|
Глава 13
|
Глава́ г҃і
|
|
1
|
1
|
|
Мудрий син слухає настанови батька, а буйний не слухає викриття.
|
Сы́нъ бл҃горазꙋ́мный послꙋшли́въ ѻ҆тцꙋ̀, сы́нъ же непокорли́вый въ поги́бель.
|
|
2
|
2
|
|
Від плоду вуст своїх людина споживе добро, душа ж законопорушників — зло.
|
Ѿ плодѡ́въ пра́вды снѣ́сть бл҃гі́й: дꙋ́шы же беззако́нныхъ погиба́ютъ безвре́меннѡ.
|
|
3
|
3
|
|
Хто зберігає вуста свої, той береже душу свою; а хто широко розкриває свій рот, тому біда.
|
И҆́же храни́тъ своѧ̑ оу҆ста̀, соблюда́етъ свою̀ дꙋ́шꙋ: проде́рзивый же оу҆стна́ма оу҆страши́тъ себѐ.
|
|
4
|
4
|
|
Душа лінивого бажає, але марно; а душа старанних насититься.
|
Въ по́хотехъ є҆́сть всѧ́къ пра́здный: рꙋ́ки же мꙋ́жественныхъ въ прилѣжа́нїи.
|
|
5
|
5
|
|
Праведник ненавидить неправдиве слово, а нечестивий осоромлює і нечестить себе.
|
Словесѐ непра́ведна ненави́дитъ првⷣникъ: нечести́вый же стыди́тсѧ и҆ не воз̾имѣ́тъ дерзнове́нїѧ.
|
|
6
|
6
|
|
Правда зберігає непорочного в путі, а нечестя губить грішника.
|
Пра́вда храни́тъ неѕлѡ́бивыѧ: нечести̑выѧ же ѕлы̑ твори́тъ грѣ́хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Хтось видає себе за багатого, а в нього нічого нема; інший видає себе за бідного, а в нього багатства багато.
|
Сꙋ́ть богатѧ́ще себѐ, ничесѡ́же и҆мꙋ́ще: и҆ сꙋ́ть смирѧ́ющесѧ во мно́зѣ бога́тствѣ.
|
|
8
|
8
|
|
Багатством своїм людина викуповує життя своє, а бідний і погрози не чує.
|
И҆збавле́нїе мꙋ́жа дꙋшѝ своѐ є҆мꙋ̀ бога́тство: ни́щїй же не терпи́тъ преще́нїѧ.
|
|
9
|
9
|
|
Світло праведних весело горить, світильник же нечестивих угасає. [Душі підступні блукають у гріхах, а праведники співчувають і милують.]
|
Свѣ́тъ првⷣнымъ всегда̀, свѣ́тъ же нечести́выхъ оу҆гаса́етъ: дꙋ́ши льсти̑выѧ заблꙋжда́ютъ во грѣсѣ́хъ, првⷣнїи же ще́дрѧтъ и҆ ми́лꙋютъ.
|
|
10
|
10
|
|
Від зарозумілости виникає розбрат, а в тих, що радяться, — мудрість.
|
Ѕлы́й съ досажде́нїемъ твори́тъ ѕла̑ѧ: себе́ же зна́ющїи премꙋ́дри (сꙋ́ть).
|
|
11
|
11
|
|
Багатство від суєтности виснажується, а той, хто збирає працею, примножує його.
|
И҆мѣ́нїе поспѣша́емо со беззако́нїемъ оу҆ма́лено быва́етъ, собира́ѧй же себѣ̀ со бл҃гоче́стїемъ и҆зѡби́лствовати бꙋ́детъ: првⷣный ще́дритъ и҆ дае́тъ.
|
|
12
|
12
|
|
Надія, яка довго не збувається, мучить серце, а бажання, що сповнилося, — як древо життя.
|
Лꙋ́чше начина́ѧй помога́ти се́рдцемъ ѡ҆бѣща́ющагѡ и҆ въ наде́ждꙋ ведꙋ́щагѡ: дре́во бо жи́зни жела́нїе до́брое.
