Глава 37
|
|
1
|
|
Усякий друг може сказати: «і я подружився з ним». Але буває друг тільки за іменем другом. | |
2
|
|
Чи не є це скорбота до смерти, коли приятель і друг перетворюється на ворога? | |
3
|
|
О, зла думка! звідкіля взялася ти, щоб покрити землю підступністю? | |
4
|
|
Приятель радіє, коли веселий друг, а під час скорботи його буде проти нього. | |
5
|
|
Приятель допомагає другові у трудах його заради утроби, а у випадку війни візьметься за щит. | |
6
|
|
Не забувай друга у душі твоїй і не забувай його у маєтку твоєму. | |
7
|
|
Усякий радник хвалить свою пораду, але хтось радить на свою користь; | |
8
|
|
від радника охороняй душу твою і наперед довідайся, що йому потрібно; бо, може бути, він буде радити для самого себе; | |
9
|
|
може бути, він кине на тебе жереб і скаже тобі: «шлях твій добрий»; а сам стане навпроти тебе, щоб подивитися, що трапиться з тобою. | |
10
|
|
Не радься з недоброзичливцем твоїм і від заздрісників твоїх приховуй наміри. | |
11
|
|
Не радься з жінкою про суперницю її і з боязким — про війну, з продавцем — про обмін, з покупцем — про продаж, із заздрим — про подяку, | |
12
|
|
з немилосердним — про благодійність, з лінивим — про усяку справу, | |
13
|
|
з річним найманцем — про закінчення роботи, з лінивим рабом — про велику роботу: | |
14
|
|
не покладайся на таких ні при якій нараді, | |
15
|
|
але звертайся завжди тільки до мужа благочестивого, про якого дізнаєшся, що він дотримується заповідей Господніх, | |
16
|
|
який своєю душею — до душі тобі й, у випадку падіння твого, буде сумувати разом з тобою. | |
17
|
|
Тримайся поради серця твого, бо немає нікого для тебе вірнішого за нього; | |
18
|
|
душа людини іноді більше скаже, ніж сім спостерігачів, які сидять на високому місці для спостереження. | |
19
|
|
Але при всьому цьому молися Всевишньому, щоб Він управив шлях твій в істині. | |
20
|
|
Початок усякої справи — розмірковування, а раніше за усяку дію — рада. | |
21
|
|
Виявлення сердечної зміни — лице. Чотири стани виявляються на ньому: добро і зло, життя і смерть, а панує завжди язик. | |
22
|
|
Якась людина майстерна і багатьох вчить, а для своєї душі некорисна. | |
23
|
|
Інший мудрує у промовах, а буває ненависний, — такий залишиться без усякої споживи; | |
24
|
|
бо не дана йому від Господа благодать, і він позбавлений усякої мудрости. | |
25
|
|
Хтось мудрий для душі своєї, і плоди знання на вустах його правильні. | |
26
|
|
Мудрий муж повчає народ свій, і плоди знання його правильні. | |
27
|
|
Мудрий муж буде багатим на благословення, і всі, що бачать його, будуть називати його блаженним. | |
28
|
|
Життя людини визначається кількістю днів, а дні Ізраїля незліченні. | |
29
|
|
Мудрий придбає довіру у свого народу, й ім’я його буде жити повік. | |
30
|
|
Сину мій! протягом життя випробовуй твою душу і спостерігай, що для неї шкідливо, і не давай їй того; | |
31
|
|
бо не все корисно для усіх, і не усяка душа до всього схильна. | |
32
|
|
Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви, | |
33
|
|
бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери; | |
34
|
|
від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя. |