Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 15

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава 15	Глава́ є҃і

1	1
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.	Гнѣ́въ гꙋби́тъ и҆ разꙋ̑мныѧ: ѿвѣ́тъ же смире́нъ ѿвраща́етъ ꙗ҆́рость, а҆ сло́во же́стоко возвиза́етъ гнѣ́вы.
2	2
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.	Ѧ҆зы́къ мꙋ́дрыхъ дѡ́браѧ свѣ́сть: оу҆ста́ же безꙋ́мныхъ возвѣща́ютъ ѕла̑ѧ.
3	3
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.	На всѧ́цѣмъ мѣ́стѣ ѻ҆́чи гдⷭ҇ни сматрѧ́ютъ ѕлы̑ѧ же и҆ благі̑ѧ.
4	4
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.	И҆сцѣле́нїе ѧ҆зы́ка дре́во жи́зни: хранѧ́й же є҆го̀ и҆спо́лнитсѧ дꙋ́ха.
5	5
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]	Безꙋ́мный рꙋга́етсѧ наказа́нїю ѻ҆́тчꙋ: хранѧ́й же за́пѡвѣди хитрѣ́йшїй. Во мно́зѣ пра́вдѣ крѣ́пость мно́га: нечести́вїи же ѿ землѝ и҆скоренѧ́тсѧ.
6	6
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.	Въ домѣ́хъ првⷣныхъ крѣ́пость мно́га: плоды́ же нечести́выхъ погиба́ютъ.
7	7
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.	Оу҆стнѣ̀ мꙋ́дрыхъ свѧзꙋ́ютсѧ чꙋ́вствомъ, сердца́ же безꙋ́мныхъ не твє́рда.
8	8
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.	Жє́ртвы нечести́выхъ ме́рзость гдⷭ҇еви, ѡ҆бѣ́ты же правоходѧ́щихъ прїѧ́тни є҆мꙋ̀.
9	9
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.	Ме́рзость гдⷭ҇еви пꙋтїѐ нечести́выхъ: гонѧ́щыѧ же пра́вдꙋ лю́битъ.
10	10
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.	Наказа́нїе неѕло́бивагѡ познава́етсѧ ѿ мимоходѧ́щихъ: ненави́дѧщїи же ѡ҆бличє́нїѧ скончава́ютсѧ сра́мнѡ.
11	11
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.	А҆́дъ и҆ па́гꙋба ꙗ҆́вна пред̾ гдⷭ҇емъ, ка́кѡ не и҆ сердца̀ человѣ́кѡвъ;
12	12
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.	Не возлю́битъ ненака́занный ѡ҆блича́ющихъ є҆го̀, съ мꙋ́дрыми же не побесѣ́дꙋетъ.
13	13
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.	Се́рдцꙋ веселѧ́щꙋсѧ, лицѐ цвѣте́тъ: въ печа́лехъ же сꙋ́щꙋ, сѣ́тꙋетъ.
14	14
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.	Се́рдце пра́вое и҆́щетъ чꙋ́вства: оу҆ста́ же ненака́занныхъ оу҆разꙋмѣ́ютъ ѕла̑ѧ.
15	15
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.	На всѧ́ко вре́мѧ ѻ҆́чи ѕлы́хъ прїе́млютъ ѕла̑ѧ: до́брїи же безмо́лвствꙋютъ прⷭ҇нѡ.
16	16
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.	Лꙋ́чше части́ца ма́лаѧ со стра́хомъ гдⷭ҇нимъ, не́жели сокрѡ́вища вє́лїѧ без̾ боѧ́зни.
17	17
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.	Лꙋ́чше оу҆чрежде́нїе ѿ ѕе́лїй съ любо́вїю и҆ благода́тїю, не́жели представле́нїе телцє́въ со враждо́ю.
18	18
