1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 42
|
|
|
1
|
|
| Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши: | |
|
2
|
|
| не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому, | |
|
3
|
|
| суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям, | |
|
4
|
|
| точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, — | |
|
5
|
|
| неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові. | |
|
6
|
|
| При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай. | |
|
7
|
|
| Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом. | |
|
8
|
|
| Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини. | |
|
9
|
|
| Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою; | |
|
10
|
|
| у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною. | |
|
11
|
|
| Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою. | |
|
12
|
|
| Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок: | |
|
13
|
|
| бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче. | |
|
14
|
|
| Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення. | |
|
15
|
|
| Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його: | |
|
16
|
|
| осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої. | |
|
17
|
|
| І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його. | |
|
18
|
|
| Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку, | |
|
19
|
|
| звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного; | |
|
20
|
|
| не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово. | |
|
21
|
|
| Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік; | |
|
22
|
|
| Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника. | |
|
23
|
|
| Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри! | |
|
24
|
|
| Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому. | |
|
25
|
|
| Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим: | |
|
26
|
|
| одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його? |
