|
Глава 16
|
Глава́ ѕ҃і
|
|
1
|
1
|
| Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика. | Человѣ́кꙋ предложе́нїе се́рдца: и҆ ѿ гдⷭ҇а ѿвѣ́тъ ѧ҆зы́ка. |
|
2
|
2
|
| Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі. | Всѧ̑ дѣла̀ смире́ннагѡ ꙗ҆влє́нна пред̾ бг҃омъ, и҆ оу҆крѣплѧ́ѧй дꙋ́хи гдⷭ҇ь. |
|
3
|
3
|
| Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться. | Прибли́жи ко гдⷭ҇ꙋ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ оу҆твердѧ́тсѧ помышлє́нїѧ твоѧ̑. |
|
4
|
4
|
| Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди. | Всѧ̑ содѣ́ла гдⷭ҇ь себє̀ ра́ди: нечести́вїи же въ де́нь ѕо́лъ поги́бнꙋтъ. |
|
5
|
5
|
| Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.] | Нечи́стъ пред̾ бг҃омъ всѧ́къ высокосе́рдый: въ рꙋ́кꙋ же рꙋ́цѣ влага́ѧй непра́веднѡ не ѡ҆безвини́тсѧ. |
|
6
|
6
|
| Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла. | Нача́ло пꙋтѝ бла́га, є҆́же твори́ти првⷣнаѧ, прїѧ̑тна же пред̾ бг҃омъ па́че, не́жели жре́ти жє́ртвы. |
|
7
|
7
|
| Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею. | И҆ща́й гдⷭ҇а ѡ҆брѧ́щетъ ра́зꙋмъ со пра́вдою: |
|
8
|
8
|
| Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою. | пра́вѣ же и҆́щꙋщїи є҆го̀ ѡ҆брѧ́щꙋтъ ми́ръ. |
|
9
|
9
|
| Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її. | Всѧ̑ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ со пра́вдою: храни́тсѧ же нечести́вый на де́нь ѕо́лъ. |
|
10
|
10
|
| У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді. | Прⷪ҇ро́чество во оу҆стнѣ́хъ царе́выхъ, въ сꙋди́щи же не погрѣша́тъ оу҆ста̀ є҆гѡ̀. |
|
11
|
11
|
| Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі. | Превѣ́са мѣ́рила пра́вда оу҆ гдⷭ҇а: дѣла́ же є҆гѡ̀ мѣ̑рила првⷣнаѧ. |
|
12
|
12
|
| Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл. | Ме́рзость царе́ви творѧ́й ѕла̑ѧ: со пра́вдою бо оу҆готовлѧ́етсѧ престо́лъ нача́лства. |
|
13
|
13
|
| Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить. | Прїѧ̑тны царю̀ оу҆стнѣ̀ првⷣны, словеса́ же пра̑ваѧ лю́битъ гдⷭ҇ь. |
|
14
|
14
|
| Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його. | Ꙗ҆́рость царе́ва вѣ́стникъ сме́рти: мꙋ́жъ же премꙋ́дръ оу҆толи́тъ є҆го̀. |
|
15
|
15
|
| У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем. | Во свѣ́тѣ жи́зни сы́нъ царе́въ: прїѧ́тнїи же є҆мꙋ̀ ꙗ҆́кѡ ѡ҆́блакъ по́зденъ. |
|
16
|
16
|
| Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло. | Оу҆гнѣждє́нїѧ премꙋ́дрости и҆збра́ннѣе зла́та: вселє́нїѧ же ра́зꙋма дража́йши сребра̀. |
|
17
|
17
|
| Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою. | Пꙋтїѐ жи́зни оу҆кланѧ́ютсѧ ѿ ѕлы́хъ: долгота́ же житїѧ̀ пꙋтїѐ првⷣни. Прїе́млѧй наказа́нїе во бл҃ги́хъ бꙋ́детъ, хранѧ́й же ѡ҆бличє́нїѧ оу҆мꙋдри́тсѧ. И҆́же храни́тъ своѧ̑ пꙋти̑, соблюда́етъ свою̀ дꙋ́шꙋ: любѧ́й же живо́тъ сво́й щади́тъ своѧ̑ оу҆ста̀. |
|
18
|
18
|
| Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість. | Пре́жде сокрꙋше́нїѧ предварѧ́етъ досажде́нїе, пре́жде же паде́нїѧ ѕлопомышле́нїе. |
|
19
|
19
|
| Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими. | Лꙋ́чше кроткодꙋ́шенъ со смире́нїемъ, не́жели и҆́же раздѣлѧ́етъ коры̑сти съ досади́тельми. |
|
20
|
20
|
| Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний. | Разꙋ́мный въ ве́щехъ ѡ҆брѣта́тель бл҃ги́хъ, надѣ́ѧйсѧ же на гдⷭ҇а бл҃же́нъ. |
|
21
|
21
|
| Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання. | Премꙋ̑дрыѧ и҆ разꙋ̑мныѧ ѕлы́ми нари́чꙋтъ, сла́дцїи же въ словесѝ мно́жае оу҆слы́шани бꙋ́дꙋтъ. |
|
22
|
22
|
| Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота. | И҆сто́чникъ живо́тенъ ра́зꙋмъ стѧжа́вшымъ, наказа́нїе же безꙋ́мныхъ ѕло̀. |
|
23
|
23
|
| Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його. | Се́рдце премꙋ́драгѡ оу҆разꙋмѣ́етъ ꙗ҆̀же ѿ свои́хъ є҆мꙋ̀ оу҆́стъ, во оу҆стна́хъ же но́ситъ ра́зꙋмъ. |
|
24
|
24
|
| Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток. | Со́тове медо́внїи словеса̀ дѡ́браѧ, сла́дость же и҆́хъ и҆сцѣле́нїе дꙋшѝ. |
|
25
|
25
|
| Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті. | Сꙋ́ть пꙋтїѐ мнѧ́щїисѧ пра́ви бы́ти мꙋ́жꙋ, ѻ҆ба́че послѣ̑днѧѧ и҆́хъ зрѧ́тъ во дно̀ а҆́дово. |
|
26
|
26
|
| Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його. | Мꙋ́жъ въ трꙋдѣ́хъ трꙋжда́етсѧ себѣ̀ и҆ и҆знꙋжда́етъ поги́бель свою̀: стропти́вый во свои́хъ оу҆ста́хъ но́ситъ поги́бель. |
|
27
|
27
|
| Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий. | Мꙋ́жъ безꙋ́менъ копа́етъ себѣ̀ ѕла̑ѧ и҆ во оу҆стна́хъ свои́хъ сокро́вищствꙋетъ ѻ҆́гнь. |
|
28
|
28
|
| Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів. | Мꙋ́жъ стропти́вый разсыла́етъ ѕла̑ѧ, и҆ свѣти́лникъ льстѝ вжига́етъ ѕлы̑мъ, и҆ разлꙋча́етъ дрꙋ́ги. |
|
29
|
29
|
| Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру; | Мꙋ́жъ законопрестꙋ́пенъ прельща́етъ дрꙋ́ги и҆ ѿво́дитъ и҆̀хъ въ пꙋти̑ не бла̑ги. |
|
30
|
30
|
| прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби]. | Оу҆твержда́ѧй ѻ҆́чи своѝ мы́слитъ развращє́ннаѧ, грызы́й же оу҆стнѣ̀ своѝ ѡ҆предѣлѧ́етъ всѧ̑ ѕла̑ѧ: се́й пе́щь є҆́сть ѕло́бы. |
|
31
|
31
|
| Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди. | Вѣне́цъ хвалы̀ ста́рость, на пꙋте́хъ же пра́вды ѡ҆брѣта́етсѧ. |
|
32
|
32
|
| Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста. | Лꙋ́чше мꙋ́жъ долготерпѣли́въ па́че крѣ́пкагѡ, (*и҆ мꙋ́жъ ра́зꙋмъ и҆мѣ́ѧй па́че земледѣ́лца вели́кагѡ:) оу҆держава́ѧй же гнѣ́въ па́че взе́млющагѡ гра́дъ. |
|
33
|
33
|
| У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа. | Въ нѣ̑дра вхо́дѧтъ всѧ̑ непра́вєднымъ: ѿ гдⷭ҇а же всѧ̑ првⷣнаѧ. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.