1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 5
|
Κεφάλαιο 5
|
|
1
|
1
|
| Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти? | ΕΠΙΚΑΛΕΣΑΙ δέ, εἴ τίς σοι ὑπακούσεται, ἢ εἴ τινα ἀγγέλων ἁγίων ὄψῃ· |
|
2
|
2
|
| Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування. | καὶ γὰρ ἄφρονα ἀναιρεῖ ὀργή, πεπλανημένον δὲ θανατοῖ ζῆλος, |
|
3
|
3
|
| Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його. | ἐγὼ δὲ ἑώρακα ἄφρονας ρίζαν βάλλοντας, ἀλλ᾿ εὐθέως ἐβρώθη αὐτῶν ἡ δίαιτα. |
|
4
|
4
|
| Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника. | πόρρω γένοιντο οἱ υἱοὶ αὐτῶν ἀπὸ σωτηρίας, κολαβρισθείησαν δὲ ἐπὶ θύραις ἡσσόνων, καὶ οὐκ ἔσται ὁ ἐξαιρούμενος· |
|
5
|
5
|
| Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його. | ἃ γὰρ ἐκεῖνοι συνήγαγον, δίκαιοι ἔδονται, αὐτοὶ δὲ ἐκ κακῶν οὐκ ἐξαίρετοι ἔσονται. ἐκσιφωνισθείη αὐτῶν ἡ ἰσχύς· |
|
6
|
6
|
| Так, не з пороху виходить горе, і не з землі виростає лихо; | οὐ γὰρ μὴ ἐξέλθῃ ἐκ τῆς γῆς κόπος, οὐδὲ ἐξ ὀρέων ἀναβλαστήσει πόνος· |
|
7
|
7
|
| але людина народжується на страждання, як іскри, щоб підніматися вгору. | ἀλλὰ ἄνθρωπος γεννᾶται κόπῳ, νεοσσοὶ δὲ γυπὸς τὰ ὑψηλὰ πέτονται. |
|
8
|
8
|
| Але я до Бога звернувся б, передав би справу мою Богу, | οὐ μὴν δὲ ἀλλὰ ἐγὼ δεηθήσομαι Κυρίου, Κύριον δὲ τῶν πάντων δεσπότην ἐπικαλέσομαι, |
|
9
|
9
|
| Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри, | τὸν ποιοῦντα μεγάλα καὶ ἀνεξιχνίαστα, ἔνδοξά τε καὶ ἐξαίσια, ὧν οὐκ ἔστιν ἀριθμός· |
|
10
|
10
|
| дає дощ на лице землі і посилає води на лице полів; | τὸν διδόντα ὑετὸν ἐπὶ τὴν γῆν, ἀποστέλλοντα ὕδωρ ἐπὶ τὴν ὑπ᾿ οὐρανόν· |
|
11
|
11
|
| принижених поставляє на висоту, і ті, що ремствують, підносяться на спасіння. | τὸν ποιοῦντα ταπεινοὺς εἰς ὕψος, καὶ ἀπολωλότας ἐξεγείροντα· |
|
12
|
12
|
| Він руйнує задуми підступних, і руки їхні не довершують намірів. | διαλλάσσοντα βουλὰς πανούργων, καὶ οὐ μὴ ποιήσουσιν αἱ χεῖρες αὐτῶν ἀληθές. |
|
13
|
13
|
| Він уловлює мудреців їхнім же лукавством, і рада хитрих стає марною: | ὁ καταλαμβάνων σοφοὺς ἐν τῇ φρονήσει, βουλὴν δὲ πολυπλόκων ἐξέστησεν· |
|
14
|
14
|
| вдень вони зустрічають темряву й опівдні ходять навпомацки, як уночі. | ἡμέρας συναντήσεται αὐτοῖς σκότος, τὸ δὲ μεσημβρινὸν ψηλαφήσαισαν ἴσα νυκτί. |
|
15
|
15
|
| Він спасає бідного від меча, від уст їх і від руки сильного. | ἀπόλοιντο δὲ ἐν πολέμῳ, ἀδύνατος δὲ ἐξέλθοι ἐκ χειρὸς δυνάστου· |
|
16
|
16
|
| І є нещасному надія, і неправда закриває вуста свої. | εἴη δὲ ἀδυνάτῳ ἐλπίς, ἀδίκου δὲ στόμα ἐμφραχθείη. |
|
17
|
17
|
| Блаженна людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай, | μακάριος δὲ ἄνθρωπος, ὃν ἤλεγξεν ὁ Κύριος, νουθέτημα δὲ Παντοκράτορος μὴ ἀπαναίνου· |
|
18
|
18
|
| бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують. | αὐτὸς γὰρ ἀλγεῖν ποιεῖ καὶ πάλιν ἀποκαθίστησιν· ἔπαισε, καὶ αἱ χεῖρες αὐτοῦ ἰάσαντο. |
|
19
|
19
|
| У шести лихах врятує тебе, і в сьомому не торкнеться тебе зло. | ἑξάκις ἐξ ἀναγκῶν σε ἐξελεῖται, ἐν δὲ τῷ ἑβδόμῳ οὐ μὴ ἅψηταί σου κακόν. |
|
20
|
20
|
| Під час голоду визволить тебе від смерти, і на війні — від руки меча. | ἐν λιμῷ ρύσεταί σε ἐκ θανάτου, ἐν πολέμῳ δὲ ἐκ χειρὸς σιδήρου λύσει σε. |
|
21
|
21
|
| Від бича язика сховаєш себе і не убоїшся спустошення, коли воно прийде. | ἀπὸ μάστιγος γλώσσης σε κρύψει, καὶ οὐ μὴ φοβηθῇς ἀπὸ κακῶν ἐρχομένων. |
|
22
|
22
|
| Спустошенню і голоду посмієшся і звірів землі не убоїшся, | ἀδίκων καὶ ἀνόμων καταγελάσῃ, ἀπὸ δὲ θηρίων ἀγρίων οὐ μὴ φοβηθῇς· |
|
23
|
23
|
| бо з каменями польовими у тебе союз, і звірі польові у мирі з тобою. | θῆρες γὰρ ἄγριοι εἰρηνεύσουσί σοι. |
|
24
|
24
|
| І дізнаєшся, що намет твій у безпеці, і будеш дивитися за домом твоїм, і не згрішиш. | εἶτα γνώσῃ ὅτι εἰρηνεύσει σου ὁ οἶκος, ἡ δὲ δίαιτα τῆς σκηνῆς σου οὐ μὴ ἁμάρτῃ. |
|
25
|
25
|
| І побачиш, що сім’я твоє численне, і паростки твої, як трава на землі. | γνώσῃ δὲ ὅτι πολὺ τὸ σπέρμα σου, τὰ δὲ τέκνα σου ἔσται ὥσπερ τὸ παμβότανον τοῦ ἀγροῦ. |
|
26
|
26
|
| Увійдеш у гріб у зрілості, як укладаються снопи пшениці у свій час. | ἐλεύσῃ δὲ ἐν τάφῳ ὥσπερ σῖτος ὥριμος κατὰ καιρὸν θεριζόμενος ἢ ὥσπερ θιμωνία ἅλωνος καθ᾿ ὥραν συγκομισθεῖσα. |
|
27
|
27
|
| Ось, що ми пізнали; так воно і є; вислухай це і зауваж для себе. | ἰδοὺ ταῦτα οὕτως ἐξιχνιάσαμεν, ταῦτά ἐστιν ἃ ἀκηκόαμεν· σὺ δὲ γνῶθι σεαυτῶ εἴ τι ἔπραξας. |
