1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 5
|
Κεφάλαιο 5
|
|
1
|
1
|
|
Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти?
|
ΕΠΙΚΑΛΕΣΑΙ δέ, εἴ τίς σοι ὑπακούσεται, ἢ εἴ τινα ἀγγέλων ἁγίων ὄψῃ·
|
|
2
|
2
|
|
Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування.
|
καὶ γὰρ ἄφρονα ἀναιρεῖ ὀργή, πεπλανημένον δὲ θανατοῖ ζῆλος,
|
|
3
|
3
|
|
Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його.
|
ἐγὼ δὲ ἑώρακα ἄφρονας ρίζαν βάλλοντας, ἀλλ᾿ εὐθέως ἐβρώθη αὐτῶν ἡ δίαιτα.
|
|
4
|
4
|
|
Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника.
|
πόρρω γένοιντο οἱ υἱοὶ αὐτῶν ἀπὸ σωτηρίας, κολαβρισθείησαν δὲ ἐπὶ θύραις ἡσσόνων, καὶ οὐκ ἔσται ὁ ἐξαιρούμενος·
|
|
5
|
5
|
|
Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його.
|
ἃ γὰρ ἐκεῖνοι συνήγαγον, δίκαιοι ἔδονται, αὐτοὶ δὲ ἐκ κακῶν οὐκ ἐξαίρετοι ἔσονται. ἐκσιφωνισθείη αὐτῶν ἡ ἰσχύς·
|
|
6
|
6
|
|
Так, не з пороху виходить горе, і не з землі виростає лихо;
|
οὐ γὰρ μὴ ἐξέλθῃ ἐκ τῆς γῆς κόπος, οὐδὲ ἐξ ὀρέων ἀναβλαστήσει πόνος·
|
|
7
|
7
|
|
але людина народжується на страждання, як іскри, щоб підніматися вгору.
|
ἀλλὰ ἄνθρωπος γεννᾶται κόπῳ, νεοσσοὶ δὲ γυπὸς τὰ ὑψηλὰ πέτονται.
|
|
8
|
8
|
|
Але я до Бога звернувся б, передав би справу мою Богу,
|
οὐ μὴν δὲ ἀλλὰ ἐγὼ δεηθήσομαι Κυρίου, Κύριον δὲ τῶν πάντων δεσπότην ἐπικαλέσομαι,
|
|
9
|
9
|
|
Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри,
|
τὸν ποιοῦντα μεγάλα καὶ ἀνεξιχνίαστα, ἔνδοξά τε καὶ ἐξαίσια, ὧν οὐκ ἔστιν ἀριθμός·
|
|
10
|
10
|
|
дає дощ на лице землі і посилає води на лице полів;
|
τὸν διδόντα ὑετὸν ἐπὶ τὴν γῆν, ἀποστέλλοντα ὕδωρ ἐπὶ τὴν ὑπ᾿ οὐρανόν·
|
|
11
|
11
|
|
принижених поставляє на висоту, і ті, що ремствують, підносяться на спасіння.
|
τὸν ποιοῦντα ταπεινοὺς εἰς ὕψος, καὶ ἀπολωλότας ἐξεγείροντα·
|
|
12
|
12
|
|
Він руйнує задуми підступних, і руки їхні не довершують намірів.
|
διαλλάσσοντα βουλὰς πανούργων, καὶ οὐ μὴ ποιήσουσιν αἱ χεῖρες αὐτῶν ἀληθές.
|
|
13
|
13
|
|
Він уловлює мудреців їхнім же лукавством, і рада хитрих стає марною:
|
ὁ καταλαμβάνων σοφοὺς ἐν τῇ φρονήσει, βουλὴν δὲ πολυπλόκων ἐξέστησεν·
|
|
14
|
14
|
|
вдень вони зустрічають темряву й опівдні ходять навпомацки, як уночі.
|
ἡμέρας συναντήσεται αὐτοῖς σκότος, τὸ δὲ μεσημβρινὸν ψηλαφήσαισαν ἴσα νυκτί.
