|
Глава 28
|
Глава́ к҃и
|
|
1
|
1
|
|
Нечестивий біжить, коли ніхто не женеться за ним; а праведник сміливий, як лев.
|
Бѣ́гаетъ нечести́вый ни є҆ди́номꙋ же гонѧ́щꙋ, првⷣный же ꙗ҆́кѡ ле́въ оу҆пова́ѧ.
|
|
2
|
2
|
|
Коли країна відступить від закону, тоді багато в ній начальників; а при розумному і знаючому мужі вона довговічна.
|
За грѣхѝ нечести́выхъ сꙋ́дове востаю́тъ: мꙋ́жъ же хи́трый оу҆гаси́тъ ѧ҆̀.
|
|
3
|
3
|
|
Чоловік бідний і який гнобить слабких, те саме, що злива, яка змиває хліб.
|
Проде́рзый въ нече́стїихъ ѡ҆клевета́етъ ни́щыѧ, ꙗ҆́коже до́ждь си́льный не поле́зенъ:
|
|
4
|
4
|
|
Відступники від закону хвалять нечестивих, а ті, що зберігають закон, обурюються на них.
|
та́кѡ ѡ҆ста́вившїи зако́нъ хва́лѧтъ нече́стїе, лю́бѧщїи же зако́нъ ѡ҆гражда́ютъ себѣ̀ стѣ́нꙋ.
|
|
5
|
5
|
|
Злі люди не розуміють справедливости, а ті, що шукають Господа, розуміють усе.
|
Мꙋ́жїе ѕлі́и не оу҆разꙋмѣ́ютъ сꙋда̀, и҆́щꙋщїи же гдⷭ҇а оу҆разꙋмѣ́ютъ ѡ҆ все́мъ.
|
|
6
|
6
|
|
Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж той, хто спотворює шляхи свої, хоч він і багатий.
|
Лꙋ́чше ни́щь ходѧ́й во и҆́стинѣ, не́жели бога́тъ ло́жь.
|
|
7
|
7
|
|
Той, хто зберігає закон, — син розумний, а той, хто спілкується з марнотратцями, осоромлює батька свого.
|
Храни́тъ зако́нъ сы́нъ разꙋ́мный: а҆ и҆́же пасе́тъ несы́тость, безче́ститъ ѻ҆тца̀ своего̀.
|
|
8
|
8
|
|
Хто примножує майно своє ростом і лихвою, збере його для благодійника бідних.
|
Оу҆множа́ѧй бога́тство своѐ съ ли́хвами и҆ прибы̑тки ми́лꙋющемꙋ ни́щыѧ собира́етъ є҆̀.
|
|
9
|
9
|
|
Хто відхиляє вухо своє від слухання закону, того і молитва — мерзота.
|
Оу҆кланѧ́ѧй оу҆́хо своѐ не послꙋ́шати зако́на и҆ са́мъ моли́твꙋ свою̀ ѡ҆мерзи́лъ.
|
|
10
|
10
|
|
Хто спокушає праведних на путь зла, сам упаде в свою яму, а непорочні успадковують добро.
|
И҆́же льсти́тъ пра̑выѧ на пꙋтѝ ѕлѣ́мъ, во и҆стлѣ́нїе са́мъ впаде́тъ: беззако́ннїи же минꙋ́ютъ блага̑ѧ и҆ не вни́дꙋтъ въ нѧ̀.
|
|
11
|
11
|
|
Чоловік багатий — мудрець в очах своїх, але розумний бідняк викриє його.
|
Премꙋ́дръ оу҆ себє̀ мꙋ́жъ бога́тый, оу҆бо́гїй же разꙋми́въ пре́зритъ є҆го̀.
|
|
12
|
12
|
|
Коли торжествують праведники, велика слава, але коли підіймаються нечестиві, люди ховаються.
|
По́мощїю првⷣныхъ мно́га быва́етъ сла́ва, на мѣ́стѣхъ же нечести́выхъ погиба́ютъ человѣ́цы.
|
|
13
|
13
|
|
Хто приховує свої злочини, той не буде мати успіху; а хто зізнається і залишає їх, той буде помилуваний.
|
Покрыва́ѧй нече́стїе своѐ не оу҆спѣ́етъ во блага̑ѧ, повѣ́даѧ же ѡ҆бличє́нїѧ возлю́бленъ бꙋ́детъ.
|
|
14
|
14
|
|
Блаженна людина, яка завжди перебуває у благоговінні; а хто озлоблює серце своє, той потрапить у біду.
|
Блаже́нъ мꙋ́жъ, и҆́же бои́тсѧ всѣ́хъ за благоговѣ́нїе, а҆ жестосе́рдый впа́даетъ во ѕла̑ѧ.
|
|
15
|
15
|
|
Як рикаючий лев і голодний ведмідь, так нечестивий володар над бідним народом.
