|
Глава 28
|
Глава́ к҃и
|
|
1
|
1
|
| Нечестивий біжить, коли ніхто не женеться за ним; а праведник сміливий, як лев. | Бѣ́гаетъ нечести́вый ни є҆ди́номꙋ же гонѧ́щꙋ, првⷣный же ꙗ҆́кѡ ле́въ оу҆пова́ѧ. |
|
2
|
2
|
| Коли країна відступить від закону, тоді багато в ній начальників; а при розумному і знаючому мужі вона довговічна. | За грѣхѝ нечести́выхъ сꙋ́дове востаю́тъ: мꙋ́жъ же хи́трый оу҆гаси́тъ ѧ҆̀. |
|
3
|
3
|
| Чоловік бідний і який гнобить слабких, те саме, що злива, яка змиває хліб. | Проде́рзый въ нече́стїихъ ѡ҆клевета́етъ ни́щыѧ, ꙗ҆́коже до́ждь си́льный не поле́зенъ: |
|
4
|
4
|
| Відступники від закону хвалять нечестивих, а ті, що зберігають закон, обурюються на них. | та́кѡ ѡ҆ста́вившїи зако́нъ хва́лѧтъ нече́стїе, лю́бѧщїи же зако́нъ ѡ҆гражда́ютъ себѣ̀ стѣ́нꙋ. |
|
5
|
5
|
| Злі люди не розуміють справедливости, а ті, що шукають Господа, розуміють усе. | Мꙋ́жїе ѕлі́и не оу҆разꙋмѣ́ютъ сꙋда̀, и҆́щꙋщїи же гдⷭ҇а оу҆разꙋмѣ́ютъ ѡ҆ все́мъ. |
|
6
|
6
|
| Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж той, хто спотворює шляхи свої, хоч він і багатий. | Лꙋ́чше ни́щь ходѧ́й во и҆́стинѣ, не́жели бога́тъ ло́жь. |
|
7
|
7
|
| Той, хто зберігає закон, — син розумний, а той, хто спілкується з марнотратцями, осоромлює батька свого. | Храни́тъ зако́нъ сы́нъ разꙋ́мный: а҆ и҆́же пасе́тъ несы́тость, безче́ститъ ѻ҆тца̀ своего̀. |
|
8
|
8
|
| Хто примножує майно своє ростом і лихвою, збере його для благодійника бідних. | Оу҆множа́ѧй бога́тство своѐ съ ли́хвами и҆ прибы̑тки ми́лꙋющемꙋ ни́щыѧ собира́етъ є҆̀. |
|
9
|
9
|
| Хто відхиляє вухо своє від слухання закону, того і молитва — мерзота. | Оу҆кланѧ́ѧй оу҆́хо своѐ не послꙋ́шати зако́на и҆ са́мъ моли́твꙋ свою̀ ѡ҆мерзи́лъ. |
|
10
|
10
|
| Хто спокушає праведних на путь зла, сам упаде в свою яму, а непорочні успадковують добро. | И҆́же льсти́тъ пра̑выѧ на пꙋтѝ ѕлѣ́мъ, во и҆стлѣ́нїе са́мъ впаде́тъ: беззако́ннїи же минꙋ́ютъ блага̑ѧ и҆ не вни́дꙋтъ въ нѧ̀. |
|
11
|
11
|
| Чоловік багатий — мудрець в очах своїх, але розумний бідняк викриє його. | Премꙋ́дръ оу҆ себє̀ мꙋ́жъ бога́тый, оу҆бо́гїй же разꙋми́въ пре́зритъ є҆го̀. |
|
12
|
12
|
| Коли торжествують праведники, велика слава, але коли підіймаються нечестиві, люди ховаються. | По́мощїю првⷣныхъ мно́га быва́етъ сла́ва, на мѣ́стѣхъ же нечести́выхъ погиба́ютъ человѣ́цы. |
|
13
|
13
|
| Хто приховує свої злочини, той не буде мати успіху; а хто зізнається і залишає їх, той буде помилуваний. | Покрыва́ѧй нече́стїе своѐ не оу҆спѣ́етъ во блага̑ѧ, повѣ́даѧ же ѡ҆бличє́нїѧ возлю́бленъ бꙋ́детъ. |
|
14
|
14
|
| Блаженна людина, яка завжди перебуває у благоговінні; а хто озлоблює серце своє, той потрапить у біду. | Блаже́нъ мꙋ́жъ, и҆́же бои́тсѧ всѣ́хъ за благоговѣ́нїе, а҆ жестосе́рдый впа́даетъ во ѕла̑ѧ. |
|
15
|
15
|