|
|
15
|
15
|
|
Він спасає бідного від меча, від уст їх і від руки сильного.
|
ἀπόλοιντο δὲ ἐν πολέμῳ, ἀδύνατος δὲ ἐξέλθοι ἐκ χειρὸς δυνάστου·
|
|
16
|
16
|
|
І є нещасному надія, і неправда закриває вуста свої.
|
εἴη δὲ ἀδυνάτῳ ἐλπίς, ἀδίκου δὲ στόμα ἐμφραχθείη.
|
|
17
|
17
|
|
Блаженна людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай,
|
μακάριος δὲ ἄνθρωπος, ὃν ἤλεγξεν ὁ Κύριος, νουθέτημα δὲ Παντοκράτορος μὴ ἀπαναίνου·
|
|
18
|
18
|
|
бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують.
|
αὐτὸς γὰρ ἀλγεῖν ποιεῖ καὶ πάλιν ἀποκαθίστησιν· ἔπαισε, καὶ αἱ χεῖρες αὐτοῦ ἰάσαντο.
|
|
19
|
19
|
|
У шести лихах врятує тебе, і в сьомому не торкнеться тебе зло.
|
ἑξάκις ἐξ ἀναγκῶν σε ἐξελεῖται, ἐν δὲ τῷ ἑβδόμῳ οὐ μὴ ἅψηταί σου κακόν.
|
|
20
|
20
|
|
Під час голоду визволить тебе від смерти, і на війні — від руки меча.
|
ἐν λιμῷ ρύσεταί σε ἐκ θανάτου, ἐν πολέμῳ δὲ ἐκ χειρὸς σιδήρου λύσει σε.
|
|
21
|
21
|
|
Від бича язика сховаєш себе і не убоїшся спустошення, коли воно прийде.
|
ἀπὸ μάστιγος γλώσσης σε κρύψει, καὶ οὐ μὴ φοβηθῇς ἀπὸ κακῶν ἐρχομένων.
|
|
22
|
22
|
|
Спустошенню і голоду посмієшся і звірів землі не убоїшся,
|
ἀδίκων καὶ ἀνόμων καταγελάσῃ, ἀπὸ δὲ θηρίων ἀγρίων οὐ μὴ φοβηθῇς·
|
|
23
|
23
|
|
бо з каменями польовими у тебе союз, і звірі польові у мирі з тобою.
|
θῆρες γὰρ ἄγριοι εἰρηνεύσουσί σοι.
|
|
24
|
24
|
|
І дізнаєшся, що намет твій у безпеці, і будеш дивитися за домом твоїм, і не згрішиш.
|
εἶτα γνώσῃ ὅτι εἰρηνεύσει σου ὁ οἶκος, ἡ δὲ δίαιτα τῆς σκηνῆς σου οὐ μὴ ἁμάρτῃ.
|
|
25
|
25
|
|
І побачиш, що сім’я твоє численне, і паростки твої, як трава на землі.
|
γνώσῃ δὲ ὅτι πολὺ τὸ σπέρμα σου, τὰ δὲ τέκνα σου ἔσται ὥσπερ τὸ παμβότανον τοῦ ἀγροῦ.
|
|
26
|
26
|
|
Увійдеш у гріб у зрілості, як укладаються снопи пшениці у свій час.
|
ἐλεύσῃ δὲ ἐν τάφῳ ὥσπερ σῖτος ὥριμος κατὰ καιρὸν θεριζόμενος ἢ ὥσπερ θιμωνία ἅλωνος καθ᾿ ὥραν συγκομισθεῖσα.
|
|
27
|
27
|
|
Ось, що ми пізнали; так воно і є; вислухай це і зауваж для себе.
|
ἰδοὺ ταῦτα οὕτως ἐξιχνιάσαμεν, ταῦτά ἐστιν ἃ ἀκηκόαμεν· σὺ δὲ γνῶθι σεαυτῶ εἴ τι ἔπραξας.
|
