі мідні; те саме і на іншому стовпі з гранатовими яблуками. | и҆ глава̀ на ни́хъ мѣ́дѧна, пѧ́ть лакѡ́тъ высота̀ главы̀ є҆ди́ныѧ, и҆ мре́жа, и҆ ши́пки на вѣнцѣ̀ ѡ҆́крестъ, всѐ бѧ́ше мѣ́дѧно: та́кожде бы́сть и҆ вторы́й сто́лпъ. |
|
23
|
23
|
| Гранатових яблук було по усіх боках дев’яносто шість; усіх яблук навколо сітки сто. | И҆ бѧ́ше ши́пкѡвъ де́вѧтьдесѧтъ и҆ ше́сть є҆ди́на страна̀, и҆ бѧ́ше всѣ́хъ ши́пкѡвъ над̾ мре́жею ѡ҆́крестъ сто̀. |
|
24
|
24
|
| Начальник охоронців узяв також Сераію первосвященика і Цефанію, другого священика, і трьох сторожів порогу. | И҆ взѧ̀ а҆рхїмагі́ръ саре́а жерца̀ старѣ́йшаго и҆ жерца̀ софо́нїю втора́го и҆ трїе́хъ стрегꙋ́щихъ пꙋ́ть. |
|
25
|
25
|
| І з міста узяв одного євнуха, який був начальником над військовими людьми, і сім чоловік, які стояли перед лицем царя, які знаходилися у місті, і головного писаря у війську, який записував у військо народ землі, і шістдесят чоловік з народу країни, знайдених у місті. | И҆ ѿ гра́да взѧ̀ ка́женика є҆ди́наго, и҆́же бѣ̀ приста́вникъ люді́й во́инскихъ, и҆ се́дмь мꙋже́й наро́читыхъ, и҆̀же пред̾ лице́мъ царе́вымъ ѡ҆брѣто́шасѧ во гра́дѣ, и҆ книго́чїѧ си́лъ оу҆ча́щаго люді́й землѝ, и҆ шестьдесѧ́тъ мꙋже́й ѿ люді́й землѝ, и҆̀же ѡ҆брѣто́шасѧ средѣ̀ гра́да: |
|
26
|
26
|
| І взяв їх Навузардан, начальник охоронців, і відвів їх до царя Вавилонського у Ривлу. | и҆ взѧ̀ и҆̀хъ навꙋзарда́нъ а҆рхїмагі́ръ и҆ приведѐ ѧ҆̀ ко царю̀ вавѷлѡ́нскꙋ въ девла́ѳъ. |
|
27
|
27
|
| І уразив їх цар Вавилонський і умертвив їх у Ривлі, у землі Емаф; і виселений був Іуда із землі своєї. | И҆ и҆збѝ ѧ҆̀ ца́рь вавѷлѡ́нскїй въ девла́ѳѣ въ землѝ є҆ма́ѳъ: и҆ преселе́нъ бы́сть і҆ꙋ́да ѿ землѝ своеѧ̀. |
|
28
|
28
|
| Ось народ, який виселив Навуходоносор: у сьомий рік три тисячі двадцять три юдеї; | Сі́и сꙋ́ть лю́дїе, и҆̀хже преселѝ навꙋходоно́соръ въ седмо́е лѣ́то, і҆ꙋде́євъ трѝ ты́сѧщы и҆ два́десѧть и҆ трѝ: |
|
29
|
29
|
| у вісімнадцятий рік Навуходоносора з Єрусалима виселено вісімсот тридцять дві душі; | во ѻ҆смоена́десѧть лѣ́то навꙋходоно́соръ и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма дꙋ́шъ ѻ҆́смь сѡ́тъ три́десѧть и҆ двѣ̀ преселѝ. |
|
30
|
30
|
| у двадцять третій рік Навуходоносора Навузардан, начальник охоронців, виселив юдеїв сімсот сорок п’ять душ: усього чотири тисячі шістсот душ. | Въ два́десѧть тре́тїе лѣ́то навꙋходоно́сора преселѝ навꙋзарда́нъ а҆рхїмагі́ръ і҆ꙋде́євъ дꙋ́шъ се́дмь сѡ́тъ и҆ четы́редесѧть пѧ́ть, всѣ́хъ же дꙋ́шъ четы́ре ты́сѧщы и҆ ше́сть сѡ́тъ. |
|
31
|
31
|
| У тридцять сьомий рік після переселення Іоакима*, царя Юдейського, у дванадцятий місяць, у двадцять п’ятий день місяця, Евильмеродах, цар Вавилонський, у перший рік царювання свого, підніс Іоакима, царя Юдейського, і вивів його із в’язничного дому. | И҆ бы́сть въ три́десѧть седмо́е лѣ́то преселе́нїѧ і҆ѡакі́ма царѧ̀ і҆ꙋ́дина, въ два́десѧть пѧ́тый де́нь мцⷭ҇а вторагѡна́десѧть, вознесѐ є҆вилмерода́хъ ца́рь вавѷлѡ́нскїй въ пе́рвое лѣ́то ца́рства своегѡ̀ главꙋ̀ і҆ѡакі́ма царѧ̀ і҆ꙋ́дина, и҆ и҆зведѐ є҆го̀ и҆з̾ хра́ма, въ не́мже стрежа́шесѧ, и҆ глаго́ла є҆мꙋ̀ блага̑ѧ: |
|
32
|
32
|
| І розмовляв з ним дружньо, і поставив престіл його вище престолу царів, які були у нього у Вавилоні; 33 і перемінив в’язничний одяг його, і він завжди у нього обідав у всі дні життя свого. | и҆ дадѐ престо́лъ є҆гѡ̀ вы́ше царе́й, и҆̀же съ ни́мъ, въ вавѷлѡ́нѣ, |
|
33
|
33
|
| Й утримання його, утримання постійне, видавалося йому від царя з дня у день до дня смерти його, у всі дні життя його. | и҆ и҆змѣнѝ ри̑зы є҆гѡ̀ темни̑чныѧ, и҆ ꙗ҆дѧ́ше хлѣ́бъ всегда̀ пред̾ лице́мъ є҆гѡ̀ во всѧ̑ дни̑ живота̀ своегѡ̀: |