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.	Мꙋ́жъ ꙗ҆́рый оу҆строѧ́етъ бра̑ни, долготерпѣли́вый же и҆ бꙋ́дꙋщꙋю оу҆кроща́етъ. Терпѣли́вый мꙋ́жъ оу҆гаси́тъ сꙋды̀, нечести́вый же воздвиза́етъ па́че.
19	19
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.	Пꙋтїѐ пра́здныхъ по́стлани те́рнїемъ, мꙋ́жественныхъ же оу҆гла́ждени.
20	20
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.	Сы́нъ премꙋ́дръ весели́тъ ѻ҆тца̀, сы́нъ же безꙋ́менъ раздража́етъ ма́терь свою̀.
21	21
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.	Несмы́сленнагѡ стєзѝ скꙋ̑дны оу҆ма̀: мꙋ́жъ же разꙋ́менъ и҆справлѧ́ѧ хо́дитъ.
22	22
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.	Ѿлага́ютъ помышлє́нїѧ не чтꙋ́щїи со́нмищъ: въ сердца́хъ же совѣ́тныхъ пребыва́етъ совѣ́тъ.
23	23
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!	Не послꙋ́шаетъ ѕлы́й є҆гѡ̀, нижѐ рече́тъ поле́зно что̀ и҆ добро̀ ѻ҆́бщемꙋ.
24	24
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.	Пꙋтїѐ живота̀ помышлє́нїѧ разꙋ́мнагѡ, да оу҆клони́всѧ ѿ а҆́да спасе́тсѧ.
25	25
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.	До́мы досади́телей разорѧ́етъ гдⷭ҇ь, оу҆тверди́ же предѣ́лъ вдови́цы.
26	26
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.	Ме́рзость гдⷭ҇еви по́мыслъ непра́ведный, чи́стыхъ же глаго́лы чє́стны.
27	27
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.	Гꙋби́тъ себѐ мздои́мецъ, ненави́дѧй же дарѡ́въ прїѧ́тїѧ спасе́тсѧ: ми́лостынѧми и҆ вѣ́рами ѡ҆чища́ютсѧ грѣсѝ, стра́хомъ же гдⷭ҇нимъ оу҆клонѧ́етсѧ всѧ́къ ѿ ѕла̀.
28	28
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]	Сердца̀ првⷣныхъ поꙋча́ютсѧ вѣ́рѣ, оу҆ста́ же нечести́выхъ ѿвѣща́ютъ ѕла̑ѧ: прїѧ́тни пред̾ гдⷭ҇емъ пꙋтїѐ мꙋже́й првⷣныхъ, и҆́миже и҆ вразѝ дрꙋ́зїе быва́ютъ.
29	29
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.	Дале́че ѿстои́тъ бг҃ъ ѿ нечести́выхъ, моли́твы же првⷣныхъ послꙋ́шаетъ: лꙋ́чше ма́лое прїѧ́тїе со пра́вдою, не́жели мнѡ́га жи̑та съ непра́вдою: се́рдце мꙋ́жа да мы́слитъ првⷣнаѧ, да ѿ бг҃а и҆спра́вѧтсѧ стѡпы̀ є҆гѡ̀.
30	30
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.	Ви́дѧщее ѻ҆́ко дѡ́браѧ весели́тъ се́рдце, сла́ва же блага́ѧ оу҆тꙋчнѧ́етъ кѡ́сти.
31	31
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.	Слꙋ́шаѧй ѡ҆бличе́нїй живота̀ посредѣ̀ премꙋ́дрыхъ водвори́тсѧ.
32	32
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.	И҆́же ѿмета́етъ наказа́нїе, ненави́дитъ себѐ: соблюда́ѧй же ѡ҆бличє́нїѧ лю́битъ свою̀ дꙋ́шꙋ.
33	33
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.	Стра́хъ гдⷭ҇ень наказа́нїе и҆ премꙋ́дрость, и҆ нача́ло сла́вы ѿвѣща́етъ є҆́й (,*пред̾и́детъ же смирє́ннымъ сла́ва).

← Глава 14

Глава 16 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт