|
Глава 15
|
Глава́ є҃і
|
|
1
|
1
|
|
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
|
Гнѣ́въ гꙋби́тъ и҆ разꙋ̑мныѧ: ѿвѣ́тъ же смире́нъ ѿвраща́етъ ꙗ҆́рость, а҆ сло́во же́стоко возвиза́етъ гнѣ́вы.
|
|
2
|
2
|
|
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
|
Ѧ҆зы́къ мꙋ́дрыхъ дѡ́браѧ свѣ́сть: оу҆ста́ же безꙋ́мныхъ возвѣща́ютъ ѕла̑ѧ.
|
|
3
|
3
|
|
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
|
На всѧ́цѣмъ мѣ́стѣ ѻ҆́чи гдⷭ҇ни сматрѧ́ютъ ѕлы̑ѧ же и҆ благі̑ѧ.
|
|
4
|
4
|
|
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
|
И҆сцѣле́нїе ѧ҆зы́ка дре́во жи́зни: хранѧ́й же є҆го̀ и҆спо́лнитсѧ дꙋ́ха.
|
|
5
|
5
|
|
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
|
Безꙋ́мный рꙋга́етсѧ наказа́нїю ѻ҆́тчꙋ: хранѧ́й же за́пѡвѣди хитрѣ́йшїй. Во мно́зѣ пра́вдѣ крѣ́пость мно́га: нечести́вїи же ѿ землѝ и҆скоренѧ́тсѧ.
|
|
6
|
6
|
|
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
|
Въ домѣ́хъ првⷣныхъ крѣ́пость мно́га: плоды́ же нечести́выхъ погиба́ютъ.
|
|
7
|
7
|
|
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
|
Оу҆стнѣ̀ мꙋ́дрыхъ свѧзꙋ́ютсѧ чꙋ́вствомъ, сердца́ же безꙋ́мныхъ не твє́рда.
|
|
8
|
8
|
|
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
|
Жє́ртвы нечести́выхъ ме́рзость гдⷭ҇еви, ѡ҆бѣ́ты же правоходѧ́щихъ прїѧ́тни є҆мꙋ̀.
|
|
9
|
9
|
|
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
|
Ме́рзость гдⷭ҇еви пꙋтїѐ нечести́выхъ: гонѧ́щыѧ же пра́вдꙋ лю́битъ.
|
|
10
|
10
|
|
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
|
Наказа́нїе неѕло́бивагѡ познава́етсѧ ѿ мимоходѧ́щихъ: ненави́дѧщїи же ѡ҆бличє́нїѧ скончава́ютсѧ сра́мнѡ.
|
|
11
|
11
|
|
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
|
А҆́дъ и҆ па́гꙋба ꙗ҆́вна пред̾ гдⷭ҇емъ, ка́кѡ не и҆ сердца̀ человѣ́кѡвъ;
|
|
12
|
12
|
|
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
|
Не возлю́битъ ненака́занный ѡ҆блича́ющихъ є҆го̀, съ мꙋ́дрыми же не побесѣ́дꙋетъ.
|
|
13
|
13
|
|
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
|
Се́рдцꙋ веселѧ́щꙋсѧ, лицѐ цвѣте́тъ: въ печа́лехъ же сꙋ́щꙋ, сѣ́тꙋетъ.
|
|
14
|
14
|
|
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
|
Се́рдце пра́вое и҆́щетъ чꙋ́вства: оу҆ста́ же ненака́занныхъ оу҆разꙋмѣ́ютъ ѕла̑ѧ.
|
|
15
|
15
|
|
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
|
На всѧ́ко вре́мѧ ѻ҆́чи ѕлы́хъ прїе́млютъ ѕла̑ѧ: до́брїи же безмо́лвствꙋютъ прⷭ҇нѡ.
|
|
16
|
16
|
|
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
|
Лꙋ́чше части́ца ма́лаѧ со стра́хомъ гдⷭ҇нимъ, не́жели сокрѡ́вища вє́лїѧ без̾ боѧ́зни.
|
|
17
|
17
|
|
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
|
Лꙋ́чше оу҆чрежде́нїе ѿ ѕе́лїй съ любо́вїю и҆ благода́тїю, не́жели представле́нїе телцє́въ со враждо́ю.
