1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 16
|
Главa ѕ7i
|
|
1
|
1
|
| І відповів Іов і сказав: | Tвэщaвъ же јwвъ, речE: |
|
2
|
2
|
| чув я багато такого; жалюгідні утішителі всі ви! | слhшахъ сицєвaz мнHга, ўтёшителіе ѕHлъ вси2. |
|
3
|
3
|
| Чи буде кінець легковажним словам? і що спонукало тебе так відповідати? | Чт0 бо; є3дA чи1нъ є4сть во словесёхъ вётра; и3ли2 кyю ти2 пaкость сотвори1тъ, ћкw tвэщaеши; |
|
4
|
4
|
| І я міг би так само говорити, як ви, якби душа ваша була на місці душі моєї; ополчався б на вас словами і кивав би на вас головою моєю; | И# ѓзъ ћкоже вы2 возглаг0лю: ѓще бы душA вaша подлежaла вмёстw моеS, тогдA наскочи1лъ бhхъ на вы2 словесы2, покивaю же на вы2 глав0ю моeю. |
|
5
|
5
|
| підкріплював би вас язиком моїм і рухом губ утішав би. | Бyди же крёпость во ўстёхъ мои1хъ, движeніz же ўстeнъ не пощажY. |
|
6
|
6
|
| Чи говорю я, не стихає скорбота моя; чи перестаю, що відходить від мене? | Ѓще бо возглаг0лю, не возболю1 ли ћзвою; ѓще же и3 ўмолчY, чи1мъ мeнше ўsзвенъ бyду; |
|
7
|
7
|
| Але нині Він виснажив мене. Ти зруйнував усю родину мою. | Нн7э же преутруждeна мS сотвори2, бyz, согни1вша, и3 ћтъ мS. |
|
8
|
8
|
| Ти покрив мене зморшками як свідчення проти мене; повстає на мене виснаженість моя, у лице докоряє мені. | Въ послyшество бhхъ, и3 востA во мнЁ лжA моS, проти1внw лицY моемY tвэщA. |
|
9
|
9
|
| Гнів Його терзає і ворогує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворог мій гострить на мене очі свої. | Гнёвенъ бhвъ низложи1 мz, возскрежетA зубы2 на мS, стрёлы разб0йникwвъ є3гw2 напад0ша на мS. |
|
10
|
10
|
| Розкрили на мене пащу свою; ганьблять і б’ють мене по щоках: усі змовилися проти мене. | Nстрот0ю nчeсъ наскакA, мечeмъ порази1 мz въ колBна: вкyпэ же потек0ша на мS: |
|
11
|
11
|
| Віддав мене Бог беззаконнику і у руки нечестивих кинув мене. | предадe бо мS гDь въ рyки непрaведныхъ, нечести6вымъ же повeрже мS. |
|
12
|
12
|
| Я був спокійним, але Він потряс мене; взяв мене за шию і побив мене і поставив мене мішенню для Себе. | Ми1рствующа разсhпа мS, взsвъ мS за власы2 њборвA, постaви мS ѓки примёту. |
|
13
|
13
|
| Оточили мене стрільці Його; Він розсікає нутрощі мої і не щадить, пролив на землю жовч мою, | Њбыд0ша мS к0піzми бодyще во и3стeсы мо‰, не щадsще: и3зліsша на зeмлю жeлчь мою2, |
|
14
|
14
|
| пробиває в мені пролам за проламом, біжить на мене, як ратоборець. | низложи1ша мS трyпъ на трyпъ, тек0ша ко мнЁ могyщіи, |
|
15
|
15
|
| Веретище зшив я на шкіру мою й у порох поклав голову мою. | врeтище соши1ша на к0жу мою2, и3 м0щь моS на земли2 ўгасE. |
|
16
|
16
|
| Обличчя моє почервоніло від плачу, і на повіках моїх тінь смерти, | Чрeво моE сгорЁ t плaча, на вёждахъ же мои1хъ стёнь смeртнаz, |
|
17
|
17
|
| попри все те, що немає вкраденого в руках моїх, і молитва моя чиста. | непрaведно же ни є3ди1но бЁ въ рукY моє1ю: моли1тва же моS чистA. |
|
18
|
18
|
| Земле! не закрий моєї крови, і нехай не буде місця воланню моєму. | ЗемлE, да не покрhеши над8 кр0вію пл0ти моеS, нижE да бyдетъ мёсто в0плю моемY. |
|
19
|
19
|
| І нині ось на небесах Свідок мій, і Заступник мій у вишніх! | И# нн7э сE, на нб7сёхъ п0слухъ м0й, свидётель же ми2 во вhшнихъ. |
|
20
|
20
|
| Багатомовні друзі мої! До Бога плачуть очі мої. | Да пріи1детъ моS мольбA ко гDу, пред8 ни1мже да кaплетъ џко моE. |
|
21
|
21
|
| О, якби чоловік міг змагатися з Богом, як син людський із ближнім своїм! | Бyди же њбличeніе мyжу пред8 гDемъ, и3 сhну человёческому ко бли1жнему є3гw2. |
|
22
|
22
|
| Бо літам моїм приходить кінець, і я відходжу в путь безповоротну. | ЛBта же и3зочтє1наz пріид0ша, и3 путeмъ, и4мже не возвращyсz, пойдY. |