|
|
13
|
13
|
|
Хто нехтує слово, той заподіює шкоду собі; а хто боїться заповіді, тому воздається.
|
И҆́же презира́етъ ве́щь, презрѣ́нъ бꙋ́детъ ѿ неѧ̀: а҆ боѧ́йсѧ за́повѣди, се́й здра́вствꙋетъ.
|
|
14
|
14
|
|
[У сина лукавого нічого немає доброго, а в розумного раба справи благоуспішні, і путь його пряма.]
|
Сы́нꙋ лꙋка́вомꙋ ничто́же є҆́сть бла́го: рабꙋ́ же мꙋ́дрꙋ благопоспѣ̑шна бꙋ́дꙋтъ дѣла̀, и҆ и҆спра́витсѧ пꙋ́ть є҆гѡ̀.
|
|
15
|
15
|
|
Навчання мудрого — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
|
Зако́нъ мꙋ́дромꙋ и҆сто́чникъ жи́зни: безꙋ́мный же ѿ сѣ́ти оу҆́мретъ.
|
|
16
|
16
|
|
Добрий розум дає приємність, путь же беззаконних жорстока.
|
Ра́зꙋмъ бл҃гъ дае́тъ блгⷣть: разꙋмѣ́ти же зако́нъ, мы́сли є҆́сть благі́ѧ: пꙋтїе́ же презира́ющихъ въ поги́бели.
|
|
17
|
17
|
|
Усякий розважливий діє зі знанням, а нерозумний виставляє напоказ глупство.
|
Всѧ́къ хи́трый твори́тъ съ ра́зꙋмомъ, безꙋ́мный же простре́тъ свою̀ ѕло́бꙋ.
|
|
18
|
18
|
|
Поганий посол потрапляє в біду, а вірний посланник — спасіння.
|
Ца́рь де́рзостенъ впаде́тъ во ѕла̑ѧ, вѣ́стникъ же мꙋ́дръ и҆зба́витъ є҆го̀.
|
|
19
|
19
|
|
Убогість і посоромлення тому, хто відкидає вчення; а хто дотримується настанов, буде в честі.
|
Нищетꙋ̀ и҆ безче́стїе ѿе́млетъ наказа́нїе: хранѧ́й же ѡ҆бличє́нїѧ просла́витсѧ.
|
|
20
|
20
|
|
Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
|
Жела̑нїѧ бл҃гочести́выхъ наслажда́ютъ дꙋ́шꙋ, дѣла́ же нечести́выхъ дале́че ѿ ра́зꙋма.
|
|
21
|
21
|
|
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
|
Ходѧ́й съ премꙋ́дрыми премꙋ́дръ бꙋ́детъ, ходѧ́й же съ безꙋ́мными позна́нъ бꙋ́детъ.
|
|
22
|
22
|
|
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
|
Согрѣша́ющихъ пости́гнꙋтъ ѕла̑ѧ, првⷣныхъ же пости́гнꙋтъ бл҃га̑ѧ.
|
|
23
|
23
|
|
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
|
Бл҃гъ мꙋ́жъ наслѣ́дитъ сы́ны сынѡ́въ: сокро́вищствꙋетсѧ же првⷣнымъ бога́тство нечести́выхъ.
|
|
24
|
24
|
|
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
|
Првⷣнїи насладѧ́тсѧ въ бога́тствѣ лѣ̑та мнѡ́га: непра́веднїи же поги́бнꙋтъ вско́рѣ.
|
|
25
|
25
|
|
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
|
И҆́же щади́тъ же́злъ (сво́й), ненави́дитъ сы́на своего̀: любѧ́й же наказꙋ́етъ прилѣ́жнѡ.
|
|
26
|
26
|
|
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.
|
Првⷣный ꙗ҆ды́й насыща́етъ дꙋ́шꙋ свою̀: дꙋ́шы же нечести́выхъ скꙋ̑дны.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.