1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 46
|
Глава́ м҃ѕ
|
|
1
|
1
|
| Слово Господнє, яке було до Єремії пророка про народи язичницькі: | Сло́во, є҆́же бы́сть ко і҆еремі́и прⷪ҇ро́кꙋ ѿ гдⷭ҇а на ꙗ҆зы́ки, |
|
2
|
2
|
| про Єгипет, про військо фараона Нехао, царя Єгипетського, яке було біля ріки Євфрату в Кархемисі, і яке уразив Навуходоносор, цар Вавилонський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського. | ко є҆гѵ́птꙋ проти́вꙋ си́лы фараѡ́на нехаѡ̀ царѧ̀ є҆гѵ́петскагѡ, и҆́же бы́сть над̾ рѣко́ю є҆ѵфра́томъ во кархамі́сѣ, є҆го́же поразѝ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй, въ лѣ́тѣ четве́ртѣмъ і҆ѡакі́ма сы́на і҆ѡсі́ина, царѧ̀ і҆ꙋ́дина. |
|
3
|
3
|
| Готуйте щити і списи, і вступайте у бій; | Возми́те ѻ҆рꙋ́жїе и҆ щиты̀ и҆ и҆ди́те на бра́нь, |
|
4
|
4
|
| сідлайте коней і сідайте, вершники, і станьте у шоломах; гостріть списи, вдягайтеся у броню. | ѡ҆сѣдла́йте ко́ни и҆ всѣда́йте, вса́дницы, и҆ ста́ните во шле́мѣхъ ва́шихъ, оу҆ста́вите ко́пїѧ и҆ ѡ҆блецы́тесѧ въ брѡнѧ̀ ва́шѧ. |
|
5
|
5
|
| Чому ж, бачу Я, вони злякалися і повернули назад? і сильні їх уражені, і біжать не оглядаючись; звідусюди жах, — говорить Господь. | Что̀ оу҆́бѡ ви́дѣхъ и҆̀хъ страшли́выхъ и҆ хребты̀ ѡ҆браща́ющихъ; крѣ́пцыи и҆́хъ и҆зби́ти, побѣго́ша ско́рѡ и҆ не ѡ҆зрѣ́шасѧ вспѧ́ть, ѿвсю́дꙋ стра́хъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь. |
|
6
|
6
|
| Не втече прудконогий, і не спасеться сильний; на півночі, біля ріки Євфрату, вони спіткнуться і впадуть. | Не оу҆тече́тъ ле́гкїй, нижѐ возмо́жетъ и҆зба́витисѧ крѣ́пкїй на полꙋ́нощь: бли́з̾ рѣкѝ є҆ѵфра́та побѣжде́ни сꙋ́ть и҆ падо́ша. |
|
7
|
7
|
| Хто це піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його? | Кто̀ є҆́сть то́й, и҆́же ꙗ҆́кѡ рѣка̀ восхо́дитъ, и҆ ꙗ҆́кѡ рѣ́ки воздви́жꙋтсѧ вѡ́лны є҆гѡ̀; |
|
8
|
8
|
| Єгипет піднімається, як ріка, і, як потоки, хвилюються води його, і говорить: «піднімуся і покрию землю, погублю місто і жителів його». | Во́ды є҆гѵ́пта а҆́ки рѣка̀ взы́дꙋтъ, и҆ а҆́ки рѣка̀ восколе́блютсѧ во́ды є҆гѡ̀. И҆ речѐ: взы́дꙋ и҆ покры́ю зе́млю, и҆ погꙋблю̀ гра́дъ и҆ живꙋ́щыѧ въ не́мъ. |
|
9
|
9
|
| Сідайте на коней, і мчіть, колісниці, і виступайте, сильні ефіопляни і лівіяни, озброєні щитом, і лідяни, які тримають луки і натягують їх; | Возсѧ́дите на ко́ни и҆ оу҆стро́йте колесни̑цы, и҆зыди́те, си́льнїи мꙋ́ринстїи, и҆ лївѵ́ане воѡрꙋже́ннїи щита́ми, и҆ лѵ́дѧне, взы́дите налѧца́юще лꙋ́къ. |
|
10
|
10
|
| бо день цей у Господа Бога Саваофа є день помсти, щоб помститися ворогам Його; і меч буде пожирати, і насититься й уп’ється кров’ю їх; бо це Господу Богу Саваофу буде жертвоприношення у землі північній, біля ріки Євфрату. | Де́нь се́й гдⷭ҇а бг҃а вседержи́телѧ, де́нь ѿмще́нїѧ, да ѿмсти́тъ врагѡ́мъ свои̑мъ, и҆ пожре́тъ ѧ҆̀ ме́чь гдⷭ҇ень и҆ насы́титсѧ и҆ оу҆пїе́тсѧ кро́вїю и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ же́ртва гдⷭ҇ꙋ вседержи́телю въ землѝ полꙋ́нощнѣй, бли́з̾ рѣкѝ є҆ѵфра́та. |