|
|
18
|
18
|
|
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
|
Мꙋ́жъ ꙗ҆́рый оу҆строѧ́етъ бра̑ни, долготерпѣли́вый же и҆ бꙋ́дꙋщꙋю оу҆кроща́етъ. Терпѣли́вый мꙋ́жъ оу҆гаси́тъ сꙋды̀, нечести́вый же воздвиза́етъ па́че.
|
|
19
|
19
|
|
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
|
Пꙋтїѐ пра́здныхъ по́стлани те́рнїемъ, мꙋ́жественныхъ же оу҆гла́ждени.
|
|
20
|
20
|
|
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
|
Сы́нъ премꙋ́дръ весели́тъ ѻ҆тца̀, сы́нъ же безꙋ́менъ раздража́етъ ма́терь свою̀.
|
|
21
|
21
|
|
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
|
Несмы́сленнагѡ стєзѝ скꙋ̑дны оу҆ма̀: мꙋ́жъ же разꙋ́менъ и҆справлѧ́ѧ хо́дитъ.
|
|
22
|
22
|
|
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
|
Ѿлага́ютъ помышлє́нїѧ не чтꙋ́щїи со́нмищъ: въ сердца́хъ же совѣ́тныхъ пребыва́етъ совѣ́тъ.
|
|
23
|
23
|
|
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
|
Не послꙋ́шаетъ ѕлы́й є҆гѡ̀, нижѐ рече́тъ поле́зно что̀ и҆ добро̀ ѻ҆́бщемꙋ.
|
|
24
|
24
|
|
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
|
Пꙋтїѐ живота̀ помышлє́нїѧ разꙋ́мнагѡ, да оу҆клони́всѧ ѿ а҆́да спасе́тсѧ.
|
|
25
|
25
|
|
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
|
До́мы досади́телей разорѧ́етъ гдⷭ҇ь, оу҆тверди́ же предѣ́лъ вдови́цы.
|
|
26
|
26
|
|
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
|
Ме́рзость гдⷭ҇еви по́мыслъ непра́ведный, чи́стыхъ же глаго́лы чє́стны.
|
|
27
|
27
|
|
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
|
Гꙋби́тъ себѐ мздои́мецъ, ненави́дѧй же дарѡ́въ прїѧ́тїѧ спасе́тсѧ: ми́лостынѧми и҆ вѣ́рами ѡ҆чища́ютсѧ грѣсѝ, стра́хомъ же гдⷭ҇нимъ оу҆клонѧ́етсѧ всѧ́къ ѿ ѕла̀.
|
|
28
|
28
|
|
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
|
Сердца̀ првⷣныхъ поꙋча́ютсѧ вѣ́рѣ, оу҆ста́ же нечести́выхъ ѿвѣща́ютъ ѕла̑ѧ: прїѧ́тни пред̾ гдⷭ҇емъ пꙋтїѐ мꙋже́й првⷣныхъ, и҆́миже и҆ вразѝ дрꙋ́зїе быва́ютъ.
|
|
29
|
29
|
|
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
|
Дале́че ѿстои́тъ бг҃ъ ѿ нечести́выхъ, моли́твы же првⷣныхъ послꙋ́шаетъ: лꙋ́чше ма́лое прїѧ́тїе со пра́вдою, не́жели мнѡ́га жи̑та съ непра́вдою: се́рдце мꙋ́жа да мы́слитъ првⷣнаѧ, да ѿ бг҃а и҆спра́вѧтсѧ стѡпы̀ є҆гѡ̀.
|
|
30
|
30
|
|
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
|
Ви́дѧщее ѻ҆́ко дѡ́браѧ весели́тъ се́рдце, сла́ва же блага́ѧ оу҆тꙋчнѧ́етъ кѡ́сти.
|
|
31
|
31
|
|
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
|
Слꙋ́шаѧй ѡ҆бличе́нїй живота̀ посредѣ̀ премꙋ́дрыхъ водвори́тсѧ.
|
|
32
|
32
|
|
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
|
И҆́же ѿмета́етъ наказа́нїе, ненави́дитъ себѐ: соблюда́ѧй же ѡ҆бличє́нїѧ лю́битъ свою̀ дꙋ́шꙋ.
|
|
33
|
33
|
|
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.
|
Стра́хъ гдⷭ҇ень наказа́нїе и҆ премꙋ́дрость, и҆ нача́ло сла́вы ѿвѣща́етъ є҆́й (,*пред̾и́детъ же смирє́ннымъ сла́ва).
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.