|
Ле́въ а҆́лченъ и҆ во́лкъ жа́жденъ, и҆́же тѷра́нствꙋетъ [мꙋчи́тельски ѡ҆блада́етъ], ни́щь сы́й, над̾ ꙗ҆зы́комъ оу҆бо́гимъ.
|
|
16
|
16
|
|
Нерозумний правитель багато робить утисків, а хто ненавидить користь, продовжить дні.
|
Ца́рь скꙋ́денъ оу҆ро́комъ вели́къ клеветни́къ (быва́етъ), а҆ ненави́дѧй непра̑вды до́лгѡ лѣ́тъ поживе́тъ.
|
|
17
|
17
|
|
Чоловік, винний у пролитті людської крови, буде бігати до могили, щоб хто не схопив його.
|
Мꙋ́жа, и҆́же въ винѣ̀ сме́ртнѣ, вырꙋча́ѧй бѣгле́цъ бꙋ́детъ, а҆ не оу҆твержде́нъ. Наказꙋ́й сы́на, и҆ возлю́битъ тѧ̀ и҆ да́стъ лѣ́потꙋ твое́й дꙋшѝ, не послꙋ́шаетъ ꙗ҆зы́ка законопрестꙋ́пна.
|
|
18
|
18
|
|
Хто ходить непорочно, той буде неушкодженим; а хто ходить кривими путями, упаде на одній з них.
|
Ходѧ́й пра́веднѡ по́мощь прїи́метъ, ходѧ́й же въ стро́пѡтны пꙋти̑ оу҆вѧ́знетъ.
|
|
19
|
19
|
|
Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом, а хто наслідує бездіяльних, той насититься убогістю.
|
Дѣ́лаѧй свою̀ зе́млю насы́титсѧ хлѣ́бѡвъ, гонѧ́й же пра́здность насы́титсѧ нищеты̀.
|
|
20
|
20
|
|
Вірна людина багата благословеннями, а хто поспішає розбагатіти, той не залишиться непокараним.
|
Мꙋ́жъ вѣ́ры досто́йный мно́гѡ благослови́тсѧ, ѕлы́й же не без̾ мꙋче́нїѧ бꙋ́детъ.
|
|
21
|
21
|
|
Бути упередженим — недобре: така людина і за шматок хліба вчинить неправду.
|
И҆́же не срамлѧ́етсѧ лица̀ првⷣныхъ, не бла́гъ: таковы́й за оу҆крꙋ́хъ хлѣ́ба прода́стъ мꙋ́жа.
|
|
22
|
22
|
|
Поспішає до багатства заздрісна людина, і не думає, що убогість осягне її.
|
Тщи́тсѧ ѡ҆богати́тисѧ мꙋ́жъ зави́дливъ, и҆ не вѣ́сть, ꙗ҆́кѡ ми́лостивый воз̾ѡблада́етъ и҆́мъ.
|
|
23
|
23
|
|
Хто викриває людину, знайде потім більшу приязнь, ніж той, хто лестить язиком.
|
Ѡ҆блича́ѧй человѣ́чы пꙋти̑ благода́ть и҆́мать па́че ѧ҆зы́комъ ласка́ющагѡ.
|
|
24
|
24
|
|
Хто обкрадає батька свого і матір свою і говорить: «це не гріх», той — спільник грабіжникам.
|
И҆́же ѿверга́етъ ѻ҆тца̀ и҆лѝ ма́терь и҆ мни́тсѧ не согрѣша́ти, се́й соприча́стникъ є҆́сть мꙋ́жꙋ нечести́вꙋ.
|
|
25
|
25
|
|
Пихатий розпалює сварку, а хто уповає на Господа, буде благоденствувати.
|
Невѣ́рный мꙋ́жъ сꙋ́дитъ тꙋ́не, а҆ и҆́же надѣ́етсѧ на гдⷭ҇а, въ прилѣжа́нїи бꙋ́детъ.
|
|
26
|
26
|
|
Хто сподівається на себе, той нерозумний; а хто ходить в мудрості, той буде цілий.
|
И҆́же надѣ́етсѧ на де́рзо се́рдце, таковы́й безꙋ́менъ: а҆ и҆́же хо́дитъ въ премꙋ́дрости, спасе́тсѧ.
|
|
27
|
27
|
|
Хто дає убогому, не зубожіє; а хто закриває очі свої від нього, на тому багато проклять.
|
И҆́же дае́тъ оу҆бѡ́гимъ, не ѡ҆скꙋдѣ́етъ: а҆ и҆́же ѿвраща́етъ ѻ҆́ко своѐ, въ скꙋ́дости бꙋ́детъ мно́зѣ.
|
|
28
|
28
|
|
Коли підносяться нечестиві, люди ховаються, а коли вони падають, примножуються праведники.
|
На мѣ́стѣхъ нечести́выхъ стенѧ́тъ првⷣнїи, въ поги́бели же и҆́хъ оу҆мно́жатсѧ првⷣнїи.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.