|
11
|
11
|
| Піди у Галаад і візьми бальзаму, діво, дочко Єгипту; даремно ти будеш примножувати лікування, немає для тебе зцілення. | Взы́ди въ галаа́дъ и҆ возмѝ риті́нꙋ, дѣ́во, дщѝ є҆гѵ́петска! всꙋ́е оу҆мно́жила є҆сѝ врачєва́нїѧ твоѧ̑, и҆ цѣльбы̀ нѣ́сть тебѣ̀. |
|
12
|
12
|
| Почули народи про посоромлення твоє, і волання твоє наповнило землю; бо сильний зіштовхнувся із сильним, і обоє разом упали. | Оу҆слы́шаша ꙗ҆зы́цы гла́съ [Є҆вр.: срамотꙋ̀.], и҆ пла́чь тво́й напо́лни зе́млю: ꙗ҆́кѡ си́льный срѣ́тесѧ съ си́льнымъ, и҆ ѻ҆́ба вкꙋ́пѣ и҆знемого́ста и҆ падо́ста. |
|
13
|
13
|
| Слово, яке сказав Господь пророку Єремії про нашестя Навуходоносора, царя Вавилонського, щоб уразити землю Єгипетську: | Сло́во, є҆́же гл҃а гдⷭ҇ь ко і҆еремі́и прⷪ҇ро́кꙋ ѡ҆ се́мъ: ꙗ҆́кѡ и҆мѣ̀ прїитѝ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй и҆ порази́ти зе́млю є҆гѵ́петскꙋ. |
|
14
|
14
|
| сповістіть у Єгипті і дайте знати у Магдолі, і дайте знати у Нофі і Тафнисі; скажіть: «ставай і готуйся, бо меч пожирає околиці твої». | Возвѣсти́те є҆гѵ́птꙋ и҆ разгласи́те во магда́лꙋ, и҆ возопі́йте во мемфі́сѣ и҆ во тафна́сѣ повѣ́дите: сто́й и҆ оу҆гото́висѧ, ꙗ҆́кѡ пожре́тъ ме́чь сїѧ̑, ꙗ҆̀же ѡ҆́крестъ тебє̀ сꙋ́ть. |
|
15
|
15
|
| Чому сильний твій повалений? — Не встояв, тому що Господь погнав його. | Почто̀ оу҆бѣжа̀ ѿ тебє̀ а҆́пїсъ; теле́цъ и҆збра́нный тво́й не пребы́сть, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь разрꙋшѝ є҆го̀. |
|
16
|
16
|
| Він примножив тих, що падають, навіть падали одне на одного і говорили: «вставай і повернемося до народу нашого у рідну нашу землю від згубного меча». | И҆ мно́жество твоѐ и҆знемо́же и҆ падѐ, и҆ кі́йждо ко бли́жнемꙋ своемꙋ̀ глаго́лахꙋ: воста́нимъ и҆ возврати́мсѧ къ лю́демъ на́шымъ и҆ въ зе́млю рожде́нїѧ на́шегѡ ѿ лица̀ меча̀ є҆́ллинскагѡ. |
|
17
|
17
|
| А там кричать: «фараон, цар Єгипту, знітився; він пропустив домовлений час». | Назови́те и҆́мѧ фараѡ́на нехаѡ̀ царѧ̀ є҆гѵ́петска, смѧте́нїе преведѐ вре́мѧ. |
|
18
|
18
|
| Живу Я, говорить Цар, Якого ім’я Господь Саваоф: як Фавор серед гір і як Кармил біля моря, так напевне прийде він. | Живꙋ̀ а҆́зъ, гл҃етъ цр҃ь, гдⷭ҇ь вседержи́тель и҆́мѧ є҆гѡ̀: и҆́бо, ꙗ҆́коже ѳавѡ́ръ на гора́хъ и҆ ꙗ҆́коже карме́ль въ мо́ри, прїи́детъ. |
|
19
|
19
|
| Готуй собі потрібне для переселення, дочко — жителько Єгипту, бо Ноф буде спустошений, зруйнований, залишиться без жителя. | Сосꙋ́ды плѣне́нїѧ сотворѝ себѣ̀, живꙋ́щаѧ дщѝ є҆гѵ́петска, ꙗ҆́кѡ мемфі́съ въ запꙋстѣ́нїе бꙋ́детъ, и҆ нарече́тсѧ, оу҆вы̀! и҆ не бꙋ́дꙋтъ въ не́мъ жи́ти. |
|
20
|
20
|
| Єгипет — прекрасна телиця; але загибель від півночі йде, йде. | Ю҆́ница (и҆збра́нна и҆) оу҆кра́шена є҆гѵ́петъ, разоре́нїе ѿ полꙋ́нощи прїи́де на ню̀, |
|
21
|
21
|