| Як рикаючий лев і голодний ведмідь, так нечестивий володар над бідним народом. | Ле́въ а҆́лченъ и҆ во́лкъ жа́жденъ, и҆́же тѷра́нствꙋетъ [мꙋчи́тельски ѡ҆блада́етъ], ни́щь сы́й, над̾ ꙗ҆зы́комъ оу҆бо́гимъ. |
|
16
|
16
|
| Нерозумний правитель багато робить утисків, а хто ненавидить користь, продовжить дні. | Ца́рь скꙋ́денъ оу҆ро́комъ вели́къ клеветни́къ (быва́етъ), а҆ ненави́дѧй непра̑вды до́лгѡ лѣ́тъ поживе́тъ. |
|
17
|
17
|
| Чоловік, винний у пролитті людської крови, буде бігати до могили, щоб хто не схопив його. | Мꙋ́жа, и҆́же въ винѣ̀ сме́ртнѣ, вырꙋча́ѧй бѣгле́цъ бꙋ́детъ, а҆ не оу҆твержде́нъ. Наказꙋ́й сы́на, и҆ возлю́битъ тѧ̀ и҆ да́стъ лѣ́потꙋ твое́й дꙋшѝ, не послꙋ́шаетъ ꙗ҆зы́ка законопрестꙋ́пна. |
|
18
|
18
|
| Хто ходить непорочно, той буде неушкодженим; а хто ходить кривими путями, упаде на одній з них. | Ходѧ́й пра́веднѡ по́мощь прїи́метъ, ходѧ́й же въ стро́пѡтны пꙋти̑ оу҆вѧ́знетъ. |
|
19
|
19
|
| Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом, а хто наслідує бездіяльних, той насититься убогістю. | Дѣ́лаѧй свою̀ зе́млю насы́титсѧ хлѣ́бѡвъ, гонѧ́й же пра́здность насы́титсѧ нищеты̀. |
|
20
|
20
|
| Вірна людина багата благословеннями, а хто поспішає розбагатіти, той не залишиться непокараним. | Мꙋ́жъ вѣ́ры досто́йный мно́гѡ благослови́тсѧ, ѕлы́й же не без̾ мꙋче́нїѧ бꙋ́детъ. |
|
21
|
21
|
| Бути упередженим — недобре: така людина і за шматок хліба вчинить неправду. | И҆́же не срамлѧ́етсѧ лица̀ првⷣныхъ, не бла́гъ: таковы́й за оу҆крꙋ́хъ хлѣ́ба прода́стъ мꙋ́жа. |
|
22
|
22
|
| Поспішає до багатства заздрісна людина, і не думає, що убогість осягне її. | Тщи́тсѧ ѡ҆богати́тисѧ мꙋ́жъ зави́дливъ, и҆ не вѣ́сть, ꙗ҆́кѡ ми́лостивый воз̾ѡблада́етъ и҆́мъ. |
|
23
|
23
|
| Хто викриває людину, знайде потім більшу приязнь, ніж той, хто лестить язиком. | Ѡ҆блича́ѧй человѣ́чы пꙋти̑ благода́ть и҆́мать па́че ѧ҆зы́комъ ласка́ющагѡ. |
|
24
|
24
|
| Хто обкрадає батька свого і матір свою і говорить: «це не гріх», той — спільник грабіжникам. | И҆́же ѿверга́етъ ѻ҆тца̀ и҆лѝ ма́терь и҆ мни́тсѧ не согрѣша́ти, се́й соприча́стникъ є҆́сть мꙋ́жꙋ нечести́вꙋ. |
|
25
|
25
|
| Пихатий розпалює сварку, а хто уповає на Господа, буде благоденствувати. | Невѣ́рный мꙋ́жъ сꙋ́дитъ тꙋ́не, а҆ и҆́же надѣ́етсѧ на гдⷭ҇а, въ прилѣжа́нїи бꙋ́детъ. |
|
26
|
26
|
| Хто сподівається на себе, той нерозумний; а хто ходить в мудрості, той буде цілий. | И҆́же надѣ́етсѧ на де́рзо се́рдце, таковы́й безꙋ́менъ: а҆ и҆́же хо́дитъ въ премꙋ́дрости, спасе́тсѧ. |
|
27
|
27
|
| Хто дає убогому, не зубожіє; а хто закриває очі свої від нього, на тому багато проклять. | И҆́же дае́тъ оу҆бѡ́гимъ, не ѡ҆скꙋдѣ́етъ: а҆ и҆́же ѿвраща́етъ ѻ҆́ко своѐ, въ скꙋ́дости бꙋ́детъ мно́зѣ. |
|
28
|
28
|
| Коли підносяться нечестиві, люди ховаються, а коли вони падають, примножуються праведники. | На мѣ́стѣхъ нечести́выхъ стенѧ́тъ првⷣнїи, въ поги́бели же и҆́хъ оу҆мно́жатсѧ првⷣнїи. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.