| І найманці його серед нього, як вгодовані тельці, — і самі повернулися назад, побігли всі, не устояли, тому що прийшов на них день загибелі їх, час відвідування їх. | и҆ нає́мницы є҆гѡ̀, живꙋ́щїи посредѣ̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́коже телцы̀ тꙋ́чнїи пита́еми въ не́мъ: занѐ и҆ ті́и ѡ҆брати́шасѧ и҆ побѣго́ша вкꙋ́пѣ, и҆ не мого́ша ста́ти, ꙗ҆́кѡ де́нь поги́бели и҆́хъ прїи́де на нѧ̀ и҆ вре́мѧ ѿмще́нїѧ и҆́хъ. |
|
22
|
22
|
| Голос його несеться, як зміїний; вони йдуть з військом, прийдуть на нього із сокирами, як дроворуби; | Гла́съ и҆́хъ, ꙗ҆́коже ѕмі́а звизда́ющагѡ, поне́же съ си́лою по́йдꙋтъ, со сѣки́рами прїи́дꙋтъ на него̀. |
|
23
|
23
|
| вирубають ліс його, — говорить Господь, — бо вони незліченні; їх більше, ніж сарани, і немає ліку їм. | Ꙗ҆́кѡ дре́вїе сѣкꙋ́ще посѣкꙋ́тъ лѣ́съ є҆гѡ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ: и҆́бо не мо́жетъ сочте́нъ бы́ти, ꙗ҆́кѡ оу҆мно́жишасѧ па́че прꙋ́гѡвъ, и҆ нѣ́сть и҆̀мъ числа̀. |
|
24
|
24
|
| Осоромлена дочка Єгипту, віддана до рук народу північного. | Посра́мленна є҆́сть дщѝ є҆гѵ́петска и҆ дана̀ въ рꙋ́цѣ лю́демъ полꙋ́нѡщнымъ. |
|
25
|
25
|
| Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, говорить: ось, Я відвідаю Аммона, який у Но, і фараона і Єгипет, і богів його і царів його, фараона і тих, що надіються на нього; | Речѐ гдⷭ҇ь вседержи́тель, бг҃ъ і҆и҃левъ: сѐ, а҆́зъ посѣщꙋ̀ на а҆ммѡ́на сы́на є҆ѧ̀, и҆ на фараѡ́на и҆ на є҆гѵ́петъ, и҆ на бо́ги є҆гѡ̀ и҆ на цари̑ є҆гѡ̀, и҆ на фараѡ́на и҆ на оу҆пова́ющыѧ на́нь, |
|
26
|
26
|
| і віддам їх до рук тих, що шукають душі їхньої, і до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук рабів його; але після того буде він населений, як у минулі дні, — говорить Господь. | и҆ да́мъ и҆̀хъ въ рꙋ́цѣ и҆́щꙋщихъ дꙋшѝ и҆́хъ, и҆ въ рꙋкꙋ̀ навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нска, и҆ въ рꙋ́цѣ слꙋ́гъ є҆гѡ̀: и҆ посе́мъ поживꙋ́тъ ꙗ҆́коже и҆ пе́рвѣе, гл҃етъ гдⷭ҇ь. |
|
27
|
27
|
| Ти ж не бійся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю: бо ось, Я спасу тебе з далекої країни і сíм’я твоє із землі полону їх; і повернеться Яків, і буде жити спокійно і мирно, і ніхто не буде устрашати його. | Ты́ же не оу҆бо́йсѧ, ра́бе мо́й і҆а́кѡве, ни оу҆страша́йсѧ, і҆и҃лю: се́ бо, а҆́зъ тебѐ спасе́на сотворю̀ и҆здале́ча и҆ сѣ́мѧ твоѐ ѿ землѝ плѣне́нїѧ и҆́хъ: и҆ возврати́тсѧ і҆а́кѡвъ и҆ почі́етъ и҆ благоꙋспѣ́етъ, и҆ не бꙋ́детъ оу҆страша́ѧй є҆го̀. |
|
28
|
28
|
| Не бійся, рабе Мій Якове, — говорить Господь: бо Я з тобою; Я знищу всі народи, до яких Я вигнав тебе, а тебе не знищу, а тільки покараю тебе за мірою; непокараним же не залишу тебе. | Не бо́йсѧ, ра́бе мо́й і҆а́кѡве, гл҃етъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю є҆́смь а҆́зъ: ꙗ҆́кѡ сотворю̀ сконча́нїе во всѣ́хъ ꙗ҆зы́цѣхъ, въ нѧ́же и҆зверго́хъ тѧ̀, тебе́ же не сотворю̀ ѡ҆скꙋдѣ́ти, но накажꙋ́ тѧ сꙋдо́мъ и҆ ѡ҆безвинѧ́ѧ не ѡ҆безвиню́ тѧ